ВСТУП
У даному посібнику розглянуто основи створення електронних карт за допомогою професійної ГІС „Карта 2005”, яка є універсальною геоінформаційною системою, що має засоби створення й редагування електронних карт, виконання різноманітних вимірювань і розрахунків, оверлейних операцій, побудови 3D моделей, обробки растрових даних, засоби підготовки графічних документів в електронному й дру- кованому вигляді, а також інструментальні засоби для роботи з ба- зами даних. „Карта 2005” призначена для вирішування таких задач
в картографії:
створення й оновлення електронних карт місцевості за матеріалами космо- й аерофотозйомки, відсканованими картматеріалами, польовими вимірюваннями, даними навігаційних приладів та іншими даними; існує понад 100 режимів редагування векторної карти;
автоматичне нанесення об'єктів на карту: побудова математичної основи, нанесення підписів за семантичними характеристиками, побудова горизонталей за матрицею висот тощо;
відображення й друк карт у стандартних умовних знаках, додавання нових знаків у растровому (BMP) або векторному
(True Type) вигляді, програмування складних стилів нанесення
OLE-об'єктів;
підтримка зовнішніх баз даних різноманітних форматів, різні способи зв'язку об'єктів карт із записами баз даних, конструктор форм для роботи з базами, формування звітів за допомогою Microsoft Offise, геокодування, запити по даних;
формування тематичних карт для відображення прикладної інформації з баз даних, навігаційних приладів та інших джерел;
побудова діаграм за систематичними характеристиками об'єктів або обраними полями таблиць баз даних;
нанесення на карту легенди, формування зарамкового оформлення за заданими шаблонами, підготовка карт до видання;
виконання вимірів по карті, оверлейні операції над обраною безліччю об'єктів;
підтримка різних проекцій, систем координат, багатошарових карт;
підтримка багатокористувальницької роботи в мережі з одним екземпляром карт, ведення журналу шипиків;
професійна система контролю якості даних (топологія, атрибути, зведення аркушів і т.д.); існує понад 50 параметрів контролю карт;
побудова тривимірних моделей, профілювання місцевості, побудова зон видимості, створення багатошарових матриць за точковими вимірами;
Л а б о р а т о р н а р о б о т а № 1
Розробка класифікатора цифрової карти Загальні відомості
У загальному випадку класифікатор картографічної інформації – це сукупність даних про склад елементів карти певного типу й масштабу, способи подання об’єктів та їхніх характеристик на карті. Він визначає умовні знаки, за допомогою яких відображаються об’єкти, способи подання характеристик об’єктів та їхні можливі значення.
У ГІС використовуються цифрові класифікатори, що у цифровому вигляді містять таку інформацію:
склад шарів цифрової карти й порядок їх виведення;
коди об’єктів та їх належність до певного шару;
способи опису метрики об’єктів;
умовні позначення об’єктів, спосіб їх відображення в ГІС і при виведенні на друк;
набір семантик об’єктів, їхні коди й можливі значення;
типи шрифтів, спосіб їх виведення в ГІС і при виведенні
на друк.
Крім того, існують класифікатори, які описують правила відображення в ГІС даних, що подаються за допомогою матричних, растрових, TIN-моделей.
Правила складання цифрових класифікаторів визначаються наказами Головного управління геодезії та картографії. У додатку наведено витяги з документа “Класифікатор інформації, яка відображається на топографічних картах масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000, 1:1000000”.
У ГІС “Карта 2005” цифровий класифікатор створюється за допомогою редактора класифікатора − програми RscEdit і зберігається у файлі RSC. Кожна створена цифрова карта має використовувати один із спільних класифікаторів, які зберігаються в загальній карті.
Створення нового класифікатора
Будемо вважати, що нам необхідно створити класифікатор для формування схем контурної зйомки на карті масштабом 1:10000, що має включати один шар “Геодезія” з об’єктами „ділянка” (площовий), „точка стояння приладу” (точковий), „точка контуру” (точковий), „напрямок на точку” (лінійний), „підписи точок” (підпис) та семантиками точок “власна назва”, “спосіб визначення”.
Для створення класифікатора викликаємо програму “Редактор классификатора” з головного меню програми “Файл > Создать > Классификатор”, визначаємо назву файла та його розташування. На панелі діалогу “Общие данные” (рис. 1.1) визначаємо тип і масштаб карт, для яких буде використовуватись даний класифікатор.
Рис. 1.1. Панель “Общие данные” редактора класифікатора
Вибираємо розмір палітри кольорів і визначаємо кольори.
Створення шару інформації
Для створення нового шару вибираємо панель “Слои” (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Панель “Слои” редактора класифікатора
При створенні нового класифікатора редактор автоматично відмічає шар “Системный” з набором службових об’єктів, потрібних для правильного функціонування системи. Натискаємо на кнопку “Добавить” – у переліку шарів з’являється новий шар. Для нього вибираємо назву “Геодезія”, ключ “Geodesy” для програмного доступу й доступу баз даних до інформації шару, а також визначаємо порядок відображення об’єктів шару серед усіх інших об’єктів.
Створення записів семантики
Для створення нових і редагування існуючих семантик вибираємо панель “Семантика” (рис. 1.3).
Рис. 1.3. Панель “Семантика” редактора класифікатора
При створенні нового класифікатора редактор автоматично додає до нього набір службових семантик, потрібних для функціонування системи й семантики “Абсолютная высота” и “Собственное название”. Семантику “Собственное название” утворюємо редагуванням назви існуючої семантики “Собственное название”. Відповідно до документа “Класифікатор топографічної інформації, яка відображається на топографічних планах масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500” вона має код 9 (Див. додаток). Для створення семантики “Спосіб визначення” натискаємо кнопку “Добавить”, заповнюємо поля “Название”, “Код” і “Ключ”. Тип значення встановлюємо як “Код из классификатора” та, натиснувши кнопку “Список” (рис. 1.4), заповнюємо класифікатор значень семантик.
Рис. 1.4. Діалогове вікно для встановлення значень семантик
Створення записів об’єктів