
- •Навчальний посібник до практичних занять з анатомії людини
- •Передмова
- •Загальні терміни
- •Система органів руху
- •Анатомія кісток тулуба.
- •Кістки мозкового черепа
- •Кістки лицевого черепа
- •Особливості черепа новонародженого
- •Анатомія кісток верхніх та нижніх кінцівок кістки верхньої кінцівки
- •Вільна частина нижньої кінцівки
- •Синартрози, симфізи
- •Характеристику суглобові необхідно давати за такою схемою:
- •З’єднання хребтового стовпа
- •Волокнисті та хрящові з’єднання черепа
- •З’єднання верхньої кінцівки
- •З’єднання грудного пояса
- •Синдесмози та суглоби грудного пояса
- •З’єднання вільної верхньої кінцівки
- •Зап’ястково–п’ястковий суглоб великого пальця
- •Міжп’ясткові суглоби
- •П’ястково–фалангові суглоби
- •Міжфалангові суглоби кисті
- •З’єднання нижньої кінцівки
- •Суглоби тазового пояса
- •Крижово–клубовий суглоб
- •З’єднання вільної нижньої кінцівки
- •Суглоби вільної нижньої кінцівки
- •Кульшовий суглоб
- •Колінний суглоб
- •Велико–малогомілковий суглоб
- •Надп’ятково–гомілковий суглоб
- •Надп’ятково–п’ятково–човноподібний суглоб
- •П’ятково–кубоподібний суглоб
- •Клино–човноподібний суглоб
- •Поперечний суглоб заплесна
- •Заплесно–плеснові суглоби
- •Міжплеснові суглоби
- •Плесно–фалангові суглоби
- •Міжфалангові суглоби стопи
- •Стопа в цілому
- •Анатомія м’язів та фасцій тулуба
- •Діафрагма (diaphragma)
- •Біла лінія живота
- •Піхва прямого м’яза живота
- •Ямки і складки на задній поверхні передньої черевної стінки
- •Анатомія м’язів та фасцій голови і шиї. Топографія шиї.
- •Глибокі м’язи шиї
- •Топографія шиї
- •Груднинно–ключично–соскоподібна ділянка
- •Задня шийна ділянка
- •М’язи верхньої кінцівки
- •М’язи вільної частини верхньої кінцівки
- •Топографія верхньої кінцівки
- •Фасції верхньої кінцівки
- •Піхви сухожилків верхньої кінцівки
- •М’язи вільної частини нижньої кінцівки
- •М’язи заднього відділу гомілки
- •М’язи поверхневої частини заднього відділу гомілки
- •М’язи глибокої частини заднього відділу гомілки
- •М’язи переднього відділу гомілки
- •М’язи середньої групи підошви стопи
- •Топографія нижньої кінцівки
- •Піхви сухожилків пальців стопи
- •Варіанти й аномалії розвитку органів травної системи
- •Травна система
- •Анатомія ротової порожнини та її похідних
- •Анатомічні особливості будови постійних зубів
- •Коронки присередніх і бічних різців
- •Формули і терміни прорізування зубів
- •Т ерміни прорізування молочних та постійних зубів
- •Аномалії розвитку зубів
- •Положення нижньої щелепи
- •Розвиток зубів у філо- і онтогенезі
- •Анатомия органів травного каналу
- •Дванадцятипала кишка
- •Анатомія великих травних залоз: печінки та підшлункової залози
- •Жовчовивідні протоки
- •Анатомія дихальної системи. Дихальна система
- •Анатомія органів дихальної системи
- •Плевральна порожнина
- •Межі легень та пристінкової плеври
- •Сечова система
- •Анатомія сечової системи
- •Анатомія органів сечової системи
- •Кровопостачання нирки
- •Утворення і шляхи виведення сечі в межах нирки
- •Статеві системи
- •ЧоловІча статеВа система
- •Сім’явиносна протока
- •Сім’яний канатик
- •Передміхурова залоза
- •Шляхи виведення сім’я
- •Калитка
- •Статевий член, прутень
- •Чоловічий сечівник
- •Анатомія жіночої статевої системи.
- •Внутрішні жіночі статеві органи
- •Зовнішні жіночі статеві органи
- •Промежина
- •Тазова фасція
- •Ендокринні залози
- •Анатомія органів ендокринної системи Щитоподібна залоза
- •Прищитоподібна залоза
- •Надниркова залоза
- •Ендокринна частина статевих залоз
- •Ендокринна частина підшлункової залози
- •Серцево-судинна система
- •Виділяють три кола кровообігу:
- •Праве передсердя
- •Правий шлуночок
- •Правий передсердно–шлуночковий отвір
- •Ліве передсердя
- •Лівий шлуночок
- •Лівий передсердно–шлуночковий отвір
- •Отвір аорти
- •Стінка серця
- •Ендокард
- •Міокард
- •Судини серця Кровопостачання серця
- •Крововідтік від серця
- •Іннервація серця
- •Осердя; перикард; навколосерцева сумка
- •Топографія серця
- •Вступ до серцево-судинної системи
- •Гілки дуги аорти
- •Плечо–головний стовбур
- •Загальна сонна артерія
- •Зовнішня сонна артерія
- •Внутрішня сонна артерія
- •Підключична артерія
- •Пахвова артерія
- •Плечова артерія
- •Артерії передпліччя та кисті
- •Променева артерія
- •Ліктьова артерія
- •Низхідна частина аорти низхідна аорта
- •Гілки грудної частини аорти; груДНої аорТи
- •Гілки черевнОї частини аорти черевНа аорТа
- •Черевний стовбур
- •Верхня брижова артерія
- •Нижня брижова артерія
- •Спільна клубова артерія
- •Внутрішня клубова артерія
- •Зовнішня клубова артерія
- •Артерії нижньої кінцівки
- •Стегнова артерія
- •Підколінна артерія
- •Артерії гомілки та стопи Задня великогомілкова артерія
- •Передня великогомілкова артерія
- •Тильна артерія стопи
- •Система верхньої порожнистої вени Верхня порожниста вена
- •Плечо–головні вени
- •Внутрішня яремна вена
- •Зовнішня яремна вена
- •Підключична вена
- •Непарна вена
- •Півнепарна вена
- •Система ворітної печінкової вени
- •Порто–кавальні анастомози
- •Каво–кавальні анастомози
- •Вени таза Спільна клубова вена
- •Внутрішня клубова вена
- •Зовнішня клубова вена
- •Вени верхньої кінцівки
- •Головна вена передпліччя
- •Основна вена передпліччя
- •Лімфатична система
- •Центральні органи імунної системи Загруднинна залоза, тимус
- •Кістковий мозок
- •Периферійні органи імунної системи
- •Лімфатичні стовбури та протоки
- •Лімфатичні протоки
- •Грудна протока
- •Лімфатичні судини і вузли голови та шиї
- •Лімфатичні вузлики шлунково–кишкового тракту
- •Лімфатичне кільце глотки
- •Лімфатичні судини і вузли нижньої кінцівки
- •Лімфатичні судини і вузли таза
- •Лімфатичні судини і вузли живота
- •Лімфатичні судини і вузли грудної клітки
- •Лімфатичні судини і вузли верхньої кінцівки
- •Нервова система
- •Спинний мозок
- •Сіра речовина спинного мозку
- •Біла речовина спинного мозку
- •Головний мозок
- •Мозочок
- •Зовнішня будова мозочка
- •Внутрішня будова мозочка
- •Перешийок ромбоподібного мозку
- •Четвертий шлуночок
- •Ромбоподібна ямка
- •Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку
- •Покрив четвертого шлуночка
- •Середній мозок
- •Покрівля середнього мозку
- •Ніжки мозку
- •Водопровід середнього мозку; водопровід мозку; водопровід Сільвія
- •Нюховий мозок
- •Обідкова частка
- •Локалізація функцій в корі великого мозку
- •Бічний шлуночок
- •Провідні шляхи головного і спинного мозку
- •Асоціативні провідні шляхи
- •Комісуральні провідні шляхи
- •Проекційні провідні шляхи
- •Чутливі проекційні провідні шляхи
- •2. Шлях дотикової чутливості – передній спинномозково–таламічний шлях (tractus spinothalamicus anterior).
- •Рухові проекційні провідні шляхи,
- •Оболони спинного мозку
- •Оболони великого мозку
- •Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Кровопостачання головного та спинного мозку
- •Черепні нерви
- •(I, II, III, IV, VI та VIII пари черепних нервів описані в розділі “Органи чуття” Трійчастий нерв [V]
- •Лицевий нерв [ VII ]
- •Язико–глотковий нерв [ IX ]
- •Блукаючий нерв [ X ]
- •Додатковий нерв [ XI ]
- •Спинномозкові нерви
- •Плечове сплетення
- •Поперекове сплетення
- •Крижове сплетення
- •Куприкове сплетення
- •Парасимпатична частина
- •Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли
- •Вегетативні нервові сплетення
- •Органи чуття
- •Орган нюху
- •I пара черепних нервів
- •Орган смаку
- •Загальний покрив
- •II пара черепних нервів
- •III пара черепних нервів
- •IV пара черепних нервів
- •VI пара черепних нервів
- •Присінково–завитковий орган
- •Орган слуху і рівноваги
- •Зовнішнє вухо
- •Середнє вухо
- •Внутрішнє вухо
- •Шляхи передачі звукової хвилі
- •VIII пара черепних нервів
- •Завитковий нерв (nervus cochlearis) Слуховий шлях
- •Присінковий нерв
Локалізація функцій в корі великого мозку
У корі великого мозку містяться центри, які регулюють виконання тих чи інших функцій.
Дослідження цито– і мієлоархітектоніки кори головного мозку започаткував київський анатом В. О. Бец, а продовжив – І.П. Павлов.
Ці центри, за І.П.Павловим, поділяють на:
- центри першої сигнальної системи (проекційні), які є у людини і тварини;
- центри другої сигнальної системи (асоціативні), які є тільки у людини і обумовлені розвитком усного та писемного мовлення.
До проекційних центрів (центрів першої сигнальної системи) належать:
- кірковий центр зору, який розташований на присередній поверхні потиличної частки (facies medialis lobi occipitalis) з боків острогової борозни (sulcus calcarinus);
- кірковий центр слуху, який розміщений в глибині бічної борозни (sulcus lateralis) на верхній поверхні середньої частини верхньої скроневої звивини (facies superior partis mediae gyri temporalis superioris) в корі поперечних скроневих звивин (gyri temporales transversi) – закрутках Гешля;
- кірковий центр нюху та смаку, який локалізований в гачку (uncus);
- кірковий центр загальної чутливості (больової, температурної, тактильної), що представлений зацентральною звивиною (gyrus postcentralis);
- кірковий центр рухового аналізатора, що представлений передцентральною звивиною (gyrus precentralis) та прицентральною часточкою (lobus paracentralis). У цьому центрі сприймається пропріоцептивна чутливість і звідси регулюється діяльність скелетних м’язів;
- кірковий центр співдружнього повороту голови і очей в протилежний бік, розміщений в задніх відділах середньої лобової звивини (pars posterior gyri frontalis medii);
- кірковий центр рухового аналізатора практичних навичок (цілеспрямованих, координованих рухів, набутих у процесі трудової діяльності), що розміщений у ділянці нижньої тім’яної часточки в надкрайовій звивині (lobulus parietalis inferior gyri supramarginalis).
Цей руховий аналізатор координує рухи, пов’язані з професійними і спортивними діями або складними набутими навиками, тобто здійснює всі цілеспрямовані складні комбіновані рухи – функція праксії (praxis – практика).
У людей з домінуючою правою рукою цей аналізатор розміщений у лівій півкулі великого мозку, а у людей з домінуючою лівою рукою – у правій півкулі великого мозку.
Ураження цього центру призводить до втрати здатності виконання складних координованих рухів – апраксії, незважаючи на відсутність паралічу.
- кірковий центр стереогнозу (тримірно–просторового відчуття), що міститься у верхній тім’яній часточці (lobulus parietalis superior).
Усі вищеописані кіркові центри двосторонні, а в передцентральній та зацентральній звивинах кіркові центри правої половини тіла людини розташовані в лівій півкулі, а лівої – у правій півкулі.
Слід зауважити, що чутливі та рухові функції голови представлені в нижніх частинах цих звивин, а з ніг – у верхніх.
До асоціативних центрів (центрів другої сигнальної системи) належать:
- кірковий центр артикуляції мови – центр Брока, який міститься у задніх відділах нижньої лобової звивини (gyrus frontalis inferior).
Цей центр є найбільш важливим для вимовляння слів.
При його ушкодженні втрачається рухова програма слова, людина не може вимовляти склади та слова – моторна афазія;
- кірковий слуховий аналізатор мови – центр Верніке міститься у задніх відділах верхньої скроневої звивини (gyrus temporalis superior). Цей центр є найбільш важливим для розуміння мови. При його ушкодженні має місце сенсорна афазія (втрата розуміння власної усної мови).
- кірковий центр письма (писемної мови), або руховий аналізатор письмових знаків локалізується в задній частині середньої лобової звивини (gyrus frontalis medius).
Діяльність цього центру тісно пов’язана з аналізаторами рухів руки і узгодженого повороту голови та очей в протилежний бік.
Ушкодження аналізатора письмових знаків призводить до порушення тонких рухів в написанні букв, слів та інших знаків – аграфії (порушення здатності писати), при збереженні інших практичних навичок;
- кірковий центр читання (зоровий аналізатор писемної мови) розміщений в кутовій звивині (gyrus angularis). При його ушкодженні порушується здатність читати та розуміти написане) – алексія.
Усі центри мови непарні і розміщені у правші в лівій півкулі, а у лівші – у правій півкулі.