
- •Навчальний посібник до практичних занять з анатомії людини
- •Передмова
- •Загальні терміни
- •Система органів руху
- •Анатомія кісток тулуба.
- •Кістки мозкового черепа
- •Кістки лицевого черепа
- •Особливості черепа новонародженого
- •Анатомія кісток верхніх та нижніх кінцівок кістки верхньої кінцівки
- •Вільна частина нижньої кінцівки
- •Синартрози, симфізи
- •Характеристику суглобові необхідно давати за такою схемою:
- •З’єднання хребтового стовпа
- •Волокнисті та хрящові з’єднання черепа
- •З’єднання верхньої кінцівки
- •З’єднання грудного пояса
- •Синдесмози та суглоби грудного пояса
- •З’єднання вільної верхньої кінцівки
- •Зап’ястково–п’ястковий суглоб великого пальця
- •Міжп’ясткові суглоби
- •П’ястково–фалангові суглоби
- •Міжфалангові суглоби кисті
- •З’єднання нижньої кінцівки
- •Суглоби тазового пояса
- •Крижово–клубовий суглоб
- •З’єднання вільної нижньої кінцівки
- •Суглоби вільної нижньої кінцівки
- •Кульшовий суглоб
- •Колінний суглоб
- •Велико–малогомілковий суглоб
- •Надп’ятково–гомілковий суглоб
- •Надп’ятково–п’ятково–човноподібний суглоб
- •П’ятково–кубоподібний суглоб
- •Клино–човноподібний суглоб
- •Поперечний суглоб заплесна
- •Заплесно–плеснові суглоби
- •Міжплеснові суглоби
- •Плесно–фалангові суглоби
- •Міжфалангові суглоби стопи
- •Стопа в цілому
- •Анатомія м’язів та фасцій тулуба
- •Діафрагма (diaphragma)
- •Біла лінія живота
- •Піхва прямого м’яза живота
- •Ямки і складки на задній поверхні передньої черевної стінки
- •Анатомія м’язів та фасцій голови і шиї. Топографія шиї.
- •Глибокі м’язи шиї
- •Топографія шиї
- •Груднинно–ключично–соскоподібна ділянка
- •Задня шийна ділянка
- •М’язи верхньої кінцівки
- •М’язи вільної частини верхньої кінцівки
- •Топографія верхньої кінцівки
- •Фасції верхньої кінцівки
- •Піхви сухожилків верхньої кінцівки
- •М’язи вільної частини нижньої кінцівки
- •М’язи заднього відділу гомілки
- •М’язи поверхневої частини заднього відділу гомілки
- •М’язи глибокої частини заднього відділу гомілки
- •М’язи переднього відділу гомілки
- •М’язи середньої групи підошви стопи
- •Топографія нижньої кінцівки
- •Піхви сухожилків пальців стопи
- •Варіанти й аномалії розвитку органів травної системи
- •Травна система
- •Анатомія ротової порожнини та її похідних
- •Анатомічні особливості будови постійних зубів
- •Коронки присередніх і бічних різців
- •Формули і терміни прорізування зубів
- •Т ерміни прорізування молочних та постійних зубів
- •Аномалії розвитку зубів
- •Положення нижньої щелепи
- •Розвиток зубів у філо- і онтогенезі
- •Анатомия органів травного каналу
- •Дванадцятипала кишка
- •Анатомія великих травних залоз: печінки та підшлункової залози
- •Жовчовивідні протоки
- •Анатомія дихальної системи. Дихальна система
- •Анатомія органів дихальної системи
- •Плевральна порожнина
- •Межі легень та пристінкової плеври
- •Сечова система
- •Анатомія сечової системи
- •Анатомія органів сечової системи
- •Кровопостачання нирки
- •Утворення і шляхи виведення сечі в межах нирки
- •Статеві системи
- •ЧоловІча статеВа система
- •Сім’явиносна протока
- •Сім’яний канатик
- •Передміхурова залоза
- •Шляхи виведення сім’я
- •Калитка
- •Статевий член, прутень
- •Чоловічий сечівник
- •Анатомія жіночої статевої системи.
- •Внутрішні жіночі статеві органи
- •Зовнішні жіночі статеві органи
- •Промежина
- •Тазова фасція
- •Ендокринні залози
- •Анатомія органів ендокринної системи Щитоподібна залоза
- •Прищитоподібна залоза
- •Надниркова залоза
- •Ендокринна частина статевих залоз
- •Ендокринна частина підшлункової залози
- •Серцево-судинна система
- •Виділяють три кола кровообігу:
- •Праве передсердя
- •Правий шлуночок
- •Правий передсердно–шлуночковий отвір
- •Ліве передсердя
- •Лівий шлуночок
- •Лівий передсердно–шлуночковий отвір
- •Отвір аорти
- •Стінка серця
- •Ендокард
- •Міокард
- •Судини серця Кровопостачання серця
- •Крововідтік від серця
- •Іннервація серця
- •Осердя; перикард; навколосерцева сумка
- •Топографія серця
- •Вступ до серцево-судинної системи
- •Гілки дуги аорти
- •Плечо–головний стовбур
- •Загальна сонна артерія
- •Зовнішня сонна артерія
- •Внутрішня сонна артерія
- •Підключична артерія
- •Пахвова артерія
- •Плечова артерія
- •Артерії передпліччя та кисті
- •Променева артерія
- •Ліктьова артерія
- •Низхідна частина аорти низхідна аорта
- •Гілки грудної частини аорти; груДНої аорТи
- •Гілки черевнОї частини аорти черевНа аорТа
- •Черевний стовбур
- •Верхня брижова артерія
- •Нижня брижова артерія
- •Спільна клубова артерія
- •Внутрішня клубова артерія
- •Зовнішня клубова артерія
- •Артерії нижньої кінцівки
- •Стегнова артерія
- •Підколінна артерія
- •Артерії гомілки та стопи Задня великогомілкова артерія
- •Передня великогомілкова артерія
- •Тильна артерія стопи
- •Система верхньої порожнистої вени Верхня порожниста вена
- •Плечо–головні вени
- •Внутрішня яремна вена
- •Зовнішня яремна вена
- •Підключична вена
- •Непарна вена
- •Півнепарна вена
- •Система ворітної печінкової вени
- •Порто–кавальні анастомози
- •Каво–кавальні анастомози
- •Вени таза Спільна клубова вена
- •Внутрішня клубова вена
- •Зовнішня клубова вена
- •Вени верхньої кінцівки
- •Головна вена передпліччя
- •Основна вена передпліччя
- •Лімфатична система
- •Центральні органи імунної системи Загруднинна залоза, тимус
- •Кістковий мозок
- •Периферійні органи імунної системи
- •Лімфатичні стовбури та протоки
- •Лімфатичні протоки
- •Грудна протока
- •Лімфатичні судини і вузли голови та шиї
- •Лімфатичні вузлики шлунково–кишкового тракту
- •Лімфатичне кільце глотки
- •Лімфатичні судини і вузли нижньої кінцівки
- •Лімфатичні судини і вузли таза
- •Лімфатичні судини і вузли живота
- •Лімфатичні судини і вузли грудної клітки
- •Лімфатичні судини і вузли верхньої кінцівки
- •Нервова система
- •Спинний мозок
- •Сіра речовина спинного мозку
- •Біла речовина спинного мозку
- •Головний мозок
- •Мозочок
- •Зовнішня будова мозочка
- •Внутрішня будова мозочка
- •Перешийок ромбоподібного мозку
- •Четвертий шлуночок
- •Ромбоподібна ямка
- •Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку
- •Покрив четвертого шлуночка
- •Середній мозок
- •Покрівля середнього мозку
- •Ніжки мозку
- •Водопровід середнього мозку; водопровід мозку; водопровід Сільвія
- •Нюховий мозок
- •Обідкова частка
- •Локалізація функцій в корі великого мозку
- •Бічний шлуночок
- •Провідні шляхи головного і спинного мозку
- •Асоціативні провідні шляхи
- •Комісуральні провідні шляхи
- •Проекційні провідні шляхи
- •Чутливі проекційні провідні шляхи
- •2. Шлях дотикової чутливості – передній спинномозково–таламічний шлях (tractus spinothalamicus anterior).
- •Рухові проекційні провідні шляхи,
- •Оболони спинного мозку
- •Оболони великого мозку
- •Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Кровопостачання головного та спинного мозку
- •Черепні нерви
- •(I, II, III, IV, VI та VIII пари черепних нервів описані в розділі “Органи чуття” Трійчастий нерв [V]
- •Лицевий нерв [ VII ]
- •Язико–глотковий нерв [ IX ]
- •Блукаючий нерв [ X ]
- •Додатковий нерв [ XI ]
- •Спинномозкові нерви
- •Плечове сплетення
- •Поперекове сплетення
- •Крижове сплетення
- •Куприкове сплетення
- •Парасимпатична частина
- •Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли
- •Вегетативні нервові сплетення
- •Органи чуття
- •Орган нюху
- •I пара черепних нервів
- •Орган смаку
- •Загальний покрив
- •II пара черепних нервів
- •III пара черепних нервів
- •IV пара черепних нервів
- •VI пара черепних нервів
- •Присінково–завитковий орган
- •Орган слуху і рівноваги
- •Зовнішнє вухо
- •Середнє вухо
- •Внутрішнє вухо
- •Шляхи передачі звукової хвилі
- •VIII пара черепних нервів
- •Завитковий нерв (nervus cochlearis) Слуховий шлях
- •Присінковий нерв
Система верхньої порожнистої вени Верхня порожниста вена
(vena cava superior)
Вона утворюється внаслідок злиття правої плечо–головної вени (v. brachiocephalica dextra) та лівої плечо–головної вени (v. brachiocephalica sinistra) позаду з’єднання ребрового хряща першого правого ребра (cartilago costalis costae dextrae primae) з грудниною (sternum).
Верхня порожниста вена (vena cava superior) на рівні третього правого ребрового хряща (cartilago costalis tertia) впадає у праве передсердя (atrium dextrum).
У верхню порожнисту вену (vena cava superior) з правого боку впадає непарна вена (v. azygos).
Плечо–головні вени
(venae brachiocephalicae)
Вони є права і ліва (значно довша) і формуються при злитті:
- підключичної вени (v. subclavia);
- внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna);
- інколи зовнішньої яремної вени (v. jugularis externa).
Місце злиття цих вен називається венозним кутом (angulus venosus). Відповідно, є правий венозний кут і лівий венозний кут, куди впадають:
- зліва грудна лімфатична протока (ductus thoracicus);
- справа права лімфатична протока (ductus lymphaticus dexter).
У плечо–головні вени (venae brachiocephalicae) впадають:
- нижні щитоподібні вени (vv. thyroideae inferiores) від непарного щитоподібного сплетення (plexus thyroideus impar);
- нижня гортанна вена (v. laryngea inferior) від гортані (larynx);
- вени загруднинної залози (vv. thymicae) від загруднинної залози (thymus);
- осердні вени (vv. pericardiacae) від осердя (pericardium);
- середостінні вени (vv. mediastinales) від органів середостіння (mediastinum);
- бронхові вени (vv. bronchiales) від бронхів (bronchi);
- трахейні вени (vv. tracheales) від трахеї (trachea);
- стравохідні вени (vv. oesophageales) від стравоходу (oesophagus).
Внутрішня яремна вена
(vena jugularis interna)
Внутрішня яремна вена є найбільшою венозною судиною, яка збирає кров від ділянок голови та шиї (caput et cervix).
Внутрішня яремна вена (v. jugularis interna) є продовженням сигмоподібної пазухи черепної твердої оболони (sinus sigmoidei durae matris cranialis), де на рівні яремного отвору (foramen jugulare) вона починається верхньою цибулиною яремної вени (bulbus superior venae jugularis) і лягає спочатку позаду внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), а потім позаду загальної сонної артерії (a. carotis communis) та блукаючого нерва (n. vagus).
Перед злиттям з підключичною веною (v. subclavia) утворюється нижня цибулина яремної вени (bulbus inferior venae jugularis).
Внутрішня яремна вена (v.jugularis interna) має наступні позачерепні притоки:
- глоткові вени (vv. pharyngeae);
- язикову вену (v. lingualis);
- верхню щитоподібну вену (v. thyroidea superior);
- лицеву вену (v. facialis);
- занижньощелепну вену (v. retromandibularis), вона впадає у лицеву вену (v. facialis) або безпосередньо у внутрішню яремну вену (v. jugularis interna).
До внутрішньочерепних притоків внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna) належать:
- пазухи твердої оболонки (sinus durae matris), які є:
- поперечна пазуха (sinus transversus);
- стік пазух (confluens sinuum);
- крайова пазуха (sinus marginalis);
- потилична пазуха (sinus occipitalis);
- кам’янисто-лускова пазуха (sinus petrosquamosus);
- сигмоподібна пазуха (sinus sigmoideus);
- верхня стрілова пазуха (sinus sagittalis superior);
- нижня стрілова пазуха (sinus sagittalis inferior);
- пряма пазуха (sinus rectus);
- верхня кам’яниста пазуха (sinus petrosus superior);
- печериста пазуха (sinus cavernosus);
- клино-тім’яна пазуха (sinus sphenoparietalis);
- вени губчатки (vv. diploicae), від кісток черепа (ossa cranii);
- оболонні вени (vv. meningeales), від черепної твердої оболони (dura mater cranialis);
- верхня очна вена (v. ophthalmica superior) та нижня очна вена (v. ophthalmica inferior), від органа зору (organum oculi);
- вени лабіринту (vv. labyrinthi), від внутрішнього вуха;
- випускні вени (vv. emissariae), що сполучають внутрішньочерепні притоки з позачерепними притоками внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna);
- вени головного мозку (vv. encephali) – глибокі та поверхневі (vv. рrofundae et superficiales).
Анастомози між внутрішньочерепними та позачерепними притоками внутрішньої яремної вени
вібуваються через випускні вени та притоки лицевої вени, останні з’єднані із печеристою пазухою (sinus cavernosus). Ці анастомози мають клінічне значення як шляхи можливого розповсюдження інфекції з лицевих ділянок до порожнини черепа.
Крилоподібне сплетення (plexus pterygoideus) розміщене у підскроневій ямці, вкрите жирової клітковиною, оточує бічний і присередній крилоподібні м’язи (mm. pterigoidei lateralis et medialis) і приймає такі вени:
- середні оболонні вени (vv. meningeae mediae) та глибокі скроневі вени (vv. temporales profundae);
- вени крилоподібного каналу (v. canalis pterigoidei) – проходить в одноіменному каналі;
- шилососкоподібну вену (v. stylomastoidea) – йде із барабанної порожнини (cavitas tympani) і виходить з черепа (cranium) через однойменний отвір;
- привушні вени (vv. parotideae) – від привушної залози (glandula parotidea);
- передні вушні вени (vv. auriculares anteriores) – від передньої частини вушної раковини і зовнішнього слухового хода (meatus acusticus externus);
- суглобові вени (vv. auriculares) скронево-нижньощелепного суглоба (art. temporomandibularis) – в які впадають вени зовнішнього слухового хода (vv. meatus acusticus externus), барабанної перетинки (membrana tympanica) та барабанні вени (nn. tympanicae) від стінок барабанної порожнини (paries cavitas tympani).
Венозні сплетення в черепі є такі:
- венозне сплетення овального отвору (plexus venosus foraminis ovalis), яке розміщене в овальному отворі (foramen ovale) та з’єднуює печеристу пазуху (sinus cavernosus) з крилоподібним венозним сплетенням (plexus venosus pterygoidei);
- венозне сплетення сонного каналу (plexus venosus canalis carotici) оточує внутрішню сонну артерію (a. carotis interna) в однойменному каналі черепа, збирає кров від слизової оболонки барабанної порожнини (cavitas tympani) і встановлює зв’язок між печеристою пазухою (sinus cavernosus) та крилоподібним сплетенням (plexus pterygoideus);
- венозне сплетення під’язикового каналу (plexus venosus canalis hypoglossi) з’єднує потиличну пазуху (sinus occipitalis) із нижньою кам’янистою пазухою (sinus petrosus inferior) і внутрішнім хребтовим сплетенням (plexus vertebralis).