
- •Специфічні запальні процеси щлд (актиномікоз, туберкульоз, сифіліс). Снід: класифікація, клінічний перебіг, діагностика, лікування. Пмк. Актиномікоз
- •Туберкульоз.
- •Діагностика первинного сифілісу
- •Диференційна діагностика первинного сифілісу.
- •Діагностика вторинного сифілісу
- •Диференційна діагностика вторинного сифілісу.
- •Третинний сифіліс
- •Шляхи зараження віл.
- •Стадія інкубації
- •Стадія первинних проявів
- •Латентна стадія
- •Стадія вторинних захворювань
- •Препарати для етіотропної терапії віл-інфекції
Діагностика первинного сифілісу
Порядок обстеження |
Виявлені симптоми |
Патогенетичне обгрунтування симптомів |
||
Опитування скарги |
Відсутні; можливі скарги на «виразку» в порожнині рота, відчуття дискомфорту під час їжі і при розмові |
Суб'єктивні відчуття відсутні або виражені слабо в зв'язку з неболючістю твердого шанкра. |
||
Анамнез: стать вік перенесені та супутні захворювання |
Хворіють як чоловіки, так і жінки. Частіше у молодому віці. Соматична патологія обтяжує перебіг сифілісу і знижує імунітет. |
Соматична патологія знижує загальний імунітет, сифіліс може протікати у більш важкій формі |
||
Развиток даного захворювання Тривалість захворювання ефективність проведеного лікування |
Первинний період сифілісу починається через 3-4 тижнів після зараження з виникнення на місці зараження твердого шанкра і триває 5-7 тиж. Лікування не проводилося або було малоефективним. |
Не був встановлений діагноз |
||
Зовнішній огляд, огляд лімфатичних вузлів |
Без особливостей. Через 5-7 днів після появи твердого шанкра збільшуються найчастіше підпідборідні і піднижньощелепні лімфатичні вузли (бубон або регіонарний склераденіт), що є вторинним симптомом первинного сифілісу. При пальпації регіонарні лімфатичні вузли збільшені, болючі, щільно-еластичної консистенції, рухливі. |
В регіонарних лімфатичних вузлах відбувається розмноження блідої трепонеми. |
||
Огляд порожнини рота і слизової оболонки |
На місці проникнення блідої трепонеми на слизовій оболонці рота ерозія м'ясо-червоного кольору, рідше виразка округлої або овальної форми розміром від 3 мм (карликові шанкери) до 1,5 см з інфільтратом в основі, з піднятими краями, безболісна при пальпації. Іноді ерозії покриті сірувато-білим нальотом. При приєднанні вторинної інфекції ерозія поглиблюється, утворюючи виразку, вкриту брудно-сірим некротичним нальотом. |
Розвиток твердого шанкра починається обмеженою гіперемією, на тлі якої виникає поглиблення, а потім некроз з утворенням ерозії. Гістологічно твердий шанкр являє собою потужний запальний інфільтрат в сполучнотканиному шарі, що складається з лімфоцитів і плазматичних клітин. Значна проліферація ендотелію аж до облітерації судин. |
|
|
Атипова локалізація твердого шанкра |
Атипова локалізація твердого шанкра зустрічається в кутах рота, на яснах, перехідних складках, язику, мигдаликах |
|
||
Кутики рота і перехідні складки |
Твердий шанкр має вигляд тріщини, при розтягуванні якої визначається характерна ерозія овальної форми з щільним інфільтратом в основі. У кутку рота твердий шанкр може виглядати як заїда. |
Розвиток твердого шанкра починається обмеженою гіперемією, на тлі якої виникає поглиблення, а потім некроз з утворенням ерозії. Гістологічно твердий шанкр являє собою потужний запальний інфільтрат в сполучнотканиному шарі, що складається з лімфоцитів і плазматичних клітин. Значна проліферація ендотелію аж до облітерації судин. |
|
|
Ясна |
Твердий шанкр має вигляд яскраво-червоної гладкої ерозії, яка у вигляді півмісяця оточує 1-2 зуба. Виразкова форма твердого шанкра на яснах не має ніяких типових для сифілісу рис. Діагностику полегшують регіонарний лімфаденіт і бліда трепонема на поверхні ерозії або виразки |
Розвиток твердого шанкра починається обмеженою гіперемією, на тлі якої виникає поглиблення, а потім некроз з утворенням ерозії. Гістологічно твердий шанкр являє собою потужний запальний інфільтрат в сполучнотканиному шарі, що складається з лімфоцитів і плазматичних клітин. Значна проліферація ендотелію аж до облітерації судин. |
|
|
Язик |
Твердий шанкр частіше буває одиночним, зазвичай в середній третині язика. В осіб із складчастим язиком, крім ерозивної та виразкової форм, шанкр в складках язика має щілинну форму. На спинці язика через значний інфільтрат в основі шанкр різко виступає над навколишньою тканиною і має форму блюдця, перевернутого догори дном, поверхня якого яскраво гіперемована. При пальпації безболісний. Запалення навколо шанкра відсутнє. |
Розвиток твердого шанкра починається обмеженою гіперемією, на тлі якої виникає поглиблення, а потім некроз з утворенням ерозії. Гістологічно твердий шанкр являє собою потужний запальний інфільтрат в сполучнотканиному шарі, що складається з лімфоцитів і плазматичних клітин. Значна проліферація ендотелію аж до облітерації судин. |
|
|
Мигдалики |
При виразковій формі шанкра мигдалики збільшені, ущільнені з одного боку. На гиперемованому тлі спостерігається м'ясо-червона виразка з блюдцеподібними рівними краями. Ковтання болісне. При ангіноподібному шанкрі ерозії або виразки немає. Є одностороннє збільшення мигдалика, який набуває мідно-червоний колір, безболісний, щільний, чим і відрізняється від банальної ангіни. Загальний стан хворого не порушено, температура тіла нормальна |
Розвиток твердого шанкра починається обмеженою гіперемією, на тлі якої виникає поглиблення, а потім некроз з утворенням ерозії. Гістологічно твердий шанкр являє собою потужний запальний інфільтрат в сполучнотканиному шарі, що складається з лімфоцитів і плазматичних клітин. Значна проліферація ендотелію аж до облітерації судин. |
|
|
|
|
|
|
|
Діагностика первинного періоду сифілісу часто важка, оскільки серологічні реакції стають позитивними лише через З тиж після появи твердого шанкру. Суттєвими аргументами є виявлення блідої трепонеми у виділеннях первинної сифіломи або пунктаті регіонарного лімфатичного вузла (бубону) та результати реакції іммобілізації блідих трепонем (Р1БТ).
Диференціальна діагностика. Твердий шанкр на губах треба диференціювати від простого пухирчастого лишаю, при якому, на відміну від ulcus durum, появі висипу передують печія і свербіж; потім з'являються пухирці, які лопаються, утворюючи ерозії. Ерозії розташовуються на гіперемійованій основі, мають дрібно-поліциклічні обриси, швидко покриваються кіркою, яка відпадає на 5-ту — 8-му добу захворювання. Регіонарні лімфатичні вузли при цьому збільшені й болючі.
Виразкова форма твердого шанкру за клінічними проявами дуже нагадує банальні виразки. Діагностику полегшують наявність бубону в підщелепній ділянці, відсутність запальних явищ навколо шанкру, його безболісність та виявлення ,блідої трепонеми у виділеннях виразки.
Виразковий шанкр на губі й СОПР може нагадувати ракову пухлину, що розпадається. Проте, на відміну від шанкру, ракова пухлина знаходиться глибше, краї її дуже щільні, нерівні, часто ніби поїдені, вивернуті, дно нерівне і легко кровоточить.
Виразки при міліарно-виразковому туберкульозі СОПР, на противагу твердому шанкру, численні, болючі, мають нерівні підриті краї. Навколо виразок можна бачити дрібні жовті крапки — зерна Трела.
Травматичні ерозії й виразки СОПР і ерозії при пухирчастій хворобі, афтозах відрізняються від твердого шанкру болючістю та відсутністю характерного хрящоподібного ущільнення їх основи; ерозії при кератозах (ЧПЛ, лейкоплакія, ЧВ) — наявністю характерних для цих захворювань елементів ураження (полігональних папул, бляшок навколо ерозій).
Надзвичайно складною є диференціація від шанкриформної піодермії, при якій клінічні прояви абсолютно ідентичні таким первинної сифіломи. Однак шанкриформна піодермія трапляється дуже рідко. Процес при ній розпочинається з гноячка (пустули). Мікроскопія матеріалу з поверхні виразки виявляє наявність стрепто-стафілококової асоціації (збудник), результати серологічних реакцій (з урахуванням терміну виникнення виразки) і серологічного контролю протягом 6 міс після загоєння виразки негативні. Спостерігається позитивний ефект застосування антибіотиків, антисептичних та кератопластичних засобів на фоні полівітамінотерапії.