- •Лекції змістового модуля №2 (розроблені у варіанті – питання та відповіді на них для виконання модульної контрольної роботи № 2 з предмету „Основи охорони праці“)
- •1. Гігієна праці, її значення. Гранично допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин.
- •2. Мікроклімат робочої зони. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •Вимоги до параметрів мікроклімату
- •3. Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами).
- •4. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони.
- •Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
- •6. Природне, штучне, суміщене освітлення. Класифікація виробничого освітлення. Основні вимоги до виробничого освітлення. Види освітлення.
- •7. Експлуатація систем виробничого освітлення. Джерела штучного освітлення, лампи і світильники.
- •8. Заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
- •9. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.
- •10. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.
- •Джерела випромінювання і його вплив на людину
- •Захист від електромагнітних випромінювань.
- •Засоби індивідуального захисту.
- •11. Класифікація лазерів за ступенями небезпечності лазерного випромінювання. Специфіка захисту від лазерного випромінювання.
- •Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах.
- •13. Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми
- •14. Електричні травми. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •15. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •16. Умови ураження людини електричним струмом.
- •Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмопровідних частин і при дотику до не струмопровідних металевих елементів електроустаткування, які опинились під напругою.
- •18. Напруга кроку та дотику.
- •19. Безпечна експлуатація електроустаткування: захисні засоби і заходи від враження електричним струмом.
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок за нормальних режимів роботи.
- •20. Допуск до обслуговування та експлуатації електроустаткування
- •21. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •22. Нормативні документи з пожежної безпеки.
- •24. Поняття вогнестійкості будівельних матеріалів
- •25. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин. Категорії приміщень за вибухопожеженебезпечністю.
- •26. Класифікація вибухонебезпечних та пожеженебезпечних приміщень і зон.
- •27. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту.
- •28. Пожежна сигналізація. Засоби пожежегасіння.
- •Засоби пожежегасіння.
- •29. Дії персоналу при виникненні пожежі. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах.
- •30. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
15. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
За характером середовища розрізняють наступні виробничі приміщення:
— нормальні — сухі приміщення, в котрих відсутні ознаки жарких та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним середовищем;
— сухі — відносна вологість повітря не вище 60%;
— вологі — відносна вологість повітря 60—75%;
— сирі — відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%, але не досягає 100%;
— особливо сирі — відносна вологість близько 100%, стіни, стеля, предмети вкриті вологою;
— жаркі — температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30 °С;
— запилені — наявний в приміщенні пил, котрий виділяється, осідає на дротах та проникає всередину машин, апаратів; приміщення можуть бути з струмопровідним або з неструмопровідним пилом;
— з хімічно активним середовищем — в приміщенні постійно або протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються відкладення, котрі руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання.
16. Умови ураження людини електричним струмом.
Аналіз небезпеки електроустановок зводиться до визначення значення струму, котрий протікає через тіло людини при різних можливих варіантах потрапляння її під напругу внаслідок дотику до струмоведучих частин електричних мереж, неструмоведучих частин електроустановок, котрі опинились під напругою при пошкодженні ізоляції, або внаслідок попадання під напругу кроку, а також до оцінки впливу різних чинників та параметрів мережі на небезпеку ураження.
Електричні мережі бувають постійного та змінного струмів. Мережі змінного струму бувають однофазові та багатофазові. Найбільш поширені — трифазові мережі змінного струму. За режимом нейтралі трансформатора або генератора трифазові мережі можуть бути з ізольованою або глухозаземленою нейтраллю. Ізольованою називають нейтраль, ізольовану від заземлювального пристрою або приєднану до нього через апарати з великим опором (трансформатори напруги, компенсаційні котушки). Глухозаземленою називають нейтраль, приєднану до заземлювалюного пристрою безпосередньо або через апарати з малим опором (трансформатори струму).
Небезпека мереж однофазового струму. Однофазові мережі та мережі постійного струму можуть бути ізольованими від землі, мати заземлений полюс або середню точку.
При однополюсному дотику до провідника (рис. 3.11) людина виявляється під'єднаною до другого провідника через опір розтіканню струму.
|
Рис. 3.11. Схема дотику до провідника ізольованої мережі |
Дотик людини до незаземленого провідника мережі з заземленим полюсом (рис.3.12) зумовлює протікання струму через тіло людини
Рис. 3.12. Схема дотику до незаземленого провідника мережі з заземленим полюсом
Дотик до справного провідника при замиканні іншого провідника на землю (рис.3.13). Цей дотик зумовлює струм через тіло людини
Рис. 3.13. Схема дотику до провідника несправної мережі
При дотику до одного з проводів мережі з заземленою середньою точкою (рис. 3.14). Людина опиняється під напругою, котра складає половину напруги мережі:
Рис. 3.14. Схема дотику до провідника мережі з заземленою середньою точкою
Двополюсний дотик (рис. 3.15). Людина опиняється під напругою мережі.
|
Рис. 3.15. Схема дотику до двох проводів мережі |
Аналіз наведених вище формул свідчить, що найбільш небезпечним є двополюсний дотик за будь-якого режиму нейтралі відносно землі,, оскільки в цьому випадку струм, котрий протікає через тіло людини, визначається лише опором її тіла. Найменш небезпечним є дотик до провідника ізольованої мережі за нормального режиму роботи.
