3

З МІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….		3
РОЗДІЛ 1.	ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ШКІЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ У ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ………………	5
1.1.	Шкільні традиції, поняття та їх значущість у шкільній практиці …………………………………………………….	5
1.2.	Класифікація шкільних традицій…………………………	9
1.3.	Виховний потенціал шкільних традицій. Традиції школи. …………………………….	12
РОЗДІЛ 2.	СІМЕЙНІ ТРАДИЦІЇ ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ………………………….	17
2.1.	Роль сімейних традицій у вихованні особистості ……….	17
2.2.	Історія сімейних традицій ………………………….…….
2.3.	Використання ідей народної педагогіки у сімейному вихованні…………………………………………………….	20
РОЗДІЛ 3.	ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ТРАДИЦІЙ СІМ’Ї У ПРАКТИЧНІЙ РОБОТІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА…………………………………………………	23
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………		29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…....………………………………..		30

ВСТУП

Актуальність дослідження. Традиціі відносяться до важливих суспільних явищ. Звичаї та правила поведінки людей, що історично склалися, переходячи з покоління в покоління, серйозно впливають на розвиток суспільства й світогляд людей. Традиції як піддтримують минулі ідеї, погляди, смаки, образ дій, звичаї, так і закріплюють сучасні.

Так як сім’я та школа є найпершими та найголовнішими соціальними інститутами, що сприяють соціалізації та розвитку особистості, то традиції цих іститутів є важливим чинником. Відомо, що для успішного формування особистості дитини необхідна єдність школи і сім'ї. Високі вимоги суспільства до освітнього рівня молодого покоління, підготовки його до життя і праці можуть бути задоволені тільки за умови зростаючої ролі батьків у цій справі.Співдружність школи з сім’єю, опора на родинні традиції набуває сьогодні нового педагогічного змісту та особливої актуальності. В українському суспільстві гостро стоять питання щодо підвищення ролі сім’ї та ефективності її впливу на становлення моральної свідомості учнівської молоді. Сім’я є природнім середовищем, в якому справляють взаємний вплив погляди декількох поколінь, еволюціонують, особливо в умовах радикальних змін у суспільстві, стосунки між батьками, сімейні правила, традиції. Вони закладають основи характеру, виробляють світогляд і певні норми моральної поведінки підростаючого покоління.

Сімейні традиції є поєднанням суспільних традицій у тій мірі, в якій вони відображаються в житті сім’ї, та специфічних норм і правил, прийнятих у кожній конкретній родині з унікальними для кожної окремої сім’ї культурно-історичними ознаками. Вони виступають як певні моделі поведінки, культурні зразки та норми моральних відносин. Їх існування у сім’ї залежить від характеру стосунків, діяльності та впливу соціокультурних та педагогічних чинників.

Освітньо-виховна роль сімейних традицій полягає у гармонійному поєднанні новаторства у моральному вихованні з опорою на апробовану спадщину і систему цінностей національної та світової культури, передачі та збереженні матеріальних, духовних і культурних цінностей та закріпленні важливих соціальних форм поведінки і нормативної діяльності.

Вченим (Н.Деделюк, Л.Драчук, В.Ликов, І.Охріменко, М.Стельмахович, В.Супруненко та ін.) вдалося дослідити широкий спектр питань, які стосуються проблеми виховання засобами традицій українського народу. Роль сім”ї та сімейних традицій у процесі соціокультурного розвитку суспільства розглядали Л.Бекірова та Є.Кукушкіна.

Об’єкт дослідження. – соціальне виховання особистості

Предмет дослідження – вплив шкільних та сімейних традицій на соціальне виховання особистості, класифікація традицій, їх виховний потенціал, історія виникнення традицій.

Мета: визначити значення поняття «традиція», значення традицій в сім’ї та школі, виховний потенціал традицій та їх роль у соціальному вихованні, класифікувати традиції школи та сім’ї, представити розробку виховної години на формування сімейних цінностей.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати значення «традиції» взагалі;

2. Розглянути класифікацію традицій, визначити їх виховний потенціал,

3. Простежити виникнення традицій,

4. Обгрунтувати на теоретичних засадах педагогічні рекомендації.

Методи дослідження. Теоретичні: індукція та дедукція, аналіз і синтез; порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація; узагальнення.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, основної частини з трьох розділів, висновків, списку літератури.

Розділ 1

Шкільні традиції та їх вплив на виховання особистості

1.1. Шкільні традиції, поняття та їх значущість у шкільній практиці

Слово «традиція» утворено з латинського tradition, що у перекладі означає спадкоємність, передача, переказ.

У тлумачному словнику С.І. Ожегова приведено наступне визначення:

Традиція - 1. Те, що перейшло від одного покоління до іншого, що унаслідувано від попередніх поколінь (наприклад, ідеї, погляди, смаки, образ дій, звичаї). 2. Звичай, встановлений порядок у поведінці, у побуті [15].

У тлумачному словнику під редакцією А.П. Евгеньєвої надається таке визначення: Традиція - 1. Звичаї, норми поведінки, погляди, смаки и т. п. що історично склалися та передаються з покоління в покоління. 2.Усна передача будь-яких історичних відомостей, переказ [14, с. ].

Д.І. Ушаков трактує слово наступним чином: Традиція — 1. Те, що переходить або перейшло від одного покоління до іншого, шляхом переказу, усної або литературної передачі. 2. Звичай, сталий порядок [16, с. ].

У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» знаходимо: Традиція – 1. Досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що скалося історично й передаються з покоління в покоління. 2 Звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання когось [4, c.609].

Всі автори пропонують два значення слова «традиція». Аналізуючи дані тлумачення, можна сказати, що кожний з авторів одноголосно у першому значенні слова ставить акцент на історичному аспекті, тобто на спадковості поколінь, а ось друге значення трактують по-різному. С.І. Ожегов и Д.І, Ушаков вважають, що традиція - це звичай, порядок, що склався. А.П. Евгеньева вважає, що традиція - це усна передача відомостей. Таким чином, розглядаючи інше значення слова «традиція», автори словників розходяться у думках.

Кажучи про традиції в школі, не слід розмежовувати ці два значення слова. Шкільні традиції доцільніше розглядати як «звичаї, порядки, правила поведінки, що міцно склалися в школі, які оберігаються колективом, передаються від одного покоління учнів до іншого».

Які ж відмінні риси характеризують шкільні традиції?

Шкільні традиції - це передусім такі звичаї, які підтримуються колективом. За словами Й.А. Блінкова, «...набути традиційний характер явище зможе тільки в тому випадку, якщо воно отримає активну підтримку школярів, якщо вони будуть берегти та плекати те, що добровільно на себе прийняли не стільки за приписом «зверху», скільки за рішенням «знизу», за бажанням самого колективу» [2, c.11].

Традиційним можна признати тільки таке явище, яке або періодично повторюється, або носить повсякденний характер. «Усіляке явище в житті школи, якщо воно не просто передбачено інструкцією, а увійшло в життя, спираючись на підтримку колективу учнів, учні пишаються їм, якщо, нарешті, воно носить не епізодичний разовий характер і поступово набуло своєї певної, усталеної форми, може бути віднесено до числа традицій» [2, c.12].

Кожна традиція має своє минуле, свою історію. Створення шкільних традицій абсолютно неможливе, якщо нові покоління школярів не підтримують тих починань, які здійснювали старші учні. В традиціях, зазаначав А.С. Макаренко, проявляється довіра нових членів колективу к тому, що зробили старші, до їх досвіду.

Кажучи про ознаки, якими характеризуються шкільні традиції, потрібно відмітити також наявність в них певної усталеної форми та, як правило, яскравої, багатої форми. Якщо нова традиція спочатку не дуже приваблива з боку форми, то надалі, з часом, вона обов’язково накопичить такі риси, які збагатять і прикрасять її. На думку Й.А. Блінкова, «емоційний вплив традицій посилюється завдяки тому, що звичайно вони захоплюють дітей не тільки своим змістом, але й оригінальною формою» [2, c.14].

Такі основні положения, що визначають сутність шкільних традицій.

Традиції мають великий вплив на виховання школярів, вони несуть в собі значний виховний потенціал. «Виховання.- підкреслює К.Д. Ушинский, - не проникнене традицією, не може виховати сильних характерів...» [ ].