3. Склад і структура роздрібного товарообігу
Показником, що характеризує обсяги і якість роздрібної торгівлі, є товарообіг. Під роздрібним товарообігом розуміється обсяг реалізації товарів у грошовому вираженні, він характеризує заключний етап руху продукції зі сфери звертання в сферу споживання, констатує суспільне визнання вартості і споживчої вартості частини суспільного продукту у виді конкретних видів товарів. Роздрібний товарообіг відбиває пропорції між виробництвом і споживанням, попитом та пропозицією, реалізацією і грошовим обігом, обсягом і структурою торговельної мережі, матеріальними і трудовими ресурсами.
До роздрібного товарообігу відносяться:
виторг від продажу товарів у роздрібній торговельній мережі за готівку й у кредит;
відпустка з підприємств суспільного харчування продукції власного виробництва і покупних товарів;
виторг від продажу одягу, взуття, головних уборів, білизни з пошивних майстерень по індивідуальних замовленнях споживачів;
виторг від продажу друкованої продукції (газет, журналів, книг, плакатів) у роздрібній торговельній мережі і по підписці населенню, організаціям, підприємствам;
виторг майстерень за хімічне чищення і фарбування одягу;
виторг від ремонту одягу, взуття, головних уборів, годин, тілі-, відео-, радіоапаратури, меблів і інших предметів, виконаних підприємствами побутового обслуговування;
виторг від ремонту і технічного обслуговування автомобілів, мотоциклів, включаючи вартість запасних частин, здійснюваних спеціалізованими підприємствами;
виторг від продажу автозаправними станціями пально-мастильних матеріалів, запасних частин, інших засобів відходу за автомобілями, мотоциклами;
виторг від продажу сільгосппродукції, худоби і птаха безпосередньо сільськогосподарськими підприємствами, підсобними господарствами;
інший виторг (за розкрій тканин при продажі, доставку товарів на будинок, від продажу торгуючими організаціями прокатним пунктам відповідних товарів і ін.).
Структура роздрібного товарообігу підрозділяється на макроструктуру, товарно-групову, товарно-асортиментну, мікроструктуру.
Макроструктура передбачає загальний, великий розподіл товарів (народного споживання і виробничо-технічного призначення, продовольчі і непродовольчі).
Товарно-групова структура відбиває розподіл продукції по призначенню, виробничому походженню (хлібобулочні вироби, овочі-фрукти, одяг, взуття, меблі, радіо- і телеапаратура, лісоматеріали, паливо, резино-технічні вироби й ін.)
Товарно-асортиментна структура враховує співвідношення окремих видів продукції, що входять у визначену групу (одяг: чоловіча, жіноча, дитяча; взуття: чоловіча, жіноча, дитяча; меблі: для житла, службових приміщень і офісів, дачі і т.п.).
Мікроструктура показує питому вагу конкретної продукції в обсязі реалізації даного асортименту (костюми; пальто; спецодяг; взуття: зимове, літнє, демісезонне; меблі: для вітальні, спальні, кухні; телевізори: кольорові, чорно-білі, переносні і т.п.).
На структуру роздрібного товарообігу впливають наступні фактори:
соціально-демографічні, котрі враховують співвідношення міських я сільських жителів, робітників, службовців, колгоспників, чоловіків, жінок, дітей, дорослого і літнього населення й ін.;
економічне, визначальне співвідношення між промисловим і сільськогосподарським виробництвом, спеціалізацію виробництва, забезпечення кваліфікації працівників, наявність і стан транспортних комунікацій, оптимальні розміри, розташування, матеріально-технічну базу торговельної (товаропровідної) мережі, географічне положення регіону;
кліматичні умови;
національні особливості.