
- •1.Анаеробне дихання (бродіння). Види бродіння. Роботи Костичева про генетичний зв’язок між диханням і бродінням.
- •4. Водний баланс рослини в системі грунт-рослина-атмосфера.
- •16. Етапи розвитку рослин. Старіння як необхідний етап онтогенезу.
- •22. Зимостійкість рослин.
- •26. Коренева система як орган поглинання води. Кореневий тиск. Плач.
- •28. Листок як орган транспірації.
- •29. Механізм регулювання відкривання та закривання продихів.
- •39. Пасивний і активний транспорт іонів в рослинну клітину. Етапи проходження.
- •46. Пентозофосфатний шлях дихання, його хімізм і значення.
- •47. Пересування води по рослині. Теорія зчеплення.
- •52. Посухо- та жаростійкість, методи визначення, шляхи підвищення посухо- та жаростійкості.
- •57. Роботи Баха, Паладіна по теорії біологічного окислення.
- •58. Розвиток рослини. Теорія циклічного старіння та оновлення(дослідження Кренке).
- •59. Роль фізіології рослин у підготовці вчителя середньої школи.
- •60. Ростові кореляції, регенерації. Явище полярності.
- •61. Рухи вищих рослин. Тропізми. Ростові настії.
- •63. Склад золи рослин. Фізіологічна роль мікроелементів.
- •64. Солестійкість рослин. Підвищення стійкості рослин до засолення.
- •65. Спокій у рослин. Фізіологічні основи спокою.
- •66. Стадійний розвиток рослин. Світлова стадія. Явище фотоперіодизму.
- •67. Стадійний розвиток рослин. Стадія яровизації.
- •68. Субмікроскопічна будова рослинної клітини. Будова та функції основних органел.
- •70. Теорія біологічного окислення Баха а. І. Та Паладіна і. В.
- •74. Транспірація. Види транспірації. Показники транспірації.
- •75. Ферменти реакцій дихання.
- •76. Фізіологічна роль макроелементів.W5
- •6. Будова і функціонування другої фотосистеми.
- •7. Нециклічний транспорт електронів.
- •14. Еволюція фотосинтезу. Фоторедукція.
- •15. Енергетика фотосинтезу.
- •19. Залежність фотосинтезу від умов оточуючого середовища(світла, со2, температури, кисню).
- •27. Космічна роль зеленої рослини. Роботи к. А. Тімірязєва. Масштаби фотосинтезу.
- •33. Механізм участі хлорофілу у фотосинтезі.
- •49. Пластидні пігменти. Каротиноїди, їх фізичні, хімічні та оптичні властивості. Біосинтез каротиноїдів.
- •50. Поняття про пігментні системи та реакційний центр.
- •69. Темнова фаза фотосинтезу. Фази карбоксилювання, відновлення, регенерації.
- •71. Типи вуглецевого живлення рослин. Фотосинтез, загальне рівняння.
- •72. Історія відкриття і значення фтосинтезу.
- •76. Фізичні та оптичні властивості хлорофілу.
- •80. Фікобіліни, флавоноїди та їх фізіологічна роль.
- •82. Фотосинтез як найважливіший фактор утворення врожаю. Врожай біологічний та господарський.
- •83. Фотосинтетичне фосфорилювання.
- •84. Фотохімічний етап фотосинтезу. Дослідження Хілла. Роботи Арнона.
- •85. Хімічний склад рослини. Конституційні та запасні речовини.
75. Ферменти реакцій дихання.
76. Фізіологічна роль макроелементів.W5
6. Будова і функціонування другої фотосистеми.
Фотосинтетичні пігменти і зв’язані з ними молекули зібрані в тилакоїдах хлоропластів у функціональні одиниці – фотосистему I (ФСI) і II (ФСII). Для ефективного фотосинтезу необхідно, щоб рослини одночасно поглинали промені з різною довжиною хвилі, які б збуджували обидві фотосистеми, що приймають участь у фотосинтезі. Кожна фотосистема складається із внутрішньомембранного світлозбирного (антенного) комплексу, як виняток він може виходити за межі мембрани і ядра, що включає реакційний центр (РЦ). Хоча всі пігменти поглинають фотони, однак світлозбиральні системи направляють енергію світла в РЦ, де специфічна форма хлорофілу a (пастка енергії) здатна використовувати енергію світла у фотохімічних реакціях. ФСІ і ФСІІ виконують різні функції і розділені в просторі. Реакційний центр II, його антенний комплекс і асоційовані білки знаходяться в ламелах гран, а ФСІ – майже винятково в ламелах строми і з боків штабелів гран, як і АТФ-синтетаза. ФСII діє тільки разом із ФСІ, а ФСІ в певних умовах працює самостійно.
Друга фотосистема (ФСII) складається зі світлозбирного комплексу, ядерного комплексу з реакційним центром (РЦ) і ще водоокислювального (кисневидільного) комплексу. В утворенні ФСII беруть участь понад 26 білків, функції багатьох з них поки вивчаються.
У світлозбирному комплексі виявлено 6 різних хлорофіл-білкових комплексів, що містять хлорофіли а, b, а також ксантофілові молекули. Світлозбирні пігменти асоційовано з білками тилакоїдних мембран, як правило, з одним білком асоційовані багато молекул пігментів. Мембранні білки мають певний напрямок: один кінець контактує зі стромою, інший – із внутрішньою порожниною тилакоїда. Відстані між молекулами пігментів та їх орієнтація фіксовані, що оптимізує передачу енергії в антенному комплексі і мінімізує її втрати.
Ядро ФСII – це мультибілковий комплекс, куди входять інтегральні поліпептиди В і С, асоційовані з 11–30 молекулами хлорофілу, а можливо, вони є внутрішнім компонентом світлозбирної системи чи служать для стабілізації водоокислювального комплексу, що утворений зовнішніми білками О, Р, Q.
Водоокислювальний комплекс містить іони марганцю, хлору, кальцію, необхідні для виконання його функцій.
У реакційний центр ФСII входять інтегральні білки D1 і D2, що утворюють димер. До цих білків прив’язана спеціальна форма хлорофілу а, що поглинає світло при 680 нм (P680 від англ. Р – pigment) дві його молекули утворюють димер. До цих білків прив’язані також додаткові молекули хлорофілу а, безмагнієвий аналог хлорофілу а – феофітин, а також 2 молекули каротину і пластохінону . У реакційному центрі містяться також Fe-білок, що не містить у собі гем, і залізо-порфіриновий білок цитохром b559, функції яких ще не з’ясовані. Усі частини мембранного комплексу ФСII єдині функціонально.
.
Передача енергії від антенного комплексу в реакційний центр ФСІІ і ФСІ
Модель ядра ФСІІ та водоокислювального комплексу.