32. Суть оперативного часу: основний і допоміжний час.

Основний час – це час, який ми затрачуємо на безпосереднє виконання своїх основних обов’язків. Наприклад, складання звіту, написання тексту тощо. Допоміжний час – час, коли ми виконуємо дії, які забезпечують нам виконання обов’язків. Наприклад, збір інформації для складання звіту. Основний та допоміжний час об’єднуються в одну велику групу - оперативний час. Тобто, оперативний час – час, який відведений для безпосереднього виконання свої посадових обов’язків. Наступний етап робочого часу – це підготовче – заключний. Це час підтримання свого робочого місця в належному стані. Тобто, п’ять хвилин на початку робочого дня та в кінці ми маємо присвятити наведенню ладу на своєму робочому місці, і не обов’язково цим займатися до і після робочого дня. Час на всі ці дії закладений у підготовче – заключному етапі робочого часу. Останній, четвертий етап робочого часу – час обслуговування робочого місця. Тобто, під цим розуміється постійне повторюване виконання дій для забезпечення робочого місця в належному стані. Оперативний час – це час, який витрачається на зміну форми, розміру або властивості предмету праці та на додаткові дії, необхідні для цієї зміни.

Оперативний час поділяється на :

а) основний (технологічний) час – час, протягом якого відбувається якісна або кількісна зміна предмету праці;

б) допоміжний час – час, який витрачається виконавцем на дії, що сприяють протіканню основної роботи. До нього включають час на завантаження машин сировиною і напівфабрикатами, установку заготовок, контроль якості, переміщення робітника при виконанні роботи, зняття заготовок і т. ін.

3.Час обслуговування робочого місця – це час, який витрачається робітником на підтримання чистоти і порядку на робочому місці та на догляд за устаткуванням в процесі роботи.

Він поділяється на :

а) час технічного обслуговування – це час на підналагодження устаткування в процесі роботи, заміну зношеного інструменту, його заточування, чистку, змазку верстата;

б) час організаційного обслуговування – це час, який витрачається на створення порядку і чистоти на робочому місці: розкладання і прибирання інструменту, документації, прибирання відходів, приймання і здавання зміни.

Різниця між зазначеними складовими часу обслуговування робочого місця полягає в тому, що до часу технічного обслуговування входить час на обслуговування устаткування при виконанні конкретної роботи, а до часу організаційного обслуговування – час на догляд за устаткуванням, пов’язаний з виконанням роботи протягом усієї зміни.

Час перерви – це час, протягом якого виконавець не приймає участі в роботі.

33. Надання першої допомоги потерпілим

Якщо людина потрапила в катастрофу, треба передусім звільнити потерпілого, винести його з небезпечної зони, вжити потрібних заходів щодо відновлення життєво важливих функцій організму і запобігти ускладненням, що становлять загрозу для життя людини. Крім того, слід подбати про раціональне транспортування потерпілого в медичний заклад, де йому буде надано кваліфіковану допомогу.До прибуття медичних працівників потерпілого найкраще покласти на спину, підстеливши під нього одяг, чохли тощо, голову повернути набік. Якщо ушкоджена грудна клітка, переламані ребра і внаслідок того дихання утруднене, потерпілому слід надати напівсидячого положення, підклавши під спину й голову будь-які речі.Переносити потерпілого до надання першої допомоги можна тільки в разі крайньої потреби. Бажано найневідкладніші заходи (зупинення кровотечі, штучне дихання, накладання транспортних шин і т. ін.) проводити на місці аварії. Роздягати потерпілого слід обережно, не змінюючи положення тіла, і лише тоді, коли одяг утруднює дихання або треба покласти на рану стерильну пов'язку чи зупинити кровотечу. Накладаючи шину на руку чи ногу, одягу не знімають, щоб уникнути зайвої травматизації й переохолодження потерпілого.У потерпілих часто порушуються дихання й серцева діяльність. Скажімо, при закупорюванні трахеї та бронхів блювотними масами, згустками крові (у разі поранення шиї, обличчя), водою при утопленні не надходить повітря до легень. Крім того, дихання може припинитися, коли людина непритомніє і через розслаблення м'язів у неї западає корінь язика, прикриваючи вхід у гортань; при порушенні функції центру дихання внаслідок тяжких черепно-мозкових травм, крововиливу в мозок, численних переломів ребер; при ушкодженні легень і плеври. У потерпілого з'являється спочатку блідість, потім синюшність шкірних покривів обличчя. Дихальні рухи прискорюються, стають нерегулярними (іноді рідшають), а через деякий час, якщо не буде надано потрібної допомоги, припиняються зовсім.Насамперед перевіряють порожнину рота і пробують відновити прохідність верхніх дихальних шляхів. Для цього вказівним пальцем, обмотаним бинтом чи носовою хусточкою, звільняють рот від блювотних мас, слизу, згустків крові, виймають знімні зубні протези. Коли запав язик, голову потерпілого слід повернути набік і підтримати щелепу.Коли ж потерпілий не дихає, треба перевірити, чи не припинилася в нього серцева діяльність, і негайно розпочати штучне дихання. Для цього його кладуть спиною на жорстку поверхню (на підлогу автомашини, на дорогу), підмостивши під лопатки зроблений з одягу валик. Потерпілого розгинають і закидають його голову назад так, щоб максимально відвести підборіддя від грудної клітки, розстібають комір і пояс, що утруднюють дихання.