Лекція 1

Тема 1. Наука геоморфологія

1. Об’єкт, предмет, методи і завдання геоморфології.

2. Видатні зарубіжні і вітчизняні вчені геоморфологи та їх праці.

3. Концепції в геоморфології (Уільяма Девіса, Вальтера Пенка, І.Герасимова).

4. Зміст понять про рельєф.

1. Об’єкт, предмет, методи і завдання геоморфології.

Геоморфологія (від грецьк. Geo – земля, morphé – форма, logos - наука) наука про форми земної поверхні.

Геоморфологія – наука про будову, походження, історію розвитку і сучасну динаміку рельєфу земної поверхні (Леонтьєв, Ричагов, 1979).

Отже, об’єктом вивчення геоморфології є рельєф, тобто сукупність нерівностей земної поверхні, різноманітних за формою, розмірами, походженням, віком і історією розвитку.

Ці нерівності за орієнтацією в просторі мо­жуть бути додатними (горб, гора, хребет тощо) або від'ємними (западина, провал, ущелина тощо).

Одначе, рельєф не слід розглядати як механічне поєднання якихось абстрактних геометричних поверхонь. Він характеризується цілим комплексом ознак і особливостей, серед яких виділимо:

1. Рельєф значною мірою залежить від особливостей геологічної будови, в зв'язку з чим його вивчення неможливе без знайомства із складом та властивостями гірських порід, а також без розуміння процесів, що протікають у надрах Землі.

2. Особливості рельєфу визначаються також процесами, які домінують у зовнішніх оболон­ках Землі (атмосфері, гідросфері, біосфері), що вимагає спеціального вивчення цих процесів для розуміння умов формування рельєфу.

3. Утворюючись на контакті різних середовищ географічної оболонки, які безперервно змі­нюються у часі і в просторі, рельєф являє собою продукт динамічної системи. Отже, аналізувати рельєф можна лише в історичному аспекті, тобто з урахуванням його мінливості у часі, яку називають динамікою рельєфу.

4. Нарешті, сам рельєф, який являє со­бою безперервну ком­бінацію різноманітних поверхонь (від гори­зонтальних до верти­кальних), впливає на активність геоморфо­логічних процесів, тоб­то, однією з ознак рельєфу виступає його саморозвиток. Вирішальне значення у са­морозвитку рельєфу належить гіпсометрії, тобто, висотному поло­женню даної ділянки земної поверхні від­носно рівня моря (ціл­ком зрозуміло, що гео­морфологічні процеси по-різному протікають на низовинах, височинах чи у горах).

Отже, рельєф одночасно виступає як продукт геологічного розвитку і як складова частина географічного ландшафту. Звідси витікає і своєрідне місце геоморфології у комплексі на­ук про Землю: з одного боку вона виступає як наука геологічна, з іншого - є частиною фізичної географії.

Предмет геоморфології. Геоморфологія вивчає рельєф суші, дна океанів і морів з боку його зовнішнього вигляду, походження, віку, історії розвитку, сучасної динаміки рельєфу земної поверхні. Рельєф, спостережуваний у сучасну геологічну епоху, вивчається геоморфологія як результат усього попереднього розвитку земної поверхні.

Земна поверхня є місцем розмежування земної кори, з одного боку, і гідро- і атмосфери, з іншої. На земну поверхню одночасно впливають внутрішні й зовнішні фактори, що обумовлюють ендогенні й екзогенні рельєфотворчі процеси.

До ендогенних процесів, зумовлених внутрішніми силами Землі, належать тектонічні рухи і магматизм; до екзогенних процесів: вивітрювання, робота поверхневих вод і льодовиків, вітру, діяльність тваринних і рослинних організмів та ін.

Під безпосереднім впливом сили тяжіння на поверхні Землі відбуваються гравітаційні процеси, що мають також рельєфоутворююче значення.

На рельєф Землі в цілому впливають також сили взаємного притягання системи Земля - Сонце - Місяць, що викликають припливи в морях й океанах й у твердому тілі Землі, зміни кутової швидкості обертання Землі навколо своєї осі. Важливим фактором зміни рельєфу Землі є й діяльність людського суспільства.

У різних місцях й у різний час структура внутрішніх і зовнішніх сил, їхня інтенсивність і спрямованість змінюються в широких межах, обумовлюючи на кожній даній ділянці й у кожен даний момент загальний (висхідний або низхідний) розвиток рельєфу й специфічні особливості його формування.

Один з основних принципів геоморфології полягає в тому, що рельєф вивчається як один з географічних компонентів у тісному взаємозв'язку й взаємозумовленості з іншими компонентами й з географічною обстановкою в цілому. Рельєф не тільки зазнає впливу інших факторів, але й сам впливає на них, а через них і на самого себе.

У геоморфології виділяють два основні розділи (складові цієї науки):