
- •Навчальний посібник до практичних занять з анатомії людини
- •Передмова
- •Загальні терміни
- •Система органів руху
- •Анатомія кісток тулуба.
- •Кістки мозкового черепа
- •Кістки лицевого черепа
- •Особливості черепа новонародженого
- •Анатомія кісток верхніх та нижніх кінцівок кістки верхньої кінцівки
- •Вільна частина нижньої кінцівки
- •Синартрози, симфізи
- •Характеристику суглобові необхідно давати за такою схемою:
- •З’єднання хребтового стовпа
- •Волокнисті та хрящові з’єднання черепа
- •З’єднання верхньої кінцівки
- •З’єднання грудного пояса
- •Синдесмози та суглоби грудного пояса
- •З’єднання вільної верхньої кінцівки
- •Зап’ястково–п’ястковий суглоб великого пальця
- •Міжп’ясткові суглоби
- •П’ястково–фалангові суглоби
- •Міжфалангові суглоби кисті
- •З’єднання нижньої кінцівки
- •Суглоби тазового пояса
- •Крижово–клубовий суглоб
- •З’єднання вільної нижньої кінцівки
- •Суглоби вільної нижньої кінцівки
- •Кульшовий суглоб
- •Колінний суглоб
- •Велико–малогомілковий суглоб
- •Надп’ятково–гомілковий суглоб
- •Надп’ятково–п’ятково–човноподібний суглоб
- •П’ятково–кубоподібний суглоб
- •Клино–човноподібний суглоб
- •Поперечний суглоб заплесна
- •Заплесно–плеснові суглоби
- •Міжплеснові суглоби
- •Плесно–фалангові суглоби
- •Міжфалангові суглоби стопи
- •Стопа в цілому
- •Анатомія м’язів та фасцій тулуба
- •Діафрагма (diaphragma)
- •Біла лінія живота
- •Піхва прямого м’яза живота
- •Ямки і складки на задній поверхні передньої черевної стінки
- •Анатомія м’язів та фасцій голови і шиї. Топографія шиї.
- •Глибокі м’язи шиї
- •Топографія шиї
- •Груднинно–ключично–соскоподібна ділянка
- •Задня шийна ділянка
- •М’язи верхньої кінцівки
- •М’язи вільної частини верхньої кінцівки
- •Топографія верхньої кінцівки
- •Фасції верхньої кінцівки
- •Піхви сухожилків верхньої кінцівки
- •М’язи вільної частини нижньої кінцівки
- •М’язи заднього відділу гомілки
- •М’язи поверхневої частини заднього відділу гомілки
- •М’язи глибокої частини заднього відділу гомілки
- •М’язи переднього відділу гомілки
- •М’язи середньої групи підошви стопи
- •Топографія нижньої кінцівки
- •Піхви сухожилків пальців стопи
- •Варіанти й аномалії розвитку органів травної системи
- •Травна система
- •Анатомія ротової порожнини та її похідних
- •Анатомічні особливості будови постійних зубів
- •Коронки присередніх і бічних різців
- •Формули і терміни прорізування зубів
- •Т ерміни прорізування молочних та постійних зубів
- •Аномалії розвитку зубів
- •Положення нижньої щелепи
- •Розвиток зубів у філо- і онтогенезі
- •Анатомия органів травного каналу
- •Дванадцятипала кишка
- •Анатомія великих травних залоз: печінки та підшлункової залози
- •Жовчовивідні протоки
- •Анатомія дихальної системи. Дихальна система
- •Анатомія органів дихальної системи
- •Плевральна порожнина
- •Межі легень та пристінкової плеври
- •Сечова система
- •Анатомія сечової системи
- •Анатомія органів сечової системи
- •Кровопостачання нирки
- •Утворення і шляхи виведення сечі в межах нирки
- •Статеві системи
- •ЧоловІча статеВа система
- •Сім’явиносна протока
- •Сім’яний канатик
- •Передміхурова залоза
- •Шляхи виведення сім’я
- •Калитка
- •Статевий член, прутень
- •Чоловічий сечівник
- •Анатомія жіночої статевої системи.
- •Внутрішні жіночі статеві органи
- •Зовнішні жіночі статеві органи
- •Промежина
- •Тазова фасція
- •Ендокринні залози
- •Анатомія органів ендокринної системи Щитоподібна залоза
- •Прищитоподібна залоза
- •Надниркова залоза
- •Ендокринна частина статевих залоз
- •Ендокринна частина підшлункової залози
- •Серцево-судинна система
- •Виділяють три кола кровообігу:
- •Праве передсердя
- •Правий шлуночок
- •Правий передсердно–шлуночковий отвір
- •Ліве передсердя
- •Лівий шлуночок
- •Лівий передсердно–шлуночковий отвір
- •Отвір аорти
- •Стінка серця
- •Ендокард
- •Міокард
- •Судини серця Кровопостачання серця
- •Крововідтік від серця
- •Іннервація серця
- •Осердя; перикард; навколосерцева сумка
- •Топографія серця
- •Вступ до серцево-судинної системи
- •Гілки дуги аорти
- •Плечо–головний стовбур
- •Загальна сонна артерія
- •Зовнішня сонна артерія
- •Внутрішня сонна артерія
- •Підключична артерія
- •Пахвова артерія
- •Плечова артерія
- •Артерії передпліччя та кисті
- •Променева артерія
- •Ліктьова артерія
- •Низхідна частина аорти низхідна аорта
- •Гілки грудної частини аорти; груДНої аорТи
- •Гілки черевнОї частини аорти черевНа аорТа
- •Черевний стовбур
- •Верхня брижова артерія
- •Нижня брижова артерія
- •Спільна клубова артерія
- •Внутрішня клубова артерія
- •Зовнішня клубова артерія
- •Артерії нижньої кінцівки
- •Стегнова артерія
- •Підколінна артерія
- •Артерії гомілки та стопи Задня великогомілкова артерія
- •Передня великогомілкова артерія
- •Тильна артерія стопи
- •Система верхньої порожнистої вени Верхня порожниста вена
- •Плечо–головні вени
- •Внутрішня яремна вена
- •Зовнішня яремна вена
- •Підключична вена
- •Непарна вена
- •Півнепарна вена
- •Система ворітної печінкової вени
- •Порто–кавальні анастомози
- •Каво–кавальні анастомози
- •Вени таза Спільна клубова вена
- •Внутрішня клубова вена
- •Зовнішня клубова вена
- •Вени верхньої кінцівки
- •Головна вена передпліччя
- •Основна вена передпліччя
- •Лімфатична система
- •Центральні органи імунної системи Загруднинна залоза, тимус
- •Кістковий мозок
- •Периферійні органи імунної системи
- •Лімфатичні стовбури та протоки
- •Лімфатичні протоки
- •Грудна протока
- •Лімфатичні судини і вузли голови та шиї
- •Лімфатичні вузлики шлунково–кишкового тракту
- •Лімфатичне кільце глотки
- •Лімфатичні судини і вузли нижньої кінцівки
- •Лімфатичні судини і вузли таза
- •Лімфатичні судини і вузли живота
- •Лімфатичні судини і вузли грудної клітки
- •Лімфатичні судини і вузли верхньої кінцівки
- •Нервова система
- •Спинний мозок
- •Сіра речовина спинного мозку
- •Біла речовина спинного мозку
- •Головний мозок
- •Мозочок
- •Зовнішня будова мозочка
- •Внутрішня будова мозочка
- •Перешийок ромбоподібного мозку
- •Четвертий шлуночок
- •Ромбоподібна ямка
- •Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку
- •Покрив четвертого шлуночка
- •Середній мозок
- •Покрівля середнього мозку
- •Ніжки мозку
- •Водопровід середнього мозку; водопровід мозку; водопровід Сільвія
- •Нюховий мозок
- •Обідкова частка
- •Локалізація функцій в корі великого мозку
- •Бічний шлуночок
- •Провідні шляхи головного і спинного мозку
- •Асоціативні провідні шляхи
- •Комісуральні провідні шляхи
- •Проекційні провідні шляхи
- •Чутливі проекційні провідні шляхи
- •2. Шлях дотикової чутливості – передній спинномозково–таламічний шлях (tractus spinothalamicus anterior).
- •Рухові проекційні провідні шляхи,
- •Оболони спинного мозку
- •Оболони великого мозку
- •Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Кровопостачання головного та спинного мозку
- •Черепні нерви
- •(I, II, III, IV, VI та VIII пари черепних нервів описані в розділі “Органи чуття” Трійчастий нерв [V]
- •Лицевий нерв [ VII ]
- •Язико–глотковий нерв [ IX ]
- •Блукаючий нерв [ X ]
- •Додатковий нерв [ XI ]
- •Спинномозкові нерви
- •Плечове сплетення
- •Поперекове сплетення
- •Крижове сплетення
- •Куприкове сплетення
- •Парасимпатична частина
- •Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли
- •Вегетативні нервові сплетення
- •Органи чуття
- •Орган нюху
- •I пара черепних нервів
- •Орган смаку
- •Загальний покрив
- •II пара черепних нервів
- •III пара черепних нервів
- •IV пара черепних нервів
- •VI пара черепних нервів
- •Присінково–завитковий орган
- •Орган слуху і рівноваги
- •Зовнішнє вухо
- •Середнє вухо
- •Внутрішнє вухо
- •Шляхи передачі звукової хвилі
- •VIII пара черепних нервів
- •Завитковий нерв (nervus cochlearis) Слуховий шлях
- •Присінковий нерв
Розвиток зубів у філо- і онтогенезі
Зуби (dentes) – органи ротової порожнини, побудовані переважно із твердих тканин, призначені для відкусування, утримання та розжовування їжі. Вони також приймають участь в утворенні звуків усної мови та надають обличчю людини певний косметичний ефект.
У еволюційному відношенні зуби є похідними луски, що покривала тіло віддалених предків хребетних, які мешкали у водному середовищі. Зуби тварин різних видів різняться способом прикріплення до щелепи, формою коронки та кількістю змін зубів. Існує три способи прикріплення зубів до щелеп:
1) по краю щелепи (акродонтні зуби);
2) зовнішнім краєм зуба до внутрішнього краю щелепи (плевродонтні зуби);
3) фіксацією кореня зуба до кісткової комірки щелепи (текодонтні зуби).
Форма коронки зуба також різна. Найпростіша конічна форма, при цьому у всіх зубів однакова (гомодонтизм). Така форма коронки характерна для більшості видів риб. Однак вже у частини хижих риб з`являються зуби, коронка яких має горбики. Така форма закладається у ссавців. З`являються долотоподібні різці, конусоподібні ікла та складно-горбкові кутні зуби (гетеродонтизм).
У нижчих хребетних тварин зуби функціонують короткий термін і по мірі стирання замінюються новими. Такий тип стирання та багаторазової заміни зубів має назву поліфіодонтизм. У ссавців зуби замінюються у молодому віці один раз (діфіодонтизм). У деяких видів ссавців зуби на протязі життя не замінюються (монофіодонтизм).
У людини зуби за способом прикріплення до щелепи відносяться до текодонтних; за формою коронки до гетеродонтних; за кількістю змін до діфіодонтних).
У процесі онтогенезу зубів розрізняють три послідовних етапи:
1) утворення зубної пластинки і зубних бруньок;
2) утворення зубних епітеліальних органів;
3) гістогенез тканин зуба.
В утворенні зубів приймають участь:
- ектодерма первинної ротової порожнини, з якої розвивається емаль;
- мезенхіма першої (мандибулярної) зябрової дуги, з якої розвивається дентин, пульпа, цемент та періодонт.
На 6-8 тижні ембріогенезу відбувається потовщення багатошарового плоского епітелію первинної ротової ямки зародка, з якого формується зубна пластинка. Епітелій зубної пластинки поступово вростає у розташовану глибше мезенхіму та утворює зубний валок. У складі останнього починають виникати окремі кулясті скупчення епітеліальних клітин – зубні бруньки. Назустріч епітелію кожної зубної бруньки росте мезенхіма. На початку третього місяця ембріогенезу зубна брунька починає нагадувати перевернутий догори дном двостінний келех. Так утворюється зубний епітеліальний (емалевий) орган.
У зубному епітеліальному (емалевому) органі розрізняють внутрішні, зовнішні та проміжні клітини. Останні формують пульпу емалевого органа. Мезенхіма, що вростає у зубний епітеліальний орган, має назву зубного сосочка. Його епітеліальні клітини безпосередньо прилягають до внутрішніх клітин емалевого органа. Ущільнена мезенхіма, що оточує емалевий орган, має назву зубного мішечка. В останньому розрізняють внутрішні клітини, прилеглі до зубного сосочка, та зовнішні клітини, розташовані ближче до кісткових зачатків альвеолярних відростків. Всі названі структури є джерелом розвитку самостійних клітинних популяцій і, відповідно, різних тканин зуба на наступному етапі онтогенезу.
Третій етап розвитку зуба (гістогенез тканин) починається на четвертому місяці ембріогенезу і полягає в утворенні тканин зуба. Першою тканиною, котра утворюється у процесі гістогенезу, є дентин. Його утворення відбувається за рахунок активної діяльності одонтобластів. Ці клітини секретують вихідні компоненти для розбудови волокнистих структур дентину. Вапнування дентину починається в кінці п`ятого місяця ембріогенезу.
Розвиток емалі починається незабаром після початку утворення дентину і характеризується підвищеною активністю енамелобластів. Емаль з`являється на верхівках зубних сосочків у ділянці жувальних горбиків, а потім розповсюджується на бічні поверхні зубів.
Цемент кореня та періодонт утворюються за рахунок цементобластів та клітин зубного мішечка.
У кінці четвертого місяця внутрішньоутробного розвитку із тканин зубного сосочка, який проростає в емалевий орган, розвивається пульпа зуба.
Остаточний гістогенез тканин зуба завершується після народження.
Розвиток постійних зубів відбувається аналогічно розвитку молочних. Джерелом утворення постійних зубів є та ж зубна пластинка, з якої розвиваються зачатки молочних зубів. Закладка постійних зубів починається з п`ятого місяця ембріонального розвитку. Вздовж нижнього краю зубної пластинки позаду кожного зачатку молочного зуба утворюються зубні органи різців, ікол та малих кутніх зубів. Ці групи зубів називаються замінними, тому що вони замінюють молочні зуби. Великі кутні зуби молочного прикусу замінюються малими кутніми зубами постійного прикусу.
Закладка великих кутніх зубів постійного прикусу відбувається пізніше. Так, зачаток першого великого кутнього зуба відбувається у середині першого року життя дитини, а зачаток третього великого кутнього зуба (зуба мудрості) – на четвертому або навіть п`ятому році життя. Це пояснюється відсутністю у щелепі плода місця. І лише тоді, коли іде інтенсивний ріст щелеп, у дитини з`являються умови для появи зачатків великих кутніх зубів. Структура зачатка постійних зубів не відрізняється від зачатка молочних. Розвиток тканин постійних зубів відбувається у такій же послідовності, як і у молочних.