1. Токсико-алергічним дерматитом

2. Краснухою

3. Геморагічним васкулітом

4. Аутоімунною тромбоцитопенією

5. Кором

3. Патогенез висипу при менінгококцемії:

1. Дисеміноване внутрішньосудинне зсідання

2. Локальне запалення поверхневих шарів шкіри

3. Ішемія глибоких шарів шкіри

4. Аутоімунна тромбоцитопенія

5. Алергічна реакція на ендотоксин

4. Найважливіший препарат в лікування менінгококцемії:

1. пеніцилін

2. маніт

3. Нікотинова кислота

4. глюкоза

5. допамін

5. Висип при менінгококцемії

1. Зявляється через 3-4- дні гарячки і болю голови

2. Частіше є найбільш вираженим на обличчі і шиї

3. Найчастіше розташований на нижній частині тулуба і ногах

4. Найчастіше розташований на тулубі

5. Є короткотривалим, супроводжується свербіжем

6. При менінгококовому менінгіті:

A. Гемокультура звичайно є позитивною

В. Лікування пеніциліном є ефективним

С. Частота випадків є вищою у осіб похилого віку

4. Комбінована терапія пеніциліном з гентаміцином рекомендується в більшості випадків

5. Визначення С-реактивного протеїну в сироватці є необхідним для контролю лікування

7. Для пневмококового менінгіту характерно:

1. Поступовий початок, з субфебрильною темпера­турою, болем голови

2. Гострий початок з гарячкою і блюванням

3. Лімфоцитарний плеоцитоз в лікворі

4. Формування абсцесів мозку

5. Ефективне лікування пеніциліном

8. 8Treptococcus pneumoniae

1. Є основною причиною менінгіту

2. Є стабільно чутливим до пеніциліну

3. Інфекцію можна попередити вакцинацією

4. Інфекцію можна швидко діагностувати виявленням збудника в сечі

5. Часто виявляється при посіві крові у хворих з лобарною пневмонією

9. В лікворі пацієнта виявлено: рідина каламутна, рівень цукру є 1,65 ммоль/л. Це свідчить про:

1. Травму черепа

2. Серозний менінгіт

3. Туберкульозний менінгіт

4. Менінгококовий менінгіт

5. Менінгізм

10. У молодого пацієнта, що поступив з клінікою менінгіту

1. Етіотропне лікування слід відтермінувати до визначення збудника при посіві ліквора

2. Результат посіву крові не буде інформативним

3. Тести по виявленню антигену збудника будуть діагностично цінними навіть після курсу антибіотиків

4. Цитоз в межах 20-50 клітин виключає гнійний менінгіт

Еритроміцин є препаратом вибору при алергії на пеніцилін

11. Основними скаргами хворого є сильний біль го­лови, повторне блювання, гарячка. В анамнезі опе­рація з приводу перелома основи черепа. При пос­тупленні пацієнт різко збуджений, періодично зага­льмований. T-39º, АТ – 120/80, Ps - 68. Менінгеальни симптоми виражені. Згладжена ліва носогубна складка, девіація язика справа. В лікворі: білок 4,95г/л, цитоз – 950 в мл, нейтрофіли 98%, цукор 1,8 ммоль/л. Найбільш імовірний діагноз?

1. Менінгококовий менінгіт

2. Пневмококовий менінгіт

3. Туберкульозний менінгіт

4. Пухлина мозку

5. Паротитний менінгіт

12. Вірогідний метод підтвердження ентеровірусної етіології менінгіту:

1. Визначення титру антитіл на 3 тижні хвороби

2. Чотирикратне наростання титру антитіл

3. Виділення вірусу з калу

4. Виділення вірусу з сечі

5. Всі згадані

13. Віруси, що можуть спричиняти енцефаліт: