
- •Навчальний посібник до практичних занять з анатомії людини
- •Передмова
- •Загальні терміни
- •Система органів руху
- •Анатомія кісток тулуба.
- •Кістки мозкового черепа
- •Кістки лицевого черепа
- •Особливості черепа новонародженого
- •Анатомія кісток верхніх та нижніх кінцівок кістки верхньої кінцівки
- •Вільна частина нижньої кінцівки
- •Синартрози, симфізи
- •Характеристику суглобові необхідно давати за такою схемою:
- •З’єднання хребтового стовпа
- •Волокнисті та хрящові з’єднання черепа
- •З’єднання верхньої кінцівки
- •З’єднання грудного пояса
- •Синдесмози та суглоби грудного пояса
- •З’єднання вільної верхньої кінцівки
- •Зап’ястково–п’ястковий суглоб великого пальця
- •Міжп’ясткові суглоби
- •П’ястково–фалангові суглоби
- •Міжфалангові суглоби кисті
- •З’єднання нижньої кінцівки
- •Суглоби тазового пояса
- •Крижово–клубовий суглоб
- •З’єднання вільної нижньої кінцівки
- •Суглоби вільної нижньої кінцівки
- •Кульшовий суглоб
- •Колінний суглоб
- •Велико–малогомілковий суглоб
- •Надп’ятково–гомілковий суглоб
- •Надп’ятково–п’ятково–човноподібний суглоб
- •П’ятково–кубоподібний суглоб
- •Клино–човноподібний суглоб
- •Поперечний суглоб заплесна
- •Заплесно–плеснові суглоби
- •Міжплеснові суглоби
- •Плесно–фалангові суглоби
- •Міжфалангові суглоби стопи
- •Стопа в цілому
- •Анатомія м’язів та фасцій тулуба
- •Діафрагма (diaphragma)
- •Біла лінія живота
- •Піхва прямого м’яза живота
- •Ямки і складки на задній поверхні передньої черевної стінки
- •Анатомія м’язів та фасцій голови і шиї. Топографія шиї.
- •Глибокі м’язи шиї
- •Топографія шиї
- •Груднинно–ключично–соскоподібна ділянка
- •Задня шийна ділянка
- •М’язи верхньої кінцівки
- •М’язи вільної частини верхньої кінцівки
- •Топографія верхньої кінцівки
- •Фасції верхньої кінцівки
- •Піхви сухожилків верхньої кінцівки
- •М’язи вільної частини нижньої кінцівки
- •М’язи заднього відділу гомілки
- •М’язи поверхневої частини заднього відділу гомілки
- •М’язи глибокої частини заднього відділу гомілки
- •М’язи переднього відділу гомілки
- •М’язи середньої групи підошви стопи
- •Топографія нижньої кінцівки
- •Піхви сухожилків пальців стопи
- •Варіанти й аномалії розвитку органів травної системи
- •Травна система
- •Анатомія ротової порожнини та її похідних
- •Анатомічні особливості будови постійних зубів
- •Коронки присередніх і бічних різців
- •Формули і терміни прорізування зубів
- •Т ерміни прорізування молочних та постійних зубів
- •Аномалії розвитку зубів
- •Положення нижньої щелепи
- •Розвиток зубів у філо- і онтогенезі
- •Анатомия органів травного каналу
- •Дванадцятипала кишка
- •Анатомія великих травних залоз: печінки та підшлункової залози
- •Жовчовивідні протоки
- •Анатомія дихальної системи. Дихальна система
- •Анатомія органів дихальної системи
- •Плевральна порожнина
- •Межі легень та пристінкової плеври
- •Сечова система
- •Анатомія сечової системи
- •Анатомія органів сечової системи
- •Кровопостачання нирки
- •Утворення і шляхи виведення сечі в межах нирки
- •Статеві системи
- •ЧоловІча статеВа система
- •Сім’явиносна протока
- •Сім’яний канатик
- •Передміхурова залоза
- •Шляхи виведення сім’я
- •Калитка
- •Статевий член, прутень
- •Чоловічий сечівник
- •Анатомія жіночої статевої системи.
- •Внутрішні жіночі статеві органи
- •Зовнішні жіночі статеві органи
- •Промежина
- •Тазова фасція
- •Ендокринні залози
- •Анатомія органів ендокринної системи Щитоподібна залоза
- •Прищитоподібна залоза
- •Надниркова залоза
- •Ендокринна частина статевих залоз
- •Ендокринна частина підшлункової залози
- •Серцево-судинна система
- •Виділяють три кола кровообігу:
- •Праве передсердя
- •Правий шлуночок
- •Правий передсердно–шлуночковий отвір
- •Ліве передсердя
- •Лівий шлуночок
- •Лівий передсердно–шлуночковий отвір
- •Отвір аорти
- •Стінка серця
- •Ендокард
- •Міокард
- •Судини серця Кровопостачання серця
- •Крововідтік від серця
- •Іннервація серця
- •Осердя; перикард; навколосерцева сумка
- •Топографія серця
- •Вступ до серцево-судинної системи
- •Гілки дуги аорти
- •Плечо–головний стовбур
- •Загальна сонна артерія
- •Зовнішня сонна артерія
- •Внутрішня сонна артерія
- •Підключична артерія
- •Пахвова артерія
- •Плечова артерія
- •Артерії передпліччя та кисті
- •Променева артерія
- •Ліктьова артерія
- •Низхідна частина аорти низхідна аорта
- •Гілки грудної частини аорти; груДНої аорТи
- •Гілки черевнОї частини аорти черевНа аорТа
- •Черевний стовбур
- •Верхня брижова артерія
- •Нижня брижова артерія
- •Спільна клубова артерія
- •Внутрішня клубова артерія
- •Зовнішня клубова артерія
- •Артерії нижньої кінцівки
- •Стегнова артерія
- •Підколінна артерія
- •Артерії гомілки та стопи Задня великогомілкова артерія
- •Передня великогомілкова артерія
- •Тильна артерія стопи
- •Система верхньої порожнистої вени Верхня порожниста вена
- •Плечо–головні вени
- •Внутрішня яремна вена
- •Зовнішня яремна вена
- •Підключична вена
- •Непарна вена
- •Півнепарна вена
- •Система ворітної печінкової вени
- •Порто–кавальні анастомози
- •Каво–кавальні анастомози
- •Вени таза Спільна клубова вена
- •Внутрішня клубова вена
- •Зовнішня клубова вена
- •Вени верхньої кінцівки
- •Головна вена передпліччя
- •Основна вена передпліччя
- •Лімфатична система
- •Центральні органи імунної системи Загруднинна залоза, тимус
- •Кістковий мозок
- •Периферійні органи імунної системи
- •Лімфатичні стовбури та протоки
- •Лімфатичні протоки
- •Грудна протока
- •Лімфатичні судини і вузли голови та шиї
- •Лімфатичні вузлики шлунково–кишкового тракту
- •Лімфатичне кільце глотки
- •Лімфатичні судини і вузли нижньої кінцівки
- •Лімфатичні судини і вузли таза
- •Лімфатичні судини і вузли живота
- •Лімфатичні судини і вузли грудної клітки
- •Лімфатичні судини і вузли верхньої кінцівки
- •Нервова система
- •Спинний мозок
- •Сіра речовина спинного мозку
- •Біла речовина спинного мозку
- •Головний мозок
- •Мозочок
- •Зовнішня будова мозочка
- •Внутрішня будова мозочка
- •Перешийок ромбоподібного мозку
- •Четвертий шлуночок
- •Ромбоподібна ямка
- •Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку
- •Покрив четвертого шлуночка
- •Середній мозок
- •Покрівля середнього мозку
- •Ніжки мозку
- •Водопровід середнього мозку; водопровід мозку; водопровід Сільвія
- •Нюховий мозок
- •Обідкова частка
- •Локалізація функцій в корі великого мозку
- •Бічний шлуночок
- •Провідні шляхи головного і спинного мозку
- •Асоціативні провідні шляхи
- •Комісуральні провідні шляхи
- •Проекційні провідні шляхи
- •Чутливі проекційні провідні шляхи
- •2. Шлях дотикової чутливості – передній спинномозково–таламічний шлях (tractus spinothalamicus anterior).
- •Рухові проекційні провідні шляхи,
- •Оболони спинного мозку
- •Оболони великого мозку
- •Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Кровопостачання головного та спинного мозку
- •Черепні нерви
- •(I, II, III, IV, VI та VIII пари черепних нервів описані в розділі “Органи чуття” Трійчастий нерв [V]
- •Лицевий нерв [ VII ]
- •Язико–глотковий нерв [ IX ]
- •Блукаючий нерв [ X ]
- •Додатковий нерв [ XI ]
- •Спинномозкові нерви
- •Плечове сплетення
- •Поперекове сплетення
- •Крижове сплетення
- •Куприкове сплетення
- •Парасимпатична частина
- •Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли
- •Вегетативні нервові сплетення
- •Органи чуття
- •Орган нюху
- •I пара черепних нервів
- •Орган смаку
- •Загальний покрив
- •II пара черепних нервів
- •III пара черепних нервів
- •IV пара черепних нервів
- •VI пара черепних нервів
- •Присінково–завитковий орган
- •Орган слуху і рівноваги
- •Зовнішнє вухо
- •Середнє вухо
- •Внутрішнє вухо
- •Шляхи передачі звукової хвилі
- •VIII пара черепних нервів
- •Завитковий нерв (nervus cochlearis) Слуховий шлях
- •Присінковий нерв
Зовнішні жіночі статеві органи
(organa genitalia feminina externa)
Жіноча соромітна ділянка; вульва
(pudendum femininum; vulva)
Великі соромітні губи (labia majora pudendi) є складкою шкіри, яка містить жирову тканину (textus adiposus).
Вони обмежовують соромітну щілину (rima pudendi).
Права велика соромітна губа (labium majus pudendi dextrum) та ліва велика соромітна губа (labium majus pudendi sinistrum) з’єднуються між собою за допомогою передньої спайки губ (commissura labiorum anterior) та задньої спайки губ (commissura labiorum posterior).
Малі соромітні губи (labia minora pudendi).
Це складки шкіри, в яких немає жирової клітковини, вони розміщені присередньо відносно великих соромітних губ (labia majora pudendi).
Передній край малих соромітних губ (margo anterior labiorum minorum pudendi) роздвоюючись, утворює передню шкірочку клітора (preputium clitoridis) та вуздечку клітора (frenulum clitoridis).
У місці з’єднання малих соромітних губ (labia minora pudendi) ззаду утворюється вуздечка соромітних губ (frenulum labiorum pudendi).
Клітор (clitoris)
Клітор завдовжки 2–3 см, є аналог печеристих тіл статевого члена (corpus cavernosum penis) і складається з:
- ніжок клітора (crus clitoridis);
- тіла клітора (corpus clitoridis), на якому розташована головка клітора (glans clitoridis).
Ніжки клітора (crura clitoridis) прикріплюються до нижніх гілок лобкових кісток (rami inferiores ossium pubis).
В основі клітора (clitoris) розташоване парне печеристе тіло клітора (corpus cavernosum clitoridis).
Присінок піхви (vestibulum vaginae)
Присінок піхви є щілиною між малими соромітними губами, куди відкривається:
- зовнішнє вічко сечівника (ostium urethrae externum);
- отвір піхви (ostium vaginae);
- протоки малих присінкових залоз (ductus glandularum vestibularium minorum);
- протоки великих присінкових залоз (ductus glandularum vestibularium majorum), або Бартолінієві залози.
Цибулина присінка (bulbus vestibuli) розташована в основі великих соромітних губ з двох боків від нижнього кінця піхви і складається з печеристої тканини (подібна до губчастого тіла статевого члена).
Промежина
(perineum)
У вузькому розумінні слова промежина (perineum) – це м’які тканини, що розміщені між переднім краєм відхідника (anus) і заднім краєм зовнішніх статевих органів (organa genitalia externa).
У широкому розумінні слова промежина – це комплекс м’яких тканин, які закривають вихід із порожнини малого таза (pelvis minor).
Промежина (perineum) за формою нагадує ромб, який обмежований:
- верхівкою куприка (apex coccygis) ззаду;
- нижнім краєм лобкового симфізу (margo inferior symphysis pubicae) спереду;
- сідничими горбами (tubera ischiadica) з боків.
Лінією, проведеною між сідничими горбами (tubera ischiadica), промежина (perineum) умовно поділяється на передню ділянку (regio anterior) та задню ділянку (regio posterior).
Передня ділянка промежини (regio anterior perinei) лежить майже у лобовій площині (planum frontale) і через неї у чоловіків проходить сечівник (urethra), а у жінок – піхва (vagina) та сечівник (urethra).
Ця ділянка називається сечово–статевою ділянкою (regio urogenitalis).
Задня ділянка промежини (regio posterior perinei) розташована у горизонтальній площині (planum horizontale), називається тазовою ділянкою (regio pelvica), або відхідниковою ділянкою (regio analis), і через неї проходить кінцевий відділ прямої кишки (rectum) – відхідник (anus).
Згідно із сучасною анатомічною номенклатурою промежина (perineum) має:
- підшкірний мішок промежини (saccus subcutaneus perinei);
- поверхневий відділ промежини (compartimentum superficiale perinei), або поверхневий простір промежини (spatium superficiale);
- глибокий мішок промежини; глибокий простір промежини (saccus profundus perinei; spatium profundum perinei).
Підшкірний мішок промежини (saccus subcutaneus perinei) – це простір між підшкірною жировою клітковиною промежини (panniculus adiposus perinei) і поверхневою обгортальною фасцією промежини (fascia investiens perinei superficialis).
Крововиливи або ексудат у підшкірний мішок промежини (saccus subcutaneus perinei) можуть проникати глибоко:
- в підшкірний прошарок промежини (tela subcutanea perinei);
- у передню стінку черевної порожнини (paries anterior cavitatis abdominis);
- уздовж клітора /статевого члена і /або в соромітні губи (labia majora) чи калитку (scrotum).
Поверхневий відділ промежини (compartimentum superficiale perinei) – це цілком закрита порожнина, яка обмежована:
- знизу фасцією промежини (fascia perinei);
- вгорі перетинкою промежини (membrana perinei).
Водночас глибокий мішок промежини (saccus profundus perinei) відкритий зверху.
Він і глибокі м’язи сечово–статевої ділянки (mm. regionis urogenitalis) обмежовані знизу перетинкою промежини (membrana perinei) і простягаються вгору до таза (pelvis), тому старі терміни diaphragma urogenitale і fascia diaphragmatis urogenitalis inferior помилкові.
М’язи промежини (mm. perinei), за попередньою анатомічною номенклатурою поділяються, на поверхневі м’язи та глибокі м’язи.
До поверхневих м’язів сечово–статевої ділянки (musculi superficiales diaphragmatis urogenitalis; PNA) належать:
1. Поверхневий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei superficialis), який укріплює промежину (perineum);
2. Цибулинно–губчастий м’яз (m. bulbospongiosus), який стискує отвір піхви (ostium vaginae) у жінок, а у чоловіків видавлює сім’я і сечу;
3. Сідничо–печеристий мяз (m. ischiocavernosus), який сприяє ерекції статевого члена (penis) чи клітора (clitoris).
До поверхневих м’язів відхідникової ділянки (musculi superficiales regionis analis; PNA) належить зовнішній м’яз–замикач відхідника (m. sphincter ani externus), який складається з поперечно-посмугованих волокон (myofibrae transversostriatae) і є вольовим.
Глибокі м’язи промежини (mm. perinei profundi) беруть участь в утворенні тазової та сечово–статевої діафрагм (diaphragmata pelvis et urogenitale).
До глибоких м’язів сечово–статевої ділянки (mm. perinei profundi regionis urogenitalis) належать:
- глибокий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei profundus), що починається від сідничих горбів (tubera ishiadica) і закінчується в сухожилковому центрі промежини (centrum tendineum perinei);
- зовнішній м’яз–замикач сечівника (m. sphincter urethrae externus), утворений коловими поперечнопосмугованими волокнами (myofibrae transversostriata). Це вольовий м’яз, що стискує його перетинчасту частину (pars membranacea) сечівника (urethra).
До глибоких м’язів тазової ділянки (PNA) належать:
- м’яз–підіймач відхідника (m. levator ani);
- куприковий м’яз (m. coccygeus), він більше розвинутий у тварин.
До фасцій тазової ділянки (fasciae regionis pelvis) належать:
- поверхнева фасція промежини (fascia perinei superficialis), яка є продовженням поверхневої фасції тіла (fascia superficialis corpori) і закінчується в шкірі відхідника (cutis ani);
- власна фасція промежини (fascia propria perinei), яка є продовженням власної сідничої фасції.
Вона вкриває нижню поверхню м’яза–підіймача відхідника (m. levator ani).
Частина власної фасції промежини (fascia perinei propria), яка вкриває м’яз–підіймач відхідника (m. levator ani) знизу, називається нижньою фасцією тазової діафрагми (fascia diaphragmatis pelvis inferior).