17, Аналіз трудомісткості продукції

Рис.5.6.1. Порядок обчислення показників трудомісткості продукції Зниження трудомісткості продукції – важливий фактор підвищення продуктивності праці. Зростання продуктивності праці здійснюється, у першу чергу, за рахунок зниження трудомісткості продукції, а точніше – за рахунок виконання плану оргтехзаходів (упровадження досягнень науки і техніки, механізація і автоматизація виробничих процесів, удосконалення організації виробництва і праці), збільшення питомої ваги покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, перегляду норм виробітку тощо. Знизити трудомісткість – значить зменшити витрати на виготовлення продукції. Чим менше витрат при тому ж результаті, тим ефективніша праця, тим вища її продуктивність. Ступінь зростання продуктивності праці (у %) за рахунок зниження трудомісткості виготовленої продукції визначається:  , де (5.6.1.)

Пn-% росту продуктивності праці; А-% зниження трудомісткості виготовленої продукції Між трудомісткістю і продуктивністю праці існує зворотна залежність, яка виражається наступною формулою:  (5.6.1.) Приклад. Визначити зростання продуктивності праці за наступними даними: Розрахунок. Застосовуємо нормативний (трудовий) метод визначення зростання продуктивності праці, які дорівнюють обсягу виготовленої продукції, в планових норма-годин поділених на фактично відпрацьований час (табл.5.6.1.). Таблиця 5.6.1. Аналіз трудомісткості продукції З таблиці 5.6.1. видно, що трудомісткість знизилась на 450 людино-годин або 5% (450:9000х100), а продуктивність праці збільшилась на 5,26% (9000:8550х100), або якщо трудомісткість знизилась на 5%, то за формулою: Перевірка за формулою:  Отже, при підвищенні продуктивності праці на 5,26% трудові витрати знизилась на 5%.

18, Негативні дії електричного струму на людину. Електробезпека

Під час дії електричного струму (включення людини в електричну мережу) існує чотири особливості:

перша — відсутність зовнішніх ознак загрозливої небезпеки ураження електричним струмом. Людина не може побачити, почути, відчути чи якось інакше завчасно виявити можливість ураження;

друга — тяжкість електротравм. Втрата працездатності внаслідок електротравм, як правило буває довгою, можливий смертельний наслідок;

третя особливість полягає в тому, що струми промислової частоти величиною 10—25 мА можуть викликати інтенсивні судороги м'язів, внаслідок чого відбувається так зване "приковування" до струмопровідних частин. Людина в цьому випадку не може самостійно звільнитися від дії електричного струму;

четверта особливість визначається можливістю подальшого механічного травмування. Наприклад, людина працювала на висоті, була уражена електрострумом, знепритомніла і впала.

Електробезпека — система організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики

Наведене визначення включає 4 фактори. Два з них (електричний струм і електрична дуга) належать до безпосередньо небезпечних і є предметом розгляду даного розділу. Питання охорони праці, пов'язані з електромагнітними полями і статичною електрикою, розглядаються у відповідних розділах підручника.

Електротравма - травма, спричинена дією на організм людини електричного струму і (або) електричної дуги

лектротравматизм - явище, що характеризується сукупністю електротравм.

Електроустановки - машини, апарати, лінії електропередач і допоміжне обладнання (разом зі спорудами і приміщеннями, в яких вони розташовані), призначені для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електричної енергії та перетворення її в інші види енергії

Системи засобів і заходів щодо електробезпеки

 Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:

1. система технічних засобів і заходів;

2. система електрозахисних засобів;

3. система організаційно-технічних заходів і засобів.