
Ялтинська кіностудія художніх фільмів
Ялтинська кіностудія художніх фільмів — кримська кіностудія, розташована в Ялті.
Була заснована в 1917 році російською кінофабрикою «Ханжонков і Ко» як кінознімальна база. У 1919 була перетворена в Ялтинську кінофабрику і націоналізована.
1908 — Французька кінофірма «Пате» вперше знімає в Ялті видовищні фільми.
1911 — О.Ханжонков знімає велкий історичний фільм «Оборона Севастополя». Восени фільм був показаний царю Миколі II в Лівадії.
1917 — Акціонерне товариство «Ханжонков і Ко» відкрило літню кінознімальну базу в Ялті.
1919 — За декретом, підписаним Леніном, кіноателье Ханжонкова та Єрмольєва були націоналізовані. Створена єдина державна Ялтинська кінофабрика.
У 1920-х pp. випускала українські фільми: «Остання ставка містера Енніока» (за романом О.Ґріна, 1922), «Привид бродить по Европі» (1922), «Остап Бандура» (разом з Одеською кіностудією, 1924), «Алім» (1926), «Ордер на арешт» (1927), «Тіні Бельведеру» (1927), «Кіра Кіраліна» (1928), «Троє» (1928).
1930 — Ялтинська кінофабрика входить до тресту «Восток-кіно».
1936 — Ялтинська кінофабрика передана студії «Союздитфільм».
1951 — Ялтинська кінофабрика передана кіностудії «Мосфільм».
1957 — Ялтинська кінофабрика перетворена в «Ялтинську кіностудію художніх фільмів».
1963 — Ялтинська кінофабрика стає філією Центральної кіностудії дитячих та юнацьких фільмів ім. Горького.
1988 — Ялтинська кіностудія стала самостійним державним підприємством — Кримською кіностудією «Ялтафільм».
2000 — Створено ЗАТ «Ялтинська кіностудія», — спільне російсько-українське підприємство.
2003 — ЗАТ «Ялтинська кіностудія» повністю перейшло у власність російської компанії «ПолікомВест».
Зараз Ялтинська кіностудія — це підприємство, розташоване на території загальною площею 13 га. При цьому під натурні майданчики виділено біля 5 га. Студія має все необхідне для проведення зйомок як невеликих, так і масштабних проектів: потужності для виготовлення бутафорії, реквізиту, зброї, декорацій. Володіє великою колекцією історичних костюмів, участок для їх пошиву, декораційно-технічний та механічний цехи.
Проходить реконструкція головної бази кіностудії — Полікурівського пагорбу. Ведеться будівництво нового цеху декораційно-техничних споруд заплановане зведення двох кінозйомочних павільйони площею 1000м² та 500м² (дані на 2007 р.) Ялтинська кіностудія є одним з організаторів щорічного міжнародного фестивалю продюсерського кіно «КіноЯлта».
Кіностудія ім. О.Довженка
Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка — один з найбільших осередків укр. кінематографії.
План будівництва виробничо-технічної бази української кінематографії – Київської кінофабрики (майбутньої Національної кіностудії імені О.Довженка) – був затверджений у 1925 році. Будівництво почалося навесні 1927 року за проектом архітектора-художника В.Н.Рикова. У жовтні 1927 р. почалися зйомки першого фільму "Ванька і Месник" (режисер О.Лундін). З ім'ям Дзиги Вертова пов'язана поява першого звукового документального фільму кіностудії "Симфонія Донбаса". У 1929 році було знято вже 10 фільмів. Найвідоміший з них – "Земля" О. Довженка. У 1930-х роках у кіно з'явився звук і колір. Першою кольоровою стрічкою кіностудії став фільм "Сорочинський ярмарок" М. Екка у 1939 р.
За 80 років працівниками кіностудії створено біля тисячі фільмів. Багато з них ставали призерами престижних міжнародних кінофестивалів. Два фільми: "Земля" О. Довженка – у номінації художнього кіно, і "Людина з кіноапаратом" Дзиги Вертова – у номінації документального кіно, увійшли до скарбниці світового кіномистецтва, ставши кращими фільмами усіх часів і народів. Вищу нагороду Американської асоціації кінокритиків і премію газети "Daily News" (за кращий іноземний фільм, що демонструвався у США у 1944 році) отримав фільм "Райдуга" Марка Донського.
З 1957 року кіностудія називається іменем Довженка (саме тут відомий режисер зняв свої кращі фільми: "Земля", "Іван" і "Щорс", які стали класикою).
1960-1970-ті роки вважаються періодом найбільших успіхів режисерів, що працювали на Національній кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка, і українського кіно в цілому: «У бій йдуть одні старики» Л. Бикова, «Тіні забутих предків» С. Параджанова, «Білий птах з чорною ознакою» Ю.Іллєнка,« Камінний хрест »Л. Осики,« Вавілон XX »І. Миколайчука. В кінці 1960-х років на студії починає працювати телевізійний художній кінематограф. В цей же час відкривається Театр-студія кіноактора, де почали свою діяльність Н.Грінько, Б.Брондуков, І.Миколайчук, Р.Недашківська, М.Криніціна. З 1987 року на кіностудії почало працювати молодіжне об'єднання «Дебют», метою якого було виявити молоді таланти і допомогти їм пробитися у світ великого мистецтва.
У 1981 році Григорій Кохан зняв історичний кінофільм "Ярослав Мудрий". У 1987 році на кіностудії почало працювати молодіжне об'єднання "Дебют", метою якого було виявити молоді таланти і допомогти їм потрапити у світ великого мистецтва. З 1987 року генеральним директором і художнім керівником студії стає Н. Мащенко.
У 90-ті роки знімаються фільми переважно української історичної тематики. У другій половині 1990-х років студія майже припиняє випуск кінопродукції.
Територія кіностудії займає площу більш ніж 13,5 гектарів. Тут розташовані шість знімальних павільйонів, створені всі умови для повноцінної роботи над кіно- і телепроектами. Один з павільйонів, площею більше 2 тис. кв.м., є одним з найбільших у Європі. При кіностудії працює Музей національної кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка.
Вже за часів незалежної сучасної України був створений Київнавукфільм.