11.2. Системи дистанційного економічного навчання

Електронне дистанційне навчання (E-Learnіng/ДН) розглядається як одна з форм організації неперервного навчального процесу, що базується на комп’ютерних і телекомунікаційних технологіях, що використовують кращі педагогічні традиції й інноваційні методи навчання.

Дистанційна форма навчання передбачає переважне навчання слухачів і побудова ними знань поза залежністю від місця перебування (на відстані від самого навчального закладу, навчального середовища, поза безпосереднім контактом із викладачами й іншими слухачами тощо), із метою одержання кваліфікації і навичок, сполучаючи потребу працювати й учитися.

Звичайно, традиційні заняття нікуди не зникнуть, але віртуальні заняття починають грати сьогодні значну роль в освіті. Університети почали з успіхом поєднувати стаціонарні (традиційні) і дистанційні (віртуальні) заняття (B-Learnіng/змішане навчання). Корпорації застосовують цю модель для навчання технічного й управлінського персоналу (корпоративні тренінги).

Як можна коротко охарактеризувати основні зміни в освітній парадигмі, що принесла із собою ця форма навчання?

1. Уся система навчання побудована навколо слухача, а не навколо викладача, як у традиційній моделі;

2. Практично відсутні бар’єри, типові для традиційної моделі (географічні, тимчасові, вікові тощо);

3. Змінена роль викладача і слухача, практично зведена до мінімуму «дистанція влади»

4. Границя відмінності між освітою і тренінгом стає усе більш розмитою;

5. Розвиток партнерств і залучення бізнесу та суспільного сектора в процес навчання;

6. Взаємодія між слухачами, слухачем і викладачем вимагає спеціальної системи спілкування (віртуальний клас).

Із самого початку потрібно підкреслити розходження між мультимедійним навчальним посібником - статичним (навіть при наявності елемента технічної інтерактивності) набором матеріалів на WEB-сайті чи CD-ROM - і дистанційним курсом у мережі Інтернет, «душею» якого є спілкування між усіма задіяними суб’єктами процесу навчання.

Роль викладача, що у ДН виконують фасилитатор чи модератор, які об’єднані під терміном «інструктор» - той, хто несе відповідальність за організацію навчання за програмою, у курсі, семінарі тощо.

Слухач (студент чи учасник) є частиною групи, він займається по програмі, вивчає курс, бере участь у семінарах тощо

Методика чи педагогіка для роботи зі змістом є основою взаємодії між слухачем і інструктором. Презентація змісту і завдань, теми і ситуаційні вправи, контрольні тести, самотести, проекти, звертання уваги на різні стилі навчання, навчання індивідуальне чи в групі, навчання в співробітництві чи за заздалегідь заданим алгоритмом - це педагогічні питання, спрямовані на досягнення навчальних цілей, елемент, найбільш відповідаючий за адаптацію до змін у навчальному середовищі.

Процес оцінки визначає ступінь успіху курсу, досягнення навчальних цілей і позитивну чи негативну реакцію слухача.

Навчальний дизайн - це набір систематичних процедур для розробки навчальних матеріалів і створення навчального середовища. Він поєднує теорію навчання з практикою підготовки ефективного викладання (підтримки ефективного навчання).

Дизайнери дистанційних курсів повинні реалізувати плюралістичний підхід до створення навчального середовища, що пристосовується до різноманітних шляхів досягнення цілей і стилів навчання.

Проблема, з якою зіштовхується електронне дистанційне навчання - це незалежність і ізоляція слухачів. У її рішенні допомагає новий підхід - конструктивістська концепція мережного навчання (слухачі розділяють контроль і несуть відповідальність за конструювання власних знань).