Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини

Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) з бічних шлуночків (ventriculi laterales) через міжшлуночковий отвір (foramen interventriculare) – отвір Монро (foramen Monroi) – потрапляє в третій шлуночок (ventriculus tertius).

Із третього шлуночка (ventriculus tertius) через водопровід середнього мозку (aqueductus mesencephali) вона потрапляє в четвертий шлуночок (ventriculus quartus).

У четвертому шлуночку (ventriculus quartus) спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) поповнюється і через серединний (отвір Мажанді) та бічні отвори (отвори Люшка) потрапляє у підпавутинний простір головного та спинного мозку (spatium subarachnoideum encephali et medullae spinalis).

Із підпавутинного простору головного мозку (spatium subarachnoideum encephali) спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) через павутинні зернистості (granulationes arachnoideae) всмоктується у пазухи твердої оболони (sinus durae matris).

Із підпавутинного простору спинного мозку (spatium subarachnoideum medullae spinalis) спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) відтікає у лімфатичні капіляри по міжоболонних просторах, які супроводжують корінці спинномозкових нервів.

Кожний шлуночок має судинне сплетення (plexus choroideus). Найбільшим є сплетення бічного шлуночка.

Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) циркулює:

- в шлуночках кінцевого мозку (telencephalon);

- в центральному каналі спинного мозку (canalis centralis medullae spinalis);

- в підпавутинному просторі (spatium subarachnoideum).

Спинномозкова рідина поновлюється кожних 4–7 годин і від плазми крові різниться низьким вмістом білка та підвищеною концентрацією натрію, калію і хлору.

Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) виконує такі функції:

- захисну – амортизація ударів та струсів мозку;

- утворення гідростатичної оболонки навколо мозку, його корінців та судин, завдяки чому зменшується натяг корінців та судин;

- утворення оптимального рідкого середовища, що оточує структури центральної частини нервової системи, завдяки чому підтримується постійний іонний баланс, який забезпечує нормальну діяльність нейронів і глії;

- виведення метаболітів, що утворюються в мозковій тканині;

- інтегративну – перенесення гормонів та інших біологічно активних речовин.

Спинномозкова рідина розташована у замкнутому просторі.

Отже, всмоктування компонентів спинномозкової рідини в кров відбувається в ділянках павутинних зернистостей (granulationes arachnoideae), в незначній мірі – епендимою судинних сплетень.

Через павутинні зернистості спинномозкова рідина переходить шляхом фільтрації з підпавутинного простору у:

- пазухи твердої оболони (sinus durae matris);

- вени губчатки (vv.diploicae).

Кровопостачання головного та спинного мозку

Головний і спинний мозок (encephalon et medulla spinalis) кровопостачаються з двох артеріальних систем:

- внутрішньої сонної артеріїі;

- підключичної артерії.

Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna), заходячи в череп (cranium), віддає до присередньої поверхні лобових, тім’яних і потиличних часток головного мозку передню мозкову артерію (a. cerebri anterior).

Права і ліва передні мозкові артерії сполучаються між собою за допомогою непарної передньої сполучної артерії (a. communicans anterior).

До скроневих і тім’яних часток головного мозку від внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) відходить найбільша артеріальна судина – середня мозкова артерія (a. cerebri media).

Крім того, від внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) відходять:

- передня артерія судинного сплетення (a. choroidea anterior), або ворсинчаста артерія, яка утворює судинне сплетення шлуночків (plexus chorioideus ventriculorum);

- задня сполучна артерія (a. communicans posterior), яка сполучає внутрішню сонну артерію (a. carotis interna) із задньою мозковою артерією (arteria cerebri posterior), що є гілкою із системи підключичної артерії (a. subclavia).

Від підключичної артерії (a. subclavia) відходить парна хребтова артерія (a. vertebralis), яка, проходячи в отворах поперечних відростків І–VІ шийних хребців (поперечна частина; шийна частина – pars transversaria; pars cervicalis), відходять спинномозкові гілки (rr. spinales) для живлення спинного мозку (medulla spinalis) і, заходячи в череп (cranium) через великий отвір (foramen magnum), зливається з такою ж артерією протилежного боку.

При цьому утворюється основна артерія (a. basilaris), що проходить по однойменній борозні моста (sulcus basilaris).

Від внутрішньочерепної частини хребтових артерій (pars intracranialis arteriarum vertebralium) відходять:

- передні спинномозкові артерії (aa. spinales anteriores); що зливаються в одну непарну передню спинномозкову артерію (a. spinalis anterior), яка проходить по передній серединній щілині спинного мозку (fissura mediana anterior medullae spinalis) і живить його.

- задні спинномозкові артерії (aa. spinales posteriores); що йдуть по задньобічних борознах спинного мозку (sulci posterolateralis medullae spinalis).

- задня нижня мозочкова артерія (a. inferior posterior cerebelli), що кровопостачає довгастий мозок (medulla oblongata), мозочок (cerebellum) та формує ворсинчасте сплетення четвертого шлуночка гілкою судинного сплетення четвертого шлуночка (r. choroideus ventriculi quarti).

Передні спинномозкові артерії (aa. spinales anteriores) до їх злиття в непарну артерію оточують довгастий мозок (medulla oblongata) і утворюють навколо нього артеріальне коло Захарченка.

Від основної артерії (a. basilaris), яка утворилась при злитті правої та лівої хребтової артерій (aa. vertebrales dextra et sinistra), відходять гілки, що кровопостачають мозочок (cerebellum), міст (pons), середній мозок (mesencephalon) та внутрішнє вухо (auris interna), зокрема:

- передня нижня мозочковa артерія (a. inferior anterior cerebelli);

- верхня мозочковa артерія (a. superior cerebelli).

У ділянці переднього краю моста основна артерія (a. basilaris) розгалужується на:

- праву задню мозкову артерію (a. cerebri posterior dextra);

- ліву задню мозкову артерію (a. cerebri posterior sinistra).

У підпавутинному просторі (spatium subarachnoideum) на основі головного мозку, в ділянці турецького сідла (sella turcica), утворюється артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri) – коло Вілізія, що живить головний мозок (encephalon).

Це коло утворюється такими артеріями:

- внутрішніми сонними артеріями (arteriae carotides internae);

- передньою та задньою мозковими артеріями (arteriae cerebri anterior et posterior);

- передньою та задньою сполучними артеріями (arteriae communicantes anterior et posterior).

Венозна кров від головного мозку відтікає в:

- пазуху черепної твердої оболони (sinus durae matris cranialis);

- поверхневі і глибокі вени мозку (venae cerebri superficiales et profundae);

- вени черепної твердої оболони (venae durae matris cranialis);

- вени кісток.

А потім венозна кров із черепа відтікає у внутрішню яремну вену (vena jugularis interna).