Верхня брижова артерія

(arteria mesenterica superior

Верхня брижова артерія відходить від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae), дещо нижче від черевного стовбура, на рівні І поперекового хребця (vertebra lumbalis [І]) і йде донизу між головкою підшлункової залози (caput pancreatis) і горизонтальною частиною дванадцятипалої кишки (pars horisontalis duodeni).

Від верхньої брижової артерії (arteria mesenterica superior) відходять:

- нижня підшлунково–дванадцятипалокишкова артерія (a. pancreaticoduodenalis inferior), що кровопостачає:

- підшлункову залозу (pancreas);

- дванадцятипалу кишку (duodenum);

- порожньокишкові артерії (aa. jejunales) і клубовокишкові артерії (aa. ileales) – в кількості 12–18, які кровопостачають:

- брижову частину тонкої кишки (pars mesenterica intestini tenis);

- клубово–ободовокишкова артерія (a. ileocolica), що кровопостачає:

- клубово–сліпокишковий кут і від неї відходить артерію червоподібного відростка (a. appendicularis);

- права ободовокишкова артерія (a. colica dextra), що кровопостачає:

- висхідну ободову кишку (colon ascendens );

- середня ободовокишкова артерія (a. colica media), що кровопостачає:

- поперечну ободову кишку (colon transversum).

Нижня брижова артерія

(arteria mesenterica inferior)

Вона починається від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae) на рівні ІІІ поперекового хребця (vertebra lumbalis) і розгалужується на такі артерії:

- ліву ободовокишкову артерію (a. colica sinistra), що кровопостачає :

- низхідну ободову кишку (colon descendens);

- сигмоподібні артерії (aa. sigmoideae), що кровопостачають:

- сигмоподібну ободову кишку (colon sigmoideum);

- верхню прямокишкову артерію (a. rectalis superior), що кровопостачає:

- верхній відділ прямої кишки (rectum).

Анастомоз між середньою ободовокишковою артерією (a.colica media) і лівою ободовокишковою артерією (a. colica sinistra) називається дугою Ріолана (arcus Riolani).

На рівні ІV поперекового хребця (vertebra lumbalis [ІV]) є роздвоєння аорти (bifurcatio aortae). Це місце, де черевна частина аорти (pars abdominalis aortae) розгалужується на дві спільні клубові артерії (arteriae iliacae communes) – праву та ліву.

Спільна клубова артерія

(arteria iliaca communis)

Спільна клубова артерія опускається в малий таз (pelvis minor) і на рівні крижово–клубового суглоба (art. sacroiliaca) розгалужується на:

- зовнішню клубову артерію (arteria iliaca externa);

- внутрішню клубову артерію (arteria iliaca interna).

Внутрішня клубова артерія

(a. iliaca interna)

Внутрішня клубова артерія (a. iliaca interna) біля верхнього краю великого сідничного отвору (margo superior foraminis ischiadici majoris) розділяється на:

- передній стовбур (truncus anterior);

- задній стовбур (truncus posterior).

Передній і задній стовбури (trunci anterior et posterior) кровопостачають:

- стінки і органи малого таза (parietes et organa pelvis minoris).

Гілки внутрішньої клубової артерії (rami arteriae iliacae internae) поділяються на:

- нутрощеві гілки (rr. viscerales);

- пристінкові гілки (rr. parietales).

До пристінкових гілок внутрішньої клубової артерії (rr. parietales arteriae iliacae internae) належать:

- клубово–поперекова артерія (a. iliolumbalis), яка кровопостачає:

- великий поперековий м’яз (m. psoas major);

- клубовий м’яз (m. iliacus);

- квадратний м’яз попереку (m. quadratus lumborum);

- клубову кістку (os ilium);

- бічні крижові артерії (aa. sacrales laterales) – верхня та нижня (superior et inferior), що кровопостачають:

- кістки та м’язи крижової ділянки (ossa et musculi regionis sacralis);

- оболони спинного мозку (matres spinales).

- верхня сіднична артерія (a. glutea superior), що виходить з таза (pelvis) через надгрушоподібний отвір (foramen suprapiriforme) і кровопостачає:

- сідничні м’язи (mm.glutei);

- кульшовий суглоб (art.coxae);

- нижня сіднична артерія (a. glutea inferior), що виходить з таза через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) і кровопостачає, переважно:

- великий сідничний м’яз (m.gluteus maximus);

- шкіру сідничної ділянки (cutis regionis glutealis);

- затульна артерія (a. obturatoria), що виходить з таза через затульний канал (canalis obturatorius) на стегно (femur), де кровопостачає:

- затульні м’язи (mm. obturatorii interni et externi);

- кульшовий суглоб (art. coxae);

- присередні м’язи стегна (musculi mediales femoris): mm. adductores longus, brevis, magnus et minimus; m. pectineus, m.gracilis;

- шкіру зовнішніх статевих органів (cutis organorum genitalium externorum);

- головку стегнової кістки (caput femoris).

- пупкова артерія (a. umbilicalis), у дорослої людини заростає і функціонує тільки в початковій частині, де від неї відходять:

- верхні міхурові артерії (aa. vesicales superiores) до верхівки сечового міхура (apex vesicae urinariae);

- сечовідні гілки (rr. ureterici) до нижнього відділу сечоводів (ureteres).

До нутрощевих гілок внутрішньої клубової артерії (rr. visceralis arteriae iliacae internae) належать:

- артерія сім’явиносної протоки (a. ductus deferentis), у чоловіків кровопостачає:

- сім’явиносну протоку (ductus deferens);

- нижня міхурова артерія (a. vesicalis inferior), кровопостачає:

- сечовий міхур (vesica urinaria);

- пряму кишку (rectum);

- у чоловіків розгалужується на гілки до пухирчастої залози (rami glandulae vesiculosae) і передміхурової залози (rami prostatici);

- у жінок від неї відходять гілки до піхви (rami vaginales);

- середня прямокишкова артерія (a. rectalis media), кровопостачає:

- ампулу прямої кишки (ampulla recti);

- м’яз–підіймач відхідника (m. levator ani);

- у чоловіків розгалужується на гілки до пухирчастої залози (glandula vesiculosa) і передміхурової залози (prostata);

- у жінок від неї відходять гілки до піхви (vagina).

Середня прямокишкова артерія (a. rectalis media) анастомозує:

- з верхньою прямокишковою артерією (a.rectalis superior) від нижньої брижової артерії (a. mesenterica inferior);

- з нижньою прямокишковою артерією (a.rectalis inferior) із внутрішньої соромітної артерії (a. pudenda interna);

- маткова артерія (a. uterina) проходить між листками широкої маткової зв’язки (lig. latum uteri) від шийки матки (cervix uteri) до дна матки (fundus uteri); від неї відходить:

- піхвова артерія (a. vaginalis), яка розгалужується на:

- трубну гілку (r. tubarius);

- яєчникову гілку (r. ovaricus), анастомозуючи з яєчниковою артерією (a. ovarica) від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae);

- внутрішня соромітна артерія (a. pudenda interna), що виходить iз тазової порожнини (cavitas pelvis) через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme), а потім через малий сідничний отвір (foramen ischiadicum minus) і знову заходить в порожнину малого таза (cavitas pelvis minoris) – сідничо–відхідникову ямку (fossa ischioanalis).

У цій ямці (fossa ischioanalis) від внутрішньої соромітної артерії (a. pudenda interna) відходять:

- нижня прямокишкова артерія (a. rectalis inferior) і розгалужується на:

- промежинну артерію (a. perinealis) до м’язів промежини (musculi perinei);

- гілки до зовнішніх статевих органів (rami organa genitalia externa).