
- •Навчальний посібник до практичних занять з анатомії людини
- •Передмова
- •Загальні терміни
- •Система органів руху
- •Анатомія кісток тулуба.
- •Кістки мозкового черепа
- •Кістки лицевого черепа
- •Особливості черепа новонародженого
- •Анатомія кісток верхніх та нижніх кінцівок кістки верхньої кінцівки
- •Вільна частина нижньої кінцівки
- •Синартрози, симфізи
- •Характеристику суглобові необхідно давати за такою схемою:
- •З’єднання хребтового стовпа
- •Волокнисті та хрящові з’єднання черепа
- •З’єднання верхньої кінцівки
- •З’єднання грудного пояса
- •Синдесмози та суглоби грудного пояса
- •З’єднання вільної верхньої кінцівки
- •Зап’ястково–п’ястковий суглоб великого пальця
- •Міжп’ясткові суглоби
- •П’ястково–фалангові суглоби
- •Міжфалангові суглоби кисті
- •З’єднання нижньої кінцівки
- •Суглоби тазового пояса
- •Крижово–клубовий суглоб
- •З’єднання вільної нижньої кінцівки
- •Суглоби вільної нижньої кінцівки
- •Кульшовий суглоб
- •Колінний суглоб
- •Велико–малогомілковий суглоб
- •Надп’ятково–гомілковий суглоб
- •Надп’ятково–п’ятково–човноподібний суглоб
- •П’ятково–кубоподібний суглоб
- •Клино–човноподібний суглоб
- •Поперечний суглоб заплесна
- •Заплесно–плеснові суглоби
- •Міжплеснові суглоби
- •Плесно–фалангові суглоби
- •Міжфалангові суглоби стопи
- •Стопа в цілому
- •Анатомія м’язів та фасцій тулуба
- •Діафрагма (diaphragma)
- •Біла лінія живота
- •Піхва прямого м’яза живота
- •Ямки і складки на задній поверхні передньої черевної стінки
- •Анатомія м’язів та фасцій голови і шиї. Топографія шиї.
- •Глибокі м’язи шиї
- •Топографія шиї
- •Груднинно–ключично–соскоподібна ділянка
- •Задня шийна ділянка
- •М’язи верхньої кінцівки
- •М’язи вільної частини верхньої кінцівки
- •Топографія верхньої кінцівки
- •Фасції верхньої кінцівки
- •Піхви сухожилків верхньої кінцівки
- •М’язи вільної частини нижньої кінцівки
- •М’язи заднього відділу гомілки
- •М’язи поверхневої частини заднього відділу гомілки
- •М’язи глибокої частини заднього відділу гомілки
- •М’язи переднього відділу гомілки
- •М’язи середньої групи підошви стопи
- •Топографія нижньої кінцівки
- •Піхви сухожилків пальців стопи
- •Варіанти й аномалії розвитку органів травної системи
- •Травна система
- •Анатомія ротової порожнини та її похідних
- •Анатомічні особливості будови постійних зубів
- •Коронки присередніх і бічних різців
- •Формули і терміни прорізування зубів
- •Т ерміни прорізування молочних та постійних зубів
- •Аномалії розвитку зубів
- •Положення нижньої щелепи
- •Розвиток зубів у філо- і онтогенезі
- •Анатомия органів травного каналу
- •Дванадцятипала кишка
- •Анатомія великих травних залоз: печінки та підшлункової залози
- •Жовчовивідні протоки
- •Анатомія дихальної системи. Дихальна система
- •Анатомія органів дихальної системи
- •Плевральна порожнина
- •Межі легень та пристінкової плеври
- •Сечова система
- •Анатомія сечової системи
- •Анатомія органів сечової системи
- •Кровопостачання нирки
- •Утворення і шляхи виведення сечі в межах нирки
- •Статеві системи
- •ЧоловІча статеВа система
- •Сім’явиносна протока
- •Сім’яний канатик
- •Передміхурова залоза
- •Шляхи виведення сім’я
- •Калитка
- •Статевий член, прутень
- •Чоловічий сечівник
- •Анатомія жіночої статевої системи.
- •Внутрішні жіночі статеві органи
- •Зовнішні жіночі статеві органи
- •Промежина
- •Тазова фасція
- •Ендокринні залози
- •Анатомія органів ендокринної системи Щитоподібна залоза
- •Прищитоподібна залоза
- •Надниркова залоза
- •Ендокринна частина статевих залоз
- •Ендокринна частина підшлункової залози
- •Серцево-судинна система
- •Виділяють три кола кровообігу:
- •Праве передсердя
- •Правий шлуночок
- •Правий передсердно–шлуночковий отвір
- •Ліве передсердя
- •Лівий шлуночок
- •Лівий передсердно–шлуночковий отвір
- •Отвір аорти
- •Стінка серця
- •Ендокард
- •Міокард
- •Судини серця Кровопостачання серця
- •Крововідтік від серця
- •Іннервація серця
- •Осердя; перикард; навколосерцева сумка
- •Топографія серця
- •Вступ до серцево-судинної системи
- •Гілки дуги аорти
- •Плечо–головний стовбур
- •Загальна сонна артерія
- •Зовнішня сонна артерія
- •Внутрішня сонна артерія
- •Підключична артерія
- •Пахвова артерія
- •Плечова артерія
- •Артерії передпліччя та кисті
- •Променева артерія
- •Ліктьова артерія
- •Низхідна частина аорти низхідна аорта
- •Гілки грудної частини аорти; груДНої аорТи
- •Гілки черевнОї частини аорти черевНа аорТа
- •Черевний стовбур
- •Верхня брижова артерія
- •Нижня брижова артерія
- •Спільна клубова артерія
- •Внутрішня клубова артерія
- •Зовнішня клубова артерія
- •Артерії нижньої кінцівки
- •Стегнова артерія
- •Підколінна артерія
- •Артерії гомілки та стопи Задня великогомілкова артерія
- •Передня великогомілкова артерія
- •Тильна артерія стопи
- •Система верхньої порожнистої вени Верхня порожниста вена
- •Плечо–головні вени
- •Внутрішня яремна вена
- •Зовнішня яремна вена
- •Підключична вена
- •Непарна вена
- •Півнепарна вена
- •Система ворітної печінкової вени
- •Порто–кавальні анастомози
- •Каво–кавальні анастомози
- •Вени таза Спільна клубова вена
- •Внутрішня клубова вена
- •Зовнішня клубова вена
- •Вени верхньої кінцівки
- •Головна вена передпліччя
- •Основна вена передпліччя
- •Лімфатична система
- •Центральні органи імунної системи Загруднинна залоза, тимус
- •Кістковий мозок
- •Периферійні органи імунної системи
- •Лімфатичні стовбури та протоки
- •Лімфатичні протоки
- •Грудна протока
- •Лімфатичні судини і вузли голови та шиї
- •Лімфатичні вузлики шлунково–кишкового тракту
- •Лімфатичне кільце глотки
- •Лімфатичні судини і вузли нижньої кінцівки
- •Лімфатичні судини і вузли таза
- •Лімфатичні судини і вузли живота
- •Лімфатичні судини і вузли грудної клітки
- •Лімфатичні судини і вузли верхньої кінцівки
- •Нервова система
- •Спинний мозок
- •Сіра речовина спинного мозку
- •Біла речовина спинного мозку
- •Головний мозок
- •Мозочок
- •Зовнішня будова мозочка
- •Внутрішня будова мозочка
- •Перешийок ромбоподібного мозку
- •Четвертий шлуночок
- •Ромбоподібна ямка
- •Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку
- •Покрив четвертого шлуночка
- •Середній мозок
- •Покрівля середнього мозку
- •Ніжки мозку
- •Водопровід середнього мозку; водопровід мозку; водопровід Сільвія
- •Нюховий мозок
- •Обідкова частка
- •Локалізація функцій в корі великого мозку
- •Бічний шлуночок
- •Провідні шляхи головного і спинного мозку
- •Асоціативні провідні шляхи
- •Комісуральні провідні шляхи
- •Проекційні провідні шляхи
- •Чутливі проекційні провідні шляхи
- •2. Шлях дотикової чутливості – передній спинномозково–таламічний шлях (tractus spinothalamicus anterior).
- •Рухові проекційні провідні шляхи,
- •Оболони спинного мозку
- •Оболони великого мозку
- •Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Кровопостачання головного та спинного мозку
- •Черепні нерви
- •(I, II, III, IV, VI та VIII пари черепних нервів описані в розділі “Органи чуття” Трійчастий нерв [V]
- •Лицевий нерв [ VII ]
- •Язико–глотковий нерв [ IX ]
- •Блукаючий нерв [ X ]
- •Додатковий нерв [ XI ]
- •Спинномозкові нерви
- •Плечове сплетення
- •Поперекове сплетення
- •Крижове сплетення
- •Куприкове сплетення
- •Парасимпатична частина
- •Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли
- •Вегетативні нервові сплетення
- •Органи чуття
- •Орган нюху
- •I пара черепних нервів
- •Орган смаку
- •Загальний покрив
- •II пара черепних нервів
- •III пара черепних нервів
- •IV пара черепних нервів
- •VI пара черепних нервів
- •Присінково–завитковий орган
- •Орган слуху і рівноваги
- •Зовнішнє вухо
- •Середнє вухо
- •Внутрішнє вухо
- •Шляхи передачі звукової хвилі
- •VIII пара черепних нервів
- •Завитковий нерв (nervus cochlearis) Слуховий шлях
- •Присінковий нерв
Чутливі проекційні провідні шляхи
або аферентні (висхідні) провідні шляхи
1. Шлях больової і температурної чутливості – бічний спинномозково–таламічний шлях (tractus spinothalamicus lateralis) має три нейрони.
Тіла перших нейронів (псевдоуніполярні клітини) розміщені у чутливому вузлі спинномозкового нерва (ganglion sensorium nervi spinalis).
Периферійні відростки (дендрити) нейронів починаються екстерорецепторами в шкірі.
Центральні відростки (аксони) у складі задніх корінців заходять у задні роги спинного мозку (cornua posteriora medulla spinalis), де утворюють синапси з тілами других нейронів.
Тіла других нейронів розміщені у власному ядрі (nucleus proprius) заднього рогу спинного мозку (nucleus proprius cornus posterioris medullae spinalis).
Аксони цього нейрона вздовж двох–трьох сегментів роблять перехрестя у передній сірій спайці спинного мозку (comissura grisea anterior medullae spinalis) і йдуть у бічних канатиках (funiculi laterales) протилежної сторони під назвою бічного спинномозково–таламічного шляху (tractus spinothalamicus lateralis).
Аксони других нейронів у складі присередньої петлі доходять до таламуса, де утворюють синапси з тілами третіх нейронів.
Тіла третіх нейронів містяться в бічних ядрах таламуса, а його аксони під назвою таламо–кіркового шляху (tractus thalamocorticalis) через задню ніжку внутрішньої капсули (crus posterior capsulae internae) доходять до зацентральної звивини (gyrus postcentralis), де локалізується кірковий аналізатор шкірної чутливості.
2. Шлях дотикової чутливості – передній спинномозково–таламічний шлях (tractus spinothalamicus anterior).
Шлях дотикової чутливості, як і попередній, складається з трьох нейронів, але тіла других нейронів розміщені у драглистій речовині задніх рогів (substantia gelatinosa cornuum posteriorum).
Аксони цього нейрона після перехрестя в передній сірій спайці (commissura grisea anterior) ідуть в передніх канатиках спинного мозку (funiculi anteriores medullae spinalis) протилежного боку і називаються переднім спинномозково–таламічним шляхом (tractus spinothalamicus anterior).
Частина аксонів другого нейрона цього шляху у складі медіальної петлі йде зі свого боку разом з волокнами тонкого пучка (fasciculus gracilis) – пучка Голля, та клиноподібного пучка (fasciculus cuneatus) – пучка Бурдаха.
3. Шлях пропріоцептивної чутливості кіркового напрямку – цибулинно–таламічний шлях (tractus bulbothalamicus), також має три нейрони.
Тіла перших нейронів (псевдоуніполярні клітини) цього шляху лежать у чутливому вузлі спинномозкового нерва (ganglion sensorium nervi spinalis).
Периферійні відростки (дендрити) перших нейронів цибулинно–таламічного шляху (tractus bulbothalamicus) починаються пропріорецепторами, які містяться в сухожилках м’язів, капсулах суглобів та зв’язках.
Центральні відростки (аксони) перших нейронів цибулинно–таламічного шляху (tractus bulbothalamicus) через задні корінці заходять у спинний мозок і, не заходячи в сіру речовину, утворюють в білій речовині заднього канатика:
- тонкий пучок (fasciculus gracilis) – шлях Голля (нижні 20 сегментів) і
- клиноподібний пучок (fasciculus cuneatus) – шлях Бурдаха (верхні 11 сегментів).
Відростки першого нейрона цибулинно–таламічного шляху (tractus bulbothalamicus) доходять до довгастого мозку, де закінчуються синапсом з другим нейроном.
Тіла других нейронів розташовані в тонкому ядрі, або клиноподібному ядрі, довгастого мозку (nucleus gracilis et cuneatus myelencephali).
Аксони других нейронів утворюють цибулинно–таламічнй шлях (tractus bulbothalamicus), який складає основу присередньої петлі (lemniscus medialis) – колектора чутливості.
У складі присередньої петлі аксони другого нейрона перехрещуються (перехрестя присередньої петлі – decussatio lemnisci medialis) в мості і доходять до таламуса, де закінчуються синапсами з третіми нейронами.
Аксони третіх нейронів, як і в шляхах больової, температурної та дотикової чутливостей, формують таламо–кірковий шлях (tractus thalamocorticalis). Він проходить через задню ніжку внутрішньої капсули до зацентральної звивини (gyrus postcentralis) – кіркового чутливого аналізатора.
4. Пропріоцептивні шляхи мозочкового напрямку – спинномозково–мозочкові шляхи (tractus spinocerebellaris) поділяються на:
А. Задній спинномозково–мозочковий шлях (tractus spinocerebellaris posterior) – шлях Флексіга:
- тіла перших нейронів (псевдоуніполярні клітини) знаходяться у чутливих вузлах спинномозкового нерва (ganglion sensorium nervi spinalis).
Периферійні відростки (дендрити) починаються пропріорецепторами.
Центральні відростки (аксони) через задні корінці спинного мозку заходять в його сіру речовину, де переключаються на другі нейрони;
- тіла других нейронів лежать в задньому грудному ядрі (nucleus thoracicus posterior) задніх рогів – стовпи Кларка–Штіллінга.
Аксони других нейронів заднього спинномозково–мозочкового шляху (tractus spinocerebellaris posterior) йдуть у складі бічних канатиків спинного мозку (funiculi laterales medullae spinalis) своєї сторони.
Потім через нижню мозочкову ніжку (pedunculus cerebellaris inferior) заходять в кору черв’яка мозочка (cortex vermis cerebelli). Частина інформації передається до нейронів зубчастого ядра (nucleus dentatus), а звідти до червоного ядра (nucleus ruber) протилежного боку.
Б. Передній спинномозково–мозочковий шлях (tractus spinocerebellaris anterior) – шлях Говерса.
Цей шлях відрізняється від попереднього:
- тіла других нейронів розташовані у присередньо–проміжному ядрі спинного мозку (nucleus intermediomedialis medullae spinalis);
- аксони других нейронів уздовж двох–трьох сегментів переходять на протилежний бік і йдуть в бічних канатиках (funiculi laterales), проходять через довгастий мозок (medulla oblongata), міст (pons), середній мозок (mesencephalon) і через верхню мозочкову ніжку (pedunculus cerebellaris superior) доходять до верхнього мозкового паруса (velum medullare superius);
- у верхньому мозковому парусі (velum medullare superius) аксони знову перехрещуються і доходять до кори мозочка (cortex cerebelli) та ядер черв’яка мозочка (nuclei vermis cerebelli).
Частина інформації передається до нейронів зубчастого ядра (nucleus dentatus), а звідти до червоного ядра протилежного боку.
По спинномозково–мозочкових шляхах проходить несвідома чутлива інформація про стан опорно–рухового апарату (пропріоцептивна чутливість), яка необхідна для рефлекторної координації рухів та забезпечення рівноваги тіла.