Вени таза Спільна клубова вена

(v. iliaca communis)

Спільна клубова вена утворюється на рівні крижово-клубового суглоба (art. sacroiliaca) при злитті:

- внутрішньої клубової вени (v. iliaca interna);

- зовнішньої клубової вени (v. iliaca externa).

Внутрішня клубова вена

(v. iliaca interna)

Внутрішня клубова вена має:

- пристінкові притоки;

- нутрощеві притоки, відповідно до розгалуження однойменних артерій.

Пристінковими притоками внутрішньої клубової вени є такі:

- верхні сідничні вени (vv. gluteae superiores);

- нижні сідничні вени (vv. gluteae inferiores);

- затульні вени (vv. obturatoriae);

- бічні крижові вени (vv. sacrales laterales);

- клубово–поперекова вена (v. iliolumbalis), що часто впадає у спільну клубову вену (vena iliaca communis);

- середня крижова вена (v. sacralis mediana), що часто впадає у ліву спільну клубову вену (vena iliaca communis sinistra).

Нутрощеві притоки внутрішньої клубової вени формуються із таких венозних сплетень:

- крижового венозного сплетення (plexus venosus sacralis);

- передміхуровозалозового венозного сплетення (plexus venosus prostaticus), в якевходять:

- глибока спинкова вена статевого члена (v. dorsalis profunda penis);

- глибокі вени статевого члена (vv. profundae penis);

- задні калиткові вени (vv. scrotales posteriores);

- міхурового венозного сплетення (plexus venosus vesicalis), в яке входять:

- міхурові вени (vv. vesicales);

- прямокишкового венозного сплетення (plexus venosus rectalis), в яке входять:

- верхні прямокишкові вени (vv. rectales superiores), які впадають в нижню брижову вену (v. mesenterica inferior);

- середні прямокишкові вени (vv. rectales mediae), які впадають у внутрішню клубову вену (v. iliaca interna);

- нижні прямокишкові вени (vv. rectales inferiores), які впадають у внутрішню соромітну вену (v. pudenda interna);

- маткове венозне сплетення (plexus venosus uterinus), в яке входять:

- маткові вени (vv. uterinae);

- піхвове венозне сплетення (plexus venosus vaginalis), в яке входять:

- маткові вени (vv. uterinae).

Зовнішня клубова вена

(v. iliaca externa)

Зовнішня клубова вена є продовженням стегнової вени (v. femoralis) і приймає кров від усіх вен нижньої кінцівки.

Під пахвинною зв’язкою (lig. inguinale) у зовнішню клубову вену (v. iliaca externa) впадають:

- нижня надчеревна вена (v. epigastrica inferior);

- глибока огинальна вена клубової кістки (v. circumflexa ilium profunda).

Кровоносна система плода має ряд наступних особливостей, що відрізняють її від кровоносної системи дорослої людини:

- артеріальна кров (sanguis arteriosus) поступає до плода по непарній пупковій вені від матері, ця вена після народження заростає, утворюючи круглу зв’язку печінки (lig. teres hepatis);

- кров в судинах, які забезпечують тканини киснем, є мішаною. Тільки у пупковій вені кров артеріальна;

- між пупковою і нижньою порожнистою венами функціонує анастомоз – венозна протока (ductus venosus) – протока Аранція, яка після народження заростає, утворюючи венозну зв’язку печінки (lig. venosum hepatis);

- кров із нижньої порожнистої вени поступає з правого передсердя в ліве через овальний отвір (foramen ovale), що розташований в міжпередсердній перегородці (septum interatriale);

- мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor) не функціонує;

- між дугою аорти і легеневим стовбуром функціонує артеріальна протока (ductus arteriosus) – протока Ботала, через яку кров, що потрапила з правого шлуночка у легеневий стовбур, проходить у велике коло кровообігу (circulus sanguineus major);

- більш насичену киснем мішану кров одержують голова (caput), шия (collum; cervix), верхні кінцівки (membra superiora) і верхня частина тулуба (pars superior trunci).

Нижня частина тулуба і нижні кінцівки (pars inferior trunci et membra inferiora) кровопостачаються змішаною кров’ю із значним вмістом вуглекислоти та продуктів обміну клітин.

Від плода до плаценти кров поступає по парній пупковій артерії (a. umbilicalis).

Після народження, в зв’язку з появою дихання, починає функціонувати мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor).

Пупкові судини плода заростають на 6–7-й день.

Протока Ботала заростає на 9–10-й день.

Овальний отвір в міжпередсердній перегородці заростає на 30-ту добу після народження.