Сім’явиносна протока

(ductus deferens)

Сім’явиносна протока має:

- калиткову частину (pars scrotalis);

- канатикову частину (pars funicularis);

- пахвинну частину (pars inguinalis);

- тазову частину (pars pelvica).

Сім’явиносна протока (ductus deferens) входить до складу сім’яного канатика (funiculus spermaticus), який проходить в пахвинному каналі (canalis inguinalis) аж до його глибокого пахвинного кільця (annulus inguinalis profundus).

Тут від сім’яного канатика (funiculus spermaticus) сім’явиносна протока (ductus deferens) відокремлюється, загинається під дно сечового міхура (fundus vesicae) і з’єднується з вивідною протокою пухирчастої залози (ductus excretorius glandulae vesiculosae), утворюючи ампулу сім’явиносної протоки (ampulla ductus deferentis).

При з’єднанні цих двох проток утворюється сім’явипорскувальна протока (ductus ejaculatorius) довжиною до 2 см, яка проходить через передміхурову залозу (prostata) і відкривається в передміхурову частину чоловічого сечівника (pars prostatica urethrae masculinae) на верхівці сім’яного горбка (colliculus seminalis).

Сім’яний канатик

(funiculus spermaticus)

Це структура, яка складається з:

- артерій та вен яєчка (aa. et vv. testis);

- артерій та вен сім’явиносної проток (aa. et vv.ductus deferentis);

- лозоподібного венозного сплетення (plexus pampiniformis);

- м’яза–підіймача яєчка (musculus cremaster);

- фасції м’яза–підіймача яєчка (fascia cremasterica);

- залишка піхвового відростка (vestigium processus vaginalis);

- нервів і лімфатичних судин (nervi et vasa lymphatica);

- зовнішньої сім’яної фасції (fascia spermatica externa);

- внутрішньої сім’яної фасції (fascia spermatica interna);

- сім’явиносної протоки (ductus deferens).

Передміхурова залоза

(prostata)

Це м’язово–секреторний орган, за формою нагадує каштан, має:

- основу передміхурової залози (basis prostatae), яка прилягає до сечового міхурa (vesica urinaria);

- верхівку передміхурової залози (apex prostatae), яка обернута до сечово–статевої діафрагми (diaphragma urogenitale);

- передню поверхню (facies anterior);

- задню поверхню (facies posterior);

- нижньобічну поверхню (facies inferolateralis);

- праву та ліву частки передміхурової залози (lobi prostatae dexter et sinister);

- перешийок передміхурової залози (isthmus prostatae), який охоплює сечівник (urethra).

Передміхурова залоза (prostata) складається з 36 альвеолярно–трубчастих передміхурових залозок, які виробляють передміхуровий сік і відкриваються численними проточками передміхурової залози (ductuli prostatici) в передміхурову частину чоловічого сечівника (pars prostatica urethrae masculinae) на основі сім’яного горбка (colliculus seminalis).

М’язовий апарат під час еякуляції сприяє виштовхуванню секрету із передміхурової залози (prostata) і є додатковим (мимовільним) внутрішнім м’язом–замикачем сечівника (m. sphincter urethrae internus), який не дає сечі змішуватись із спермою.

У дітей передміхурова залоза (prostata) незначної величини, складається переважно з м’язів і сполучної тканини, залозиста частина слабо виражена. З настанням статевої зрілості передміхурова залоза енергійно росте, особливо залозиста тканинa, яка на старість редукується, те саме відбувається і з м’язами. Вага передміхурової залози з 20 г зменшується до 15 – 12 г.

Нерідко у старших людей спостерігається патологічне збільшення передміхурової залози – гіпертрофія передміхурової залози (hypertrophia prostatae), причому розростається переважно сполучна тканина і при цьому утруднюється сечовипускання. Кастрація (видалення яєчка) призводить до атрофії передміхурової залози.

_

Пухирчаста залоза (glandula vesiculosa),

або сім’яна залоза (glandula seminalis),

чи сім’яний пухирець (vesicula seminalis)

Пухирчаста залоза (glandula vesiculosa) розміщена збоку від ампули сім’явиносної протоки (ductus deferens), прилягає до дна сечового міхура (fundus vesicae).

Позаду міститься ампула прямої кишки (ampulla recti).

Нижній кінець пухирчастої залози (glandula vesiculosa) звужується у вивідну протоку (ductus excretorius) і з’єднується із ампулою сім’явиносної протоки (ductus deferens), утворюючи сім’явипорскувальну протоку (ductus ejaculatorius).

Пухирчаста залоза (glandula vesiculosa) виробляє сім’яну рідину, яка є прозорою, безбарвною або ледь жовтуватою рідиною, яка у сім’явипорскувальній протоці (ductus ejaculatorius) змішується із сім’ям, розріджуючи його і утворюючи разом з ним сперму.