
- •Лекція на тему: Магнітні кола
- •Ввідна частина. Формулювання завдання лекції. Коротка характеристика проблем. Показ стану питання. Література. При необхідності - встановлення зв'язку з попереднім - невеликий вступ.
- •Виклад. Докази. Аналіз, освітлення. Розбір фактів. Демонстрація досліду. Характеристика різних точок зору. Формулювання висновків (проміжних). Показ зв’язку з практикою.
- •Заключна частина. Формулювання основного висновку. Установа для самостійної роботи. Методичні поради. Відповіді на питання. Література
- •2. Магнітне поле електричного струму
- •3. Провідник зі струмом у магнітному полі. Магнітна індукція
- •4. Напруженість магнітного поля. Закон повного струму
- •5. Магнітна проникність. Магнітний потік
- •6. Взаємодія провідників зі струмами
- •7. Гістерезис
- •8. Електромагнітна індукція
- •9. Самоіндукція
- •10. Енергія магнітного поля
- •11. Взаємоіндукція
10. Енергія магнітного поля
З увімкненням кола, у складі якого є опір та індуктивність, сила струму не одразу досягне свого усталеного значення І = U/R, оскільки індукована ЕРС самоіндукції eL = —LΔi/Δt протидіє зміненню сили струму, затримуючи її збільшення (рис. 27). При поступовому наростанні сили струму в оточуючому просторі накопичуються частки енергії, витраченої джерелом струму.
Коли сила струму в колі досягає усталеного значення І = U/R, її наростання припиняється і ЕРС самоіндукції зникає. Отже, з увімкненням напруга джерела електроенергії витрачається не тільки на подолання опору R, але й на подолання ЕРС самоіндукції, тобто U = iR + (—eL) = (iR + LΔi/ Δt).
Після множення цього рівняння напруги на iΔt маємо енергетичне рівняння кола: UiΔt = i2RΔt + LiΔt. Ліва частина цього рівняння виражає енергію, яку віддає джерело електричного кола протягом часу Δt. Перший член правої частини рівняння показує енергію, витрачену на нагрівання опору R за цей же час Δt. Другий член правої частини рівняння визначає енергію, яка накопичується в магнітному потоці за час Δt при збільшенні сили струму на Δі тобто ΔWм = Li Δi = ψі.
Якщо в магнітному полі немає феромагнітних матеріалів, то магнітний потік Ф, а отже, й потокозчеплення ψ прямо пропорційні силі струму І. Лінійна залежність потокозчеплення від сили струму на рис. 28 зображена прямою лінією, що проходить через початок координат і утворює з віссю сили струму кут а, який залежить від вибраного масштабу для ψ та І. На графіку зміна енергії магнітного поля ψ Δі зобразиться заш-трихованою площею. В момент, коли магнітний потік досягне значення Ф = ψІ/Rм, яке відповідає усталеному значенню сили струму I=U/R, ЕРС самоіндукції зникне і накопичення енергії в магнітному полі припиниться. Накопичена в магнітному полі енергія Wм зі збільшенням сили струму в колі виразиться на графіку сумою всіх площ ψ Δі і при зміні сили струму від 0 до усталеного значення І, тобто площею прямокутного трикутника з катетами ψ та І, тобто Wм = ψі /2 = LІ2/2.
Для деяких розрахунків потрібен запас енергії в одиниці об'єму магнітного поля, який називається питомою енергією магнітного поля. Якщо в попередній формулі замінити ψ = ωФ = ωBS та ωІ = Нl, то матимемо Wм /lS = Wм/V = ВН/2, де V = lS — об'єм, який займає рівномірне магнітне поле.
11. Взаємоіндукція
Розглянуте явише виникнення індукційних струмів у паралельних провідниках називається взаємоіндукцією.
В
заємоіндукція
простежується не лише в моменти
виникнення
та зникнення струму, але й за всякої
його зміни. ЕРС, що виникає в
таких випадках у колі, яке безпосередньо
не має джерел струму, називається
ЕРС взаємоіндукції. Поява ЕРС
взаємоіндукції
пояснюється тим, що контур
замкненого провідника пронизується
змінним магнітним потоком, який
утворюється
струмом, що протікає по сусідньому
провіднику.
Кожен з контурів І і ІІ (рис. 29) складається з одного замкненого витка провідника. Під час протікання струму силою І1 по колу І від якогось джерела (на рисунку не показано) збуджується магнітний потік Ф, який частково пронизує й контур кола ІІ. Очевидно, що весь магнітний потік Ф1 і його частина Ф2, яка пронизує контур кола ІІ, прямо пропорційні силі струму І1. Отже, співвідношення між магнітним потоком Ф2 та силою струму І1 можна подати у вигляді рівності Ф2 = МІ1 де М — коефіцієнт, що залежить від геометричних розмірів контурів та їх взаємного розташування. Цей коефіцієнт називається взаємною індуктивністю. Взаємна індуктивність так само, як і індуктивність, вимірюється в генрі, мілігенрі та мікрогенрі. Взаємну індуктивність один генрі мають два контури в тому разі, коли в одному з них виникає ЕРС взаємоіндукції один вольт за рівномірної зміни сили струму на один ампер за секунду у другому контурі.
Взаємну
індуктивність М
між
двома контурами можна виразити
індуктивністю
цих контурів. Якщо індуктивність одного
кола L1,
а другого
— L2
і магнітний потік, що виникає в контурі
першого кола (яке впливає),
повністю пронизує контур другого кола
(на яке впливає), то
М
=
.
Оскільки частина магнітних ліній першого
кола практично
завжди замикається поза другим колом
або, як кажуть, завжди відбувається
розсіяння
магнітного
потоку,
то
М
<
.
Отже, в попереднє рівняння має бути введений певний множник
k, який менший від одиниці: М = k . Множник k називається коефіцієнтом зв'язку.
Явище взаємоіндукції використовується в трансформаторах. У ряді випадків явище взаємоіндукції проявляє шкідливий вплив. Наприклад, у разі наближення проводів високовольтного кола де ліній зв'язку взаємоіндукція може бути не лише джерелом перешкод, але й небезпечних перенапруг у лініях зв'язку.