26, Норми часу, їх структура і порядок розрахунку

Суттю нормування праці вважається визначення об'єктивно необхідних витрат робочого часу під час проектування раціональних трудових процесів та встановлення прогресивних, науково обґрунтованих норм праці чи проектування й практичне запровадження комплексу заходів із підвищення загальної результативності праці.  Норми праці є основою системи планування роботи підприємства та його підрозділів, організації оплати праці персоналу, обліку затрат на продукцію, управління соціально-трудовими відносинами тощо. Організовуючи працю, слід визначити, яка її кількість потрібна для виконання кожної конкретної роботи і якою має бути її якість. Норми праці є основою для визначення пропорцій розвитку галузей економіки, складання балансу використання трудових ресурсів, визначення виробничих потужностей. Норми праці на підприємстві можуть використовуватися для визначення трудомісткості окремих видів продукції і відповідних затрат праці для виконання виробничої програми. Отже, нормування праці є засобом визначення як міри праці для виконання тієї чи іншої конкретної роботи, так і міри винагороди за працю залежно від її кількості та якості. Норма часу – регламентована витрата часу, встановлена на виробництво одиниці продукції чи виконання одиниці роботи (виріб, операцію тощо), які виробляються одним чи групою працівників, відповідної чисельності та кваліфікації за певних організаційно-технічних умов. Норми часу встановлюється в людино-хвилинах і людино-годинах. До складу норм часу для ручних, машинно-ручних і машинних робіт. Норми часу встановлюється для виконання певної продукції чи роботи в раціональних організаційно-технічних умовах, для раціонального використання обладнання з урахуванням прогресивної організації праці. Норми затрат робочого часу за ступенем обгрунтованості поділяються на технічно обгрунтовані й дослідно-статистичні. Технічно обгрунтовані норми праці є прогресивнішими і відповідають сучасному рівню розвитку виробництва, їх розробляють після ретельного вивчення елементів виробничого процесу, затрат часу з ї урахуванням раціонального використання виробничих можливостей робочого місця і передових методів праці. Дослідно-статистичні норми визначають на основі досвіду і статистичних звітних даних. Вони звичайно бувають заниженими, легко перевиконуються навіть за низької продуктивності праці, приховують недоліки в організації праці і виробництва. Ці норми не виявляють виробничих можливостей устаткування, відбивають вже пройдений етап виробництва.

27, Техногенні небезпеки та їхні наслідки

Техногенна небезпека - стан, внутрішньо притаманний технічній системі, промислового або транспортному об'єкту, що реалізовується у вигляді вражаючих впливів джерела техногенної надзвичайної ситуації на людину і навколишнє середовище при його виникненні, або у вигляді прямого або непрямого збитку для людини і навколишнього середовища в процесі нормальної експлуатації цих об'єктів. [3]  До техногенних відносяться надзвичайні ситуації, походження яких пов'язане з виробничо-господарською діяльністю людини на об'єктах техносфери. Як правило, техногенні НС виникають внаслідок аварій, що супроводжуються мимовільним виходом в навколишній простір речовини і (або) енергії.  Базова класифікація НС техногенного характеру будується за типами та видами надзвичайних подій, ініціюючих НС:  · Транспортні аварії (катастрофи);  · Пожежі, вибухи, загроза вибухів;  · Аварії з викидом (загрозою викиду) Хов;  · Аварії з викидом (загрозою викиду) РВ;  · Аварії з викидом (загрозою викиду) біологічно небезпечних речовин;  · Раптове обвалення будівель, споруд;  · Аварії на електроенергетичних системах;  · Аварії в комунальних системах життєзабезпечення;  · Аварії на очисних спорудах;  · Гідродинамічні аварії.  Надзвичайні ситуації, викликані виникненням пожеж та вибухами. Пожежі та вибухи об'єктів промисловості, транспорту, адміністративних будівель, громадського та житлового фонду завдають значних матеріальних збитків і часто призводять до загибелі людей.  Пожежа - це комплекс фізико-хімічних явищ, в основі яких лежать неконтрольовані процеси горіння, тепло-і масообміну, що супроводжуються знищенням матеріальних цінностей і створюють небезпеку для життя людей.  Вибух - це неконтрольоване звільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу.  Пожежі та вибухи часто являють собою взаємопов'язані явища. Вибухи можуть бути вторинними наслідками пожеж як результат сильного нагріву ємностей з горючими газами (ГГ), легкозаймистими рідинами (ЛЗР), горючими рідинами (ГР), а також пилоповітряних сумішей (ГП), що знаходяться в закритому просторі приміщень, будівель, споруд. У свою чергу, вибухи, як правило, призводять до виникнення пожежі на об'єкті, так як в результаті вибуху утворюється сильно нагрітий газ (плазма) з дуже високим тиском, який надає не тільки ударне механічне, але і запалюючий вплив на навколишні предмети, у тому числі горючі речовини.