Створення лінійних об’єктів

Для створення лінійного об’єкта “Напрямок на точку” створюємо новий об’єкт, визначаємо код, назву, ключ об’єкта й встановлюємо тип об’єкта “Линейный”, а шар “Геодезія” (рис. 1.7).

Рис. 1.7. Створення лінійного об’єкта “Напрямок на точку” в класифікаторі

Лінійні об’єкти можуть мати вигляд, побудований на основі:

– суцільних ліній із заданими товщиною й кольором; пунктирної лінії із заданими товщиною, довжиною й кольором штриха й пробілу;

– суцільних ліній, зміщених на певну відстань від лінії метрики;

– пунктирних ліній, зміщених на певну відстань від лінії метрики;

– векторного знаку, що задається двома (начало−кінець) або трьома (начало−кінець, ширина або орієнтування) точками метрики;

– векторних знаків, розташованих по лінії метрики;

– штрих-пунктирних ліній;

– векторних об’єктів по точках метрики. Вигляд лінійного об’єкта може також ґрунтуватися на комбінації наведених вище примітивів.

Створюваний об’єкт „Напрямок на точку” опишемо за допомогою пунктирної лінії, проведеної по лінії метрики об’єкта.

Створення площових об’єктів

Для створення площового об’єкта “Контур об’єкта” створюємо новий об’єкт, визначаємо код, назву, ключ об’єкта й встановлюємо тип об’єкта “Площадной”, а шар “Геодезія” (рис. 1.8).

Рис. 1.8. Створення площового об’єкта “Контур объекта” в класифікаторі

Відмінність площових об’єктів полягає в обов’язковій замкнутості лінії, що проходить по точках метрики об’єкта: тобто перша й остання точки метрики площового об’єкта завжди мають одне й те ж саме значення координат. Екранний і принтерний вигляди полігона можуть визначатися таким набором примітивів та їх комбінацій:

– суцільна лінія із заданими товщиною й кольором;

– пунктирна лінія із заданими товщиною, довжиною й кольором штриха й пробілу;

– суцільна лінія, зміщена на певну відстань від лінії метрики ;

– пунктирна лінія, зміщена на певну відстань від лінії метрики;

– векторні знаки, розташовані по лінії метрики;

– суцільний полігон із заданим кольором;

– полігон-скло із заданими яскравістю й контрастністю;

– полігон, заповнений точковими або векторними знаками;

– полігон з векторним заповненням;

– штрих-пунктирна лінія;

– векторні об’єкти по точках метрики.

Визначення масштабів відображення об’єкта

Для оптимізації відображення об’єктів у ГІС передбачено управління масштабом відображення об’єктів. Створюючи новий об’єкт класифікатора, користувач має визначити нижню й верхню границі діапазону видимості об’єктів даного виду (рис. 1.9).

Рис. 1.9. Визначення діапазону масштабів видимості об’єкта

Призначення семантик

Кожен об’єкт може описуватись певною кількістю семантик. Щоб призначити семантику об’єкта, слід вибрати вкладку “Семантика” (рис. 1.10) та, натискаючи кнопку “Добавить”, вибирати з переліку всіх наявних в класифікаторі семантик ті, якими може описуватись даний вид об’єктів.

Рис. 1.10. Призначення семантик об’єкта

Крім цього слід встановити значення ознаки семантики як “Обов’язкова”, “Можлива ” або “Впливає на вигляд ”. Для визначення ознаки семантики слід двічі нажати клавішею миші на записі ознаки відповідної семантики та вибрати ознаку в контекстному меню, що випливає. Семантика з ознакою “Обов’язкова” (у полі ознак таблиці семантик при цьому стоїть запис “Нужно”) має заповнюватись при створенні кожного нового об’єкта даного виду: якщо користувач не встановить значення такої семантики самостійно, то буде встановлено те значення, що передбачене класифікатором.