28. Листок як орган транспірації.

Основним органом транспірації є листок. Середня товщина листка складає 100-200 мкм. Паренхімні клітини листа розташовані пухко , між ними є система межклітинників , які займають від 15 до 25% об'ема листка . Епідерміс - покривна тканина листа , складається з компактно розташованих клітин , зовнішні стінки яких потовщені. Крім того, листки більшості рослин покриті кутикулою, яка варіює як за складом , так і по товщині . Більш розвиненою кутикулою характеризується листя світлолюбних рослин в порівнянні з тіньовитривалими, і посухостійких в порівнянні з вологолюбними . Кутикула разом з клітинами епідермісу утворює як би бар'єр на шляху випаровування парів води. Видалення кутикули у багато разів підвищує інтенсивність випаровування. Всі ці особливості виробилися в процесі еволюції як пристосування до скорочення випаровування. Для зв’язку листа з атмосферою є пори - продихи . Продих - це отвір ( щілина ) , обмежена двома замикаючими клітинами. Продихи зустрічаються в усіх наземних органах рослин, але найбільше їх в листках. Кожна замикаюча клітина продихів на відміну від клітин епідермісу має хлоропласти . У них відбувається фотосинтез , хоча з меншою інтенсивністю , ніж у клітинах мезофілу . Продихи - одне з оригінальних пристосувань , що мають здатність відкриватися і закриватися в залежності від насиченості замикаючих клітин водою. Зазвичай продихові отвори обмежені двома замикаючими клітинами , стінки яких нерівномірно потовщені. У дводольних рослин замикаючі клітинии півмісяцевої форми , при цьому їх внутрішні прилеглі один до одного клітинні стінки більш товсті , а зовнішні - більш тонкі. Протопласти замикаючих клітин зв'язані в єдине ціле перфораціями. Коли води мало , замикаючі клітини щільно прилягають одна до одногї і продихова щілина закрита . Коли води в замикаючих клітинах багато, то вона тисне на клітинні стінки, і більш тонкі стінки розтягуються сильніше , а більш товсті втягуються всередину , між замикаючими клітинами з'являється щілина.

29. Механізм регулювання відкривання та закривання продихів.

Продихи можуть відкриватися й закриватися, що регулюється кількома взає- модіючими механізмами. Перший механізм регулювання роботи продихів – зміна тургору замикаючих клітин – гідроактивне відкривання продихів. У міру того, як ці клітини осмотично вбирають воду, більш тонка й еластична зовнішня частина їх клітинної стінки сильно розтягується, а товстіша внутрішня частина, що утворює щілину, розтягується слабкіше, у результаті замикаючі клітини набирають напівкру- глої форми й продих відкривається. При втраті води щілина продиху закривається.

Відомо, що на відміну від інших клітин епідермісу замикаючі клітини продихів містять хлорофіл. На світлі при доброму водопостачанні діє механізм фотоактивно- го відкривання продихів. Підсилення синтезу цукру на світлі замикаючими кліти- нами збільшує їх сисну силу й викликає вбирання води, що зумовлює відкриття про- дихів. У темноті цукор перетворюється у крохмаль, який осмотично малоактивний, отже, вбирання води не відбувається й продихи закриваються.

Добова періодичність продихової транспірації. Протягом доби транспірація у рослин відбувається з різною інтенсивністю. В ясну, але не дуже суху погоду в більшості рослин продихи відкриваються на світанку й продихові щілини досягають максимуму в ранкові години. Відкривання продихів у цей період регулюється фото- активним механізмом. Опівдні вони поступово звужуються й закриваються під час заходу сонця (рис. 5.16). У полуденні години закривання продихів відбувається у результаті дії гідроактивного механізму регулювання.

У хмарну погоду продихи звичайно відкриті, але не так широко, як в ясну. В суху ж вони відкриваються удосвіта і вже о 10–11-й годині закриваються.

Рис. 5.16. Добовий хід транспірації, осмотичного тиску і вмісту води у клітинах гідростабільних (А) та гідролабільних (Б) видів рослин:
а – транспірація; б – осмотичний тиск; в – вміст води; 1 – ранок; 2 – полудень; 3 – вечір.

Продиховий апарат у різних рослин працює неоднаково. У злаків продихи закриваються увечері й протягом ночі не відкриваються. У таких рослин, як капу- ста, картопля, кормовий буряк, при достатній водозабезпеченості вони не закри- ваються ні вдень, ні вночі. У рослин, що мають продихи з обох боків листка, на верхньому боці вони закриваються пізніше й на коротший строк, ніж на нижньо- му. Біля верхівки листка продихи відкриваються раніше й закриваються пізніше, ніж біля його основи.

30. Мінеральні добрива та врожай.

31. Методи визначення інтенсивності дихання рослин.

32. Залежність дихання від умов зовнішньогосередовища.

34. Мікориза, мікориза ґрунту та її роль в живленні рослин.

35. Місце фізіології рослин в курсі біології для середньої школи.

36. Молекулярні особливості зберігання і реалізації спадкової інформації.

37. Надходження води в клітину. Роль кореневої системи.

38. Надходження розчинів солей в рослинну клітину.