Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3 Туберкульоз .docx..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
468.99 Кб
Скачать

Третинний сифіліс

 

Порядок обстеження

Вивлені симптоми

Патогенетичне обгрунтування симптомів

Опитування

скарги

Відсутні. Безболісні або малоболючі виразки на слизовій оболонці рота, осиплість голосу, постійний ниючий біль в слизовій оболонці рота, що підсилюється при прийомі їжі, порушення мови, гугнявість, нежить з гнійними і сукровичними виділеннями

Клінічна картина залежить від локалізації гуммозного сифіліду, який може виникнути в будь-якому місці слизової оболонки рота. Гуммозний сіфілід - запальний інфільтрат, що складається з лімфоцитів, гістіоцитів, плазматичних, епітеліоїдних і гігантських клітин. У центральній частині інфільтрату є вогнища некрозу. Стінки судин в ділянці гумми інфільтровані, ендотелій в стані проліферації. Інфільтрат розташовується в підслизовому шарі. У процес можуть залучатися внутрішні органи, нервова система, кісткова тканина

Анамнез

развиток теперішнього захворювання, тривалість захворювання

Аналогічно первинному та вторинному періодах сифілісу. Виникає через 2-10 років і більше, після інфікування. Триває роками

Наростають реактивність організму, його чутливість до блідої трепонеми. Третинний сифіліс має хвилеподібний перебіг

Ефективність проведеного лікування

Лікування не проводилось або було неефективним

 

Зовнішній огляд, регіонарні лімфатичні вузли

Можливий сідлоподібний ніс. Можуть не змінюватися або бути злегка збільшеними, рухливими, безболісними

Гумозне ураження слизової оболонки носа поширюється на кісткову тканину носової перегородки, викликаючи її некроз і секвестрацію

Огляд порожнини рота огляд слизової оболонки рота гуммозний сіфілід особливості клінічних проявів в порожнині рота

На слизовій оболонці безболісні вузли щільної консистенції з гладкою поверхнею. Слизова оболонка в ділянці ураження помірно запалена, має застійно-червону, різко обмежене забарвлення. Після відторгнення гуммозного стрижня на слизовій оболонці можна виявити гуммозну виразку, безболісну, кратероподібної форми, з щільними краями і покритим грануляціями дном. Після епітелізації виразки на слизовій оболонці рота залишається втягнутий зірчастий рубець. У будь-якому місці слизової оболонки рота можна виявити гумми на різних стадіях розвитку (інфільтрат, виразка, рубець)

Розвиток гуммозного інфільтрату обумовлено вираженістю алергічної реакції сповільненого типу на невелику кількість блідих трепонем. Утворюється інфекційна гранульома, що складається з плазматичних клітин, лімфоцитів, гістіоцитів, фібробластів, епітеліоїдних гігантських клітин. Часто спостерігається казеозний некроз. У судинах явища ендо-, мезо-і періва-скуліта. В організмі хворого відбувається алергічна реакція уповільненого типу. Організм реагує на сифілітичний антиген типовою сифілітичною гранулемою

Гумозний сифілід (в залежності від локалізації) язик, тверде і мяке піднебіння

Дифузний склерозуючий глосит. Язик зменшений, щільний, з горбистою поверхнею, сосочки атрофовані, на спинці - болючі тріщини. На слизовій оболонці твердого піднебіння утворюються інфільтрат, виразка, можливо, прорив в порожнину носа. Великі вузлуваті виразки (гуми) насичено-багряного кольору. Деформація м'якого піднебіння, його вкорочення, зрощення зі стінками глотки, відсутність язичка внаслідок його руйнування

Дифузна інфільтрація язика, в основному плазматичними клітинами. Згодом інфільтрат заміщується рубцевою тканиною. Інфільтрат гуми на слизовій оболонці розпадається,прилегла тверда тканина некротизується і секвеструєтся, утворюється прорив в порожнину носа. Дифузний гуммозний інфільтрат плазматичними епітеліоїдними гігантськими клітинами, лімфоцитами, гістіоцитами, що призводить до некрозу і подальшого фіброзу тканин м'якого піднебіння

слизова оболонка губ

Болючий інфільтрат або виразка на фоні набряклої і гіперемованій слизовій оболонці

 

Горбиковий сифілід

На слизовій оболонці рота, частіше на слизовій оболонці губ, альвеолярних відростків і піднебінні, виявляються щільні червонувато-коричневі горбки на інфільтрованій основі, не зливаються один з одним. Після розпаду горбків на слизовій оболонці порожнини рота утворюються глибокі виразки з нерівним дном

У третинному періоді сифілісу провідну роль у патогенезі захворювання відіграють реакції клітинного імунітету, гіперчутливості уповільненого типу до трепонемного антигену. Прояви третинного сифілісу мають гістологічну картину інфекційної гранулеми

Огляд зубних рядів

Порожнина рота санована Гігієнічний стан зубів незадовільний, каріозні порожнини, дефекти пломб

Дотримання гігієни порожнини рота. Недостатній догляд за порожниною рота, хронічна механічна травма

Додаткові методи дослідження: бактеріоскопічне, цитологічне та серологічне дослідження

При бактеріоскопічному дослідженні зішкрібів з поверхні гумозних виразок бліді трепонеми не виявляються. У зішкрібі з дна виразок - плазматичні, епітеліоїдні гігантські клітини, гістіоцити, нейтрофіли. РИФ, РІБТ завжди позитивні

При третинному сифілісі хворий практично незаразний. Незначна кількість блідих трепонем. Продукти специфічного запалення при клітинній алергічній реакції сповільненого типу. У крові циркулюють антитіла до антигену блідої трепонеми

 

Диференціальна діагностика. Гумозну виразку диференціюють від виразок при міліарно-виразковому туберкульозі, раковому ураженні, а також від твердого шанкру. При міліарно-виразковому туберкульозі виразка болюча, з м'якими, з'їденими, підритими краями; дно її вкрите сосочковими виростами. Ракова виразка характеризується різким ущільненням, вивернутими краями, кровоточивістю. При цитологічному дослідженні знаходять атипові клітини. Для твердого шанкру завжди характерні наявність регіонарного лімфаденіту (бубону) і виявлення блідої трепонеми при мікроскопії матеріалу з поверхні первинної сифіломи.

Туберкульозний вовчак має повільніший перебіг (роками), м'яку консистенцію люпом. Причому на рубцях, що утворюються на їх місці, знову з'являються горбики (люпоми). Виразки, які виникають під час розпаду люпом, мають нерівні м'які краї та зернисте дно.

 

ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ТРЕТИННОГО СИФІЛІСУ

 

Захворювання

Спільні клінічні ознаки

Відмінні ознаки

Міліарно-визакковий туберкульоз

Злегка болючі, довготривалі виразки на слизовій оболонці рота

Виразки при міліарно-виразковому туберкульозі мають м'які нерівні підриті краї, дно виразок може бути покрите сосочковими розростаннями. У зішкрібі з дна виразки виявляються мікобактерії. Реакція Вассермана, РІБТ негативні. Хворий, як правило, страждає на туберкульоз легень або інших органів.

Ракова виразка

Виразки на слизовій оболонці рота

Ущільнення в ділянці дна і країв виразки. Легка кровоточивість, нерівні вивернуті краї виразки. При цитологічному дослідженні виявляються атипові клітини. Реакція Вассермана, РІФ, РІБТ негативні. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, спаяні з навколишніми тканинами.

Травматична виразка

Виразки на слизовій оболонці рота

При травматичній виразці можна виявити травмуючий чинник. Короткий час існування, болючість, м'яка консистенція, запалення навколо виразки. Реакція Вассермана, РІФ, РІБТ негативні. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, болючі. У зішкрібі з дна виразки елементи неспецифічного запалення.

Твердий шанкр

Виразки на слизовій оболонці губ, язика

Регіонарний лімфаденіт, в зішкрібі з поверхні твердого шанкра виявляються бліді трепонеми.

Лепра

Виразки на слизовій оболонці рота

У зішкрібі з поверхні виразки виявляються кислотостійкі лепрозні палички. Реакції Вассермана, РІФ, РІБТ негативні

 

Туберкулезьозий вовчак (з горбиковим сифілідом)

Виразки на слизовій оболонці рота

Розвиток повільний, триває роками. М'яка консистенція люпоми. На тлі атрофічного рубця виявляються нові люпоми. Відсутні фокусна комірковість і правильні фестончаті межі. Реакція Вассермана, РІФ, РІБТ негативні

 

 

Лікування хворих на сифіліс проводять у шкірно-венерологічних стаціонарах і диспансерах. Для місцевого лікування сифілітичних уражень у порожнині рота застосовують 8% суспензію бійохінолу, 7% суспензію бісмоверолу, розчин міарсенолу, 10% суспензію новарсенолу в гліцерині, 10% суспензію осарсолу на персиковій олії та симптоматичні засоби.

 

 

 

СНІД. Синдром набутого імунодефіциту (СНІД, AIDS - syndromum immunodefectionis aguisitae) — контагіозне імунне захворювання вірусної етіології.

Етіологія. СНІД спричиняється вірусом, що належить до родини ретровірусів, підродини лентивірусів. Таксономічним комітетом ВООЗ він був названий HIV (Human immunodeficit virus), українською — вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Відкрив його французький вірусолог Л.Монтаньє 1983 p. Виявлено 3 різновиди вірусу. Єдине джерело віруса – заражена людина на будь-якій стадії.

ВІЛ малостійкий у зовнішньому середовищі: при нагріванні до 56°С він гине протягом 30 хв, його вбивають усі дезинфікуючі засоби, сонячне проміння. При температурі 25°С інфекційність вірусу зберігається протягом 15 діб, при 37°С — 11 діб, при кімнатній температурі — 47 діб.

 

 

Вірус імунодефіциту людини

 

Проникаючи в багато які клітини різних тканин (не лише у лімфоцити) ВІЛ розвивається в них. Травний канал взагалі часто буває первинними ворітьми проникнення ВІЛ (особливо у гомосексуалістів). ВІЛ уражає ЦНС та розвивається в її клітинах. Значний відсоток хворих мають кардіологічні зміни, які не зумовлені кардіотропними опортуністичними інфекціями. Одним із перших проявів ВІЛ-інфекції є ураження сітківки ока. Окрім Т-лімфоцитів, ВІЛ виявлений у моноцитах (макрофагах із крові, лімфатичних вузлів, тканини легень), отриманих від заражених хворих. Крім крові та клітин тканин, вірус міститься в спинномозковій рідині, вагінальному секреті, сльозах, слині, грудному молоці, поті. Однак вміст його в біологічних рідинах набагато нижчий, ніж у крові, тому й можливість зараження через них значно менша.

 

Традиційно вважають, що вірус передається з біологічними рідинами організму трьома основними шляхами:

1) під час статевих контактів;

2) при переливанні крові та її продуктів і при повторному використанні нестерильних голок та інших інструментів;

3) внутрішньоутробно — від матері до плоду.

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]