Підключична артерія

(arteria subclavia)

Підключична артерія є парною і починається:

- від дуги аорти (arcus aortae) відходить ліва підключична артерія (arteria subclavia sinistra);

- від плечо–головного стовбура (truncus brachiocephalicus) починається права підключична артерія (arteria subclavia dextra).

Ліва підключична артерія (arteria subclavia sinistra), починаючись від дуги аорти (arcus aortae), має грудну частину.

Права підключична артерія (arteria subclavia sinistra) починається від плечо–головного стовбура (truncus brachiocephalicus), не має грудної частини.

Ліва і права підключичні артерії (arteriaе subclaviaе sinistra et dextra) виходять з грудної порожнини (cavitas thoracis) через верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior), утворюючи дещо опуклу догори дугу, яка справа і зліва огинає купол плеври (cupula pleurae) і верхівку легень (apex pulmonum), утворюючи на легенях невелике втиснення у вигляді борозни (sulcus arteriae subclaviae). Досягнувши I ребра, артерії заходять у лівий і правий міждрабинчасті простори (spatia interscalena sinistrum et dextrum).

Потім права і ліва підключичні артерії лягають під ключицями (claviculaе) в однойменні борозни перших ребер (sulcus arteriae subclaviae) і заходять у пахвові ямки (fossae axillares), де, починаючи від рівня зовнішніх країв перших ребер, вже називаються пахвовими артеріями (aа. axillarеs).

Підключична артерія (a. subclavia) умовно поділяється на три відділи:

- до входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) – присередній відділ;

- в міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) – середній відділ;

- за межами міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) до рівня зовнішнього краю I ребра – бічний відділ.

До входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходять такі гілки:

- хребтова артерія (a. vertebralis);

- внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna);

- щито–шийний стовбур (truncus thyrocervicalis).

1. Хребтова артерія (a. vertebralis) – найдовша гілка підключичної артерії (a. subclavia), проходить у поперечних отворах шийних хребців (foramina transversaria vertebrarum cervicalium), пронизує задню атланто–потиличну перетинку (membrana atlantooccipitalis posterior) та спинномозкову тверду оболону (dura mater spinalis) в хребтовому каналі та через великий отвір потиличної кістки (foramen magnum ossis occipitalis) заходить в порожнину черепа (cavitas cranii).

Позаду моста (pons) права і ліва хребтові артерії (a. vertebralis dextra et a. vertebralis sinistra) зливаються в одну основну артерію (a. basilaris).

Хребтова артерія (a. vertebralis), залежно від її топографії, має такі частини:

А. Передхребтову частину (pars prevertebralis), яка починається від верхнього півкола підключичної артерії (a. subclavia) і закінчується біля поперечного відростка VI шийного хребця (processus transversus vertebrae cervicalis sextae [VI]).

Б. Поперечну частину; шийну частину (pars transversaria; pars cervicalis), яка проходить у поперечних отворах від VI до I шийних хребців (foramina transversaria vertebrarum cervicalium [VI – I]).

Від поперечної частини хребтової артерії (pars transversaria arteriae vertebralis) відходять такі гілки:

- спинномозкові гілки (rr. spinales), які кровопостачають:

- спинний мозок (medulla spinalis);

- корінці спинномозкових нервів (radices nervorum spinalium);

- м’язові гілки (rr. musculares) йдуть до глибоких м’язів шиї (musculi colli).

В. Атлантову частину (pars atlantica), яка розміщена у поперечному отворі (foramen transversarium) і на верхній поверхні задньої дуги атланта (facies superior arcus posterioris atlantis) в однойменній борозні (sulcus arteriae vertebralis).

Пронизуючи задню атланто–потиличну перетинку (membranа atlantooccipitalis posterior) і спинномозкову тверду оболону (dura mater spinalis), атлантова частина (pars atlantica) через великий отвір потиличної кістки (foramen magnum ossis occipitalis) переходить в порожнині черепа (cavitas cranii) у внутрішньочерепну частину хребтової артерії (pars intracranialis arteriae vertebralis).

Г. Внутрішньочерепну частину (pars intracranialis), яка позаду моста головного мозку (pons encephali) з’єднується з такою ж артерією протилежного боку, утворюючи непарну основну артерію (arteria basilaris).

Від внутрішньочерепної частини хребтової артерії (pars intracranialis arteriae vertebralis) відходять такі гілки:

- оболонні гілки (rr. meningei) кропостачають:

- черепну тверду оболону (dura mater cranialis) в ділянці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior);

- кістки черепа (ossa cranii);

- задня нижня мозочкова артерія (a. inferior posterior cerebelli) кровопостачає:

- довгастий мозок (medulla oblongata);

- мигдалик мозочка (tonsilla cerebelli);

- формує судинне сплетення четвертого шлуночка (plexus choroideus ventriculi quarti);

- задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior) та передня спинномозкова артерія (a. spinalis anterior) кровопостачають спинний мозок (medulla spinalis) з його оболонами.

Початкові відділи правої та лівої передніх спинномозкових артерій зливаються в одну передню спинномозкову артерію, що проходить вниз по передній поверхні спинного мозку в передній серединній щілині cпинного мозку (fissura mediana anterior medullae spinalis).

На передній поверхні довгастого мозку (facies anterior myelencephali) обидві хребтові артерії (аa. vertebrales) разом з початковими відділами правої і лівої передніх спинномозкових артерій (aa. spinales anteriores dextra et sinistra) утворюють анастомоз у вигляді ромба – коло Захарченка.

Основна артерія (a. basilaris) є непарною судиною і лежить в основній борозні мосту (sulcus basilaris pontis), а на рівні переднього краю моста (margo anterior pontis) розгалужується на дві задні мозкові артерії (aa. cerebri posteriores), які кровопостачають потиличні частки кінцевого мозку (lobi occipitales telencephali).

Від основної артерії (a. basilaris) відходять:

- передня нижня мозочкова артерія (a. inferior anterior cerebelli),від якої відгалужується:

–артерія лабіринту (a. labyrinthi);

- артерії мосту (aa. pontis);

- середньомозкові артерії (aa. mesencephalicae);

- верхня мозочкова артерія (a. superior cerebelli);

- задня мозкова артерія (a. cerebri posterior).

Задні мозкові артерії (aa. cerebri posteriores) разом із задніми сполучними артеріями (aa. communicantes posteriores), внутрішніми сонними артеріями (aa.carotides internae), передніми мозковими артеріями (aa. cerebri anteriores) і передньою сполучною артерією (a.communicans anterior) утворюють артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri), або коло Вілізія.

2. Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) відходить від нижньої поверхні підключичної артерії (a. subclavia), проходить вперед уздовж внутрішньої поверхні хрящів І–VII ребер біля груднини (sternum), де розгалужується на дві кінцеві гілки:

- м’язово–діафрагмову артерію (a. musculophrenica), яка проходить вбік та вниз до діафрагми, віддаючи міжреброві гілки (п’ять нижніх передніх міжребрових гілок – rr. intercostales anteriores inferiores) до м’язів VII–IX міжребрових просторів, і кровопостачає діафрагму (diaphragma);

- верхню надчеревну артерії (a. epigastrica superior), яка йде донизу і проходить через груднинно–ребровий трикутник діафрагми, заходячи у піхву прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis), де ця артерія кровопостачає прямий м’яз живота. На рівні пупка (umbilicus) ця артерія анастомозує з нижньою надчеревною артерією від зовнішньої клубової артерії (a. iliaca externa).

Від внутрішньої грудної артерії (a. thoracica interna) відходять такі гілки:

- середостінні гілки (rr. mediastinales), що кровопостачають лімфатичні вузли і сполучну тканину середостіння (nodi lymphatici et tela connectiva mediastini);

- гілки загруднинної залози (rr. thymici), що кровопостачають загруднинну залозу (thymus);

- трахейні та бронхові гілки (rr. tracheales et rami bronchiales), що кровопостачають нижню частину трахеї (pars inferior tracheae) та головні бронхи (bronchi principales);

- осердно–діафрагмова артерія (a. pericardiacophrenica), що кровопостачають осердя (pericardium) та діафрагму (diaphragma);

- груднинні гілки (rr. sternales), що кровопостачають груднину (sternum);

- пронизні гілки (rr. perforantes) з її присередніми гілками груді (rr. mammarii mediales), що кровопостачають великий грудний м’яз (m. pectoralis major), а у жінок ще і грудну залозу (glandula mammaria);

- передні міжреброві гілки (rr. intercostales anteriores), що кровопостачають м’язи верхніх п’яти міжребрових просторів (spatiа intercostalia superiora), анастомозуючи із задніми міжребровими артеріями (aa. intercostales posteriores) від грудної частини аорти (pars thoracica aortae).

3. Щито–шийний стовбур (truncus thyrocervicalis) – має довжину 1–2 см і ділиться на чотири гілки:

- нижню щитоподібну артерію (a. thyroidea inferior), яка кровопостачає:

- щитоподібну залозу (glandula thyroidea);

- шийну частину стравоходу (pars cervicalis oesophagi);

- шийну частину трахеї (pars cervicalis tracheae) та слизову оболонку гортані (tunica mucosa laryngis).

- висхідну шийну артерію (a. cervicalis ascendens), що кровопостачає м’язи шиї (musculi colli);

- поверхневу шийну артерію (a. cervicalis superficialis), що кровопостачає:

- трапецієподібний м’яз (m.trаpezius);

- ромбоподібнi м’язи (mm. rhomboidei);

- верхній задній зубчастий м’яз (m. serratus posterior superior);

- надлопаткову артерію (a. suprascapularis), що кровопостачає:

- надостьовий м’яз (m. supraspinatus);

- підостьовий м’яз (m. infraspinatus).

У міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a.subclavia) відходить реброво–шийний стовбур (truncus costocervicalis), який розгалужується на:

- глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), яка кровопостачає півостьовий м’яз голови (m. semispinalis capitis) і півостьовий м’яз шиї (m. semispinalis cervicis);

- найвищу міжреброву артерію (a. intercostalis suprema), яка розгалужується в І і ІІ міжребрових просторах (spatiа intercostalia), кровопостачаючи міжреброві м’язи (mm. intercostales).

При виході з міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить поперечна артерія шиї (a. transversa colli), яка кровопостачає м’язи і шкіру верхньої частини спини (dorsum).