Гілки дуги аорти

(rami arcus aortae)

Плечо–головний стовбур

(truncus brachiocephalicus)

Плечо–головний стовбур відходить від дуги аорти (arcus aortae) на рівні II правого ребрового хряща.

Спереду нього знаходиться права плечо–головна вена (vena brachiocephalica), ззаду – трахея (trachea).

Направляючись вверх і вправо, плечо–головний стовбур (truncus brachiocephalicus) не віддає ніяких гілок і лише на рівні правого груднинно–ключичного суглоба (articulatio sternoclavicularis dextra) розгалужується на такі дві кінцеві гілки:

- праву загальну сонну артерію (arteria carotis communis dextra);

- праву підключичну артерію (arteria subclavia dextra).

Загальна сонна артерія

(arteria carotis communis)

Вона є парною артерією і лежить позаду груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (m. sternocleidomastoideus), іде вгору попереду поперечних відростків шийних хребців (processus transversi vertebrarum cervicalium), не віддаючи ніяких гілок.

Загальна сонна артерія (arteria carotis communis) відходить:

- з правої сторони – від плечо–головного стовбура – права загальна сонна артерія (arteria carotis communis dextra), яка є коротшою за ліву однойменну артерію і починається на шиї (collum);

- з лівої сторони – від дуги аорти – ліва загальна сонна артерія (arteria carotis communis sinistra), яка виходить на шию крізь верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior).

На рівні верхнього краю щитоподібного хряща (margo superior cartilaginis thyroideae) загальна сонна артерія (arteria carotis communis) поділяється на:

- зовнішню сонну артерію (arteria carotis externa);

- внутрішню сонну артерію (arteria carotis interna).

Місце розгалуження називається роздвоєнням сонної артерії (bifurcatio carotidis).

У цій ділянці розміщені сонна пазуха (sinus caroticus) і сонний клубочок (glomus caroticum).

Зовнішня сонна артерія

(arteria carotis externa)

Зовнішня сонна артерія відгалужується від загальної сонної артерії (arteria carotis interna) в ділянці сонного трикутника (trigonum caroticum) на рівні верхнього краю щитоподібного хряща (margo superior cartilaginis thyroideae).

На рівні шийки нижньої щелепи (collum mandibulae) ця артерія розгалужується на свої дві кінцеві гілки.

Від зовнішньої сонної артерії (arteria carotis externa) відходять:

- передні гілки;

- задні гілки;

- присередні гілки;

- кінцеві гілки.

До передньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami anteriores arteriae carotidis externae) належать:

- верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior), що кровопостачає щитоподібну залозу (glandula thyroidea) і розгалужується на ряд дрібних гілок та:

- верхню гортанну артерію (arteria laryngea superior), яка кровопостачає м’язи і слизову оболонку гортані (musculi et tunica mucosa laryngis);

- язикова артерія (a. lingualis), що кровопостачає під’язикову залозу (glandula sublingualis) і розгалужується на спинкові гілки язика (rr. dorsales linguae) та глибоку артерію язика (arteria profunda linguae), які кровопостачають м’язи і слизову оболонку язика (musculi et tunica mucosa linguae);

- лицева артерія (a. facialis) – в ділянці підщелепного трикутника (trigonum submandibulare) розгалужується на:

- гілки до піднижньощелепної залози (glandula submandibularis);

- висхідну піднебінну артерію (a. palatina ascendens) до м’якого піднебіння (palatum molle);

- мигдаликову гілку (ramus tonsillaris) до піднебінного мигдалика (tonsilla palatina).

Перегинаючись через край нижньої щелепи (margo mandibulae) попереду жувального м’яза (m. masseter), лицева артерія розділяється на обличчі віддає:

- нижню губну артерію (a. labialis inferior);

- верхню губну артерію (a. labialis superior).

Кінцевою гілкою лицевої артерії (a. facialis) є кутова артерія (a. angularis), яка прямує до присереднього кута ока і анастомозує з артерією спинки носа (a. dorsalis nasi) із системи внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), а саме – від очної артерії (a. ophthalmica).

До задньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami posteriores arteriae carotidis externae) належать:

- груднинно–ключично–соскоподібна артерія (a. sternocleidomastoidea), йде до однойменного м’яза, може відходити від верхньої щитоподібної артерії або від потиличної артерії;

- потилична артерія (a. occipitalis), кровопостачає:

- шкіру потилиці (cutis occipitis);

- черепну тверду оболону (dura mater cranialis);

- задня вушна артерія (a. auricularis posterior), кровопостачає:

- шкіру вушної раковини (cutis auriculae);

- шкіру потилиці (cutis occipitis);

- слизову оболонку барабанної порожнини (tunica mucosa cavitatis tympani);

- черепну тверду оболону (dura mater cranialis).

До присередньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami arteriae carotidis externae) належить:

- висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens), яка кровопостачає:

- м’язи глотки (musculi pharyngis);

- глибокі м’язи шиї (musculi colli; musculi cervicis profundi);

- черепну тверду оболону (dura mater cranialis);

- барабанну порожнину (cavitas tympani).

До кінцевих гілок зовнішньої сонної артерії (rami distales arteriae carotidis externae) належать:

1. Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis), яка є безпосереднім продовженням зовнішньої сонної артерії (arteria carotis externa), її кінцевою гілкою. Вона проходить попереду вушної раковини (auricula) у скроневу ділянку (regio temporalis) і на рівні надочноямкового краю лобової кістки (margo supraorbitalis ossis frontalis) розгалужується на:

- лобову гілку (r. frontalis);

- тім’яну гілку (r. parietalis), дані гілки живлять м’язи і шкіру лобової ділянки (musculi et cutis regionis frontalis) та тім’яної ділянки (regionis parietalis).

На своєму шляху поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) віддає такі гілки:

- до привушної залози (glandula parotidea) – привушна гілка (r. parotideus);

- до м’язів лиця (musculi faciei) – поперечна артерія лиця (a. transversa faciei);

- до вушної раковини (auricula) – передні вушні гілки (rr. auriculares anteriores);

- до скроневого м’яза (m.temporalis) – середня скронева артерія (a. temporalis media).

2. Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) є другою кінцевою гілкою і найбільшою гілкою зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).

Відповідно до топографії верхньощелепної артерії (a. maxillaris) в ній виділяють:

- 1–й відділ – щелеповий відділ (pars mandibularis);

- 2–й відділ – крилоподібний відділ (pars pterygoidea);

- 3–й відділ – крилопіднебінний відділ (pars pterygopalatina).

Від щелепового відділу верхньощелепної артерії (pars mandibularis arteriae maxillaris) відходять такі гілки:

- глибока вушна артерія (a. auricularis profunda) до барабанної перетинки (membrana tympanica) та зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus);

- передня барабанна артерія (a. tympanica anterior) до барабанної порожнини (cavitas tympani);

- нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior) до нижньої щелепи (mandibula), де кровопостачає ясна (gingiva) і зуби (dentes); вона розгалужується на:

- зубні гілки (rami dentales);

- навколозубні гілки (rr. peridentales);

- ясенні гілки (rr. gingivalis);

- навколозубні гілки (rami peridentales);

- підборідна гілка (ramus mentalis);

- щелепно–під’язикова гілка (ramus mylohyoideus);

- середня оболонна артерія (a. meningea media) до черепної твердої оболони (dura mater cranialis).

У межах крилоподібного відділу (pars pterygoidea) від верхньощелепної артерії (arteria maxillaris) відходять такі гілки:

- жувальна артерія (а. masseterica) до жувальних м’язів;

- щічна артерія (а. buccalis) до щічного м’яза;

- задня верхня коміркова артерія (a. alveolaris superior posterior) та її гілки:

- зубні гілки (rr. dentales);

- навколозубні гілки (rr. peridentales) до верхньої щелепи (maxilla) та великих кутніх зубів (dentes molares);

- ясенні гілки (rr. gingivalis).

Від крило–піднебінного відділу (pars pterygopalatina) відходять такі гілки:

- підочноямкова артерія (a. infraorbitalis) до м’язів лиця (musculi faciei) та нижніх м’язів очного яблука, через передні верхні коміркові артерії (aa. аlveolares superiores anteriores) до верхніх передніх зубів (dentes) і ясен верхньої щелепи (gingiva maxillae);

- низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens) до твердого піднебіння (palatum durum), м’якого піднебіння (palatum molle) та піднебінного мигдалика (tonsilla palatina);

- клино–піднебінна артерія (a. sphenopalatina) до слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi);

- артерія крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei) до слухової труби (tuba auditiva).