- •1.Анаеробне дихання (бродіння). Види бродіння. Роботи Костичева про генетичний зв’язок між диханням і бродінням.
- •4. Водний баланс рослини в системі грунт-рослина-атмосфера.
- •16. Етапи розвитку рослин. Старіння як необхідний етап онтогенезу.
- •22. Зимостійкість рослин.
- •26. Коренева система як орган поглинання води. Кореневий тиск. Плач.
- •28. Листок як орган транспірації.
- •29. Механізм регулювання відкривання та закривання продихів.
- •39. Пасивний і активний транспорт іонів в рослинну клітину. Етапи проходження.
- •46. Пентозофосфатний шлях дихання, його хімізм і значення.
- •47. Пересування води по рослині. Теорія зчеплення.
- •52. Посухо- та жаростійкість, методи визначення, шляхи підвищення посухо- та жаростійкості.
- •57. Роботи Баха, Паладіна по теорії біологічного окислення.
- •58. Розвиток рослини. Теорія циклічного старіння та оновлення(дослідження Кренке).
- •59. Роль фізіології рослин у підготовці вчителя середньої школи.
- •60. Ростові кореляції, регенерації. Явище полярності.
- •61. Рухи вищих рослин. Тропізми. Ростові настії.
- •63. Склад золи рослин. Фізіологічна роль мікроелементів.
- •64. Солестійкість рослин. Підвищення стійкості рослин до засолення.
- •65. Спокій у рослин. Фізіологічні основи спокою.
- •66. Стадійний розвиток рослин. Світлова стадія. Явище фотоперіодизму.
- •67. Стадійний розвиток рослин. Стадія яровизації.
- •68. Субмікроскопічна будова рослинної клітини. Будова та функції основних органел.
- •70. Теорія біологічного окислення Баха а. І. Та Паладіна і. В.
- •74. Транспірація. Види транспірації. Показники транспірації.
- •75. Ферменти реакцій дихання.
- •76. Фізіологічна роль макроелементів.W5
- •6. Будова і функціонування другої фотосистеми.
- •7. Нециклічний транспорт електронів.
- •14. Еволюція фотосинтезу. Фоторедукція.
- •15. Енергетика фотосинтезу.
- •19. Залежність фотосинтезу від умов оточуючого середовища(світла, со2, температури, кисню).
- •27. Космічна роль зеленої рослини. Роботи к. А. Тімірязєва. Масштаби фотосинтезу.
- •33. Механізм участі хлорофілу у фотосинтезі.
- •49. Пластидні пігменти. Каротиноїди, їх фізичні, хімічні та оптичні властивості. Біосинтез каротиноїдів.
- •50. Поняття про пігментні системи та реакційний центр.
- •69. Темнова фаза фотосинтезу. Фази карбоксилювання, відновлення, регенерації.
- •71. Типи вуглецевого живлення рослин. Фотосинтез, загальне рівняння.
- •72. Історія відкриття і значення фтосинтезу.
- •76. Фізичні та оптичні властивості хлорофілу.
- •80. Фікобіліни, флавоноїди та їх фізіологічна роль.
- •82. Фотосинтез як найважливіший фактор утворення врожаю. Врожай біологічний та господарський.
- •83. Фотосинтетичне фосфорилювання.
- •84. Фотохімічний етап фотосинтезу. Дослідження Хілла. Роботи Арнона.
- •85. Хімічний склад рослини. Конституційні та запасні речовини.
85. Хімічний склад рослини. Конституційні та запасні речовини.
До складу живих організмів, у тому числі рослин, входять білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи, ліпіди (жири і жироподібні сполуки), мінеральні солі, вода. Крім того, у них присутні карбонові кислоти, спирти, альдегіди, вуглеводи. Росли- ни синтезують також сполуки, притаманні лише їм: терпени, алкалоїди, флавноїди та ін. У малій кількості утворюються гормони, фітонциди, вітаміни та ін.
Наявні у кожній клітині органічні речовини, які приймають активну участь в обміні речовин, відносять до первинних речовин: білки, нуклеїнові кислоти, ліпіди, цукри. До вторинних речовин відносять сполуки, характерні лише для рослин, наприклад, алкалоїди, вони не мають значення ні як запасні речовини, ні як джерела енергії.
До вторинних речовин відносять фітогормони, захисні, сигнальні речовини, алкалоїди й ін. Багато вторинних речовин залишаються в клітинах за місцем утво- рення, але деякі, наприклад, нікотин, транспортуються з коренів у листя. Багато вторинних речовин мають фізіологічні чи екологічні функції – ароматичні (терпе- ноїди) і забарвлені (антоціани) речовини приваблюють комах, отруйні захищають від шкідників (алкалоїд димісин захищає дикі види картоплі від колорадського жука). Проте чіткої границі між первинними і вторинними речовинами не існує.
За функціями речовини рослинного організму поділяють на структурні (конституційні), запасні та транспортні. До структурних відносять білки, жири, вуглеводи, які беруть безпосередню участь в побудові органоїдів рослинної клітини і її метаболізмі. Більшість рослин, крім того, частину утворених речовин відкладають про запас у на- сінні, кореневищах, зимуючих коренях, бульбах, цибулинах. У деревних порід запасні речовини можуть нагромаджуватись у стеблі, коренях, бруньках. Запасні речовини за хімічною природою дуже різноманітні, але переважають білки, жири, вуглеводи.
Насіння за хімічним складом поділяють на три групи: 1 – багаті на крохмаль, 2 – багаті на білок, 3 – багаті на жир.
Хімічний склад рослин залежить від видового складу, але в межах одного виду у різних сортів він може значно варіювати: вміст білка у зерні пшениці коливаєть- ся від 9 до 26 %, кукурудзи – від 5 до 20, вівса – від 8 до 21, жита – від 9 до 19 %. Сучасний селекційний процес, направлений на одержання сортів, які поєднують високу урожайність з покращеною якістю – підвищеним вмістом відповідно вугле- водів, білка, жиру, алкалоїдів або інших господарсько цінних речовин.