12. Основні етапи формування іміджу організації.

Основні етапи формування іміджу організації:

1. Виявлення стереотипів та установок людей щодо об'єкта іміджу ("що громадськість хоче бачити");

2. Визначення пріоритетних вимог громадськості щодо об'єкта іміджу;

3. Формування характеристик компонентів іміджу;

4. переклад обраних характеристик різними "мовами" – вербальною, візуальною, "мовою" подій;

5. коректування іміджу відповідно до ситуації та нових вимог, які висуває громадськість щодо об'єкта іміджу.

На кожному з цих етапів працівники ПР вирішують свої завдання. На першому етапі – це дослідницька діяльність, пов'язана з виявленням стереотипів та установок громадськості.

На другому і третьому етапах здійснюється аналітична діяльність, під час якої створюється проект іміджу (ідеальний імідж) та визначаються конкретні засоби перетворення "проекту" в реальність.

На 4 етапі продовжується робота з іміджем, яка для працівника ПР пов'язані з такими технологіями, як візуалізація, вербалізація іміджу та "створення" подій.

З п'ятим етапом пов'язана діяльність служб ПР, спрямована на коректування іміджу.

Оскільки імідж залежить від контексту, то й змінювати його доводиться залежно від контексту. Для того, щоб задовольнити вимоги аудиторії, імідж повинен постійно коректуватися. Це здійснюється в різних формах. Серед них такі:

• дописування іміджу – дописування іміджу характеристиками, найактуальнішими в певний період або на певній території, доповнення фізичними прикметами;

• викреслювання окремих характеристик іміджу – аналогічно до попереднього (у разі потреби деякі характеристики починають замовчуватися);

• підкреслення певних характеристик в іміджі супротивника;

• приписування міфічних наслідків у разі перемоги противника.

13. Фактори, що впливають на корпоративний імідж.

14. Управління корпоративним іміджем і репутацією.

15. Поняття та сутність ідентифікації.

Ідентифікація трактується як один з механізмів міжособистісного сприймання (поряд з рефлексією і стереотипізацією ). У цьому трактуванні під ідентифікацією розуміють  спосіб розуміння іншої людини через усвідомлене (чи несвідоме) уподіб­нення "її характеристикам самого суб'єкта", це механізм по­становки суб'єктом себе на місце іншого, що виявляється у виг­ляді занурення, перенесення індивідом себе в поле, простір, об­ставини іншої людини, і приводить до засвоєння його особистісних смислів. Цей тип ідентифікації дозволяє моделювати смис­лове поле партнера, у спілкуванні забезпечує процес взаєморозу­міння і викликає відповідну поведінку.

Ідентифікація (часто в цьому випадку використовують термін "самоідентифікація ") розуміється як центральний еле­мент самосвідомості, пов'язаний з відповіддю на запитання "Хто я?",  і фіксацією свого становища ч системі суспільних відносин цьому випадку підкреслюється суб'єктивне відчуття власної належності до різних соціальних спільностей на основі стійкого емоційного зв'язку, а також включення у свій внутрішній світ і сприйняття як власних групових норм і цінностей.

Суть ідентифікації полягає в установленні тотожності. Це пізнавальний процес виділення індивидуаль- ного, конкретного із загального. Ідентифікація в інших на­уках означає встановлення формально-логічної тотожності, коли об'єкти вважаються тотожними за наявності хоча б однієї спільної ознаки. Отже, по суті, ідентифікація як загаль­ний метод встановлює групу, рід, вид об'єктів.