
- •Тема IV 46
- •Тема V 72
- •Тема IX 118
- •Тема X 127
- •Тема XI 142
- •Тема IV 46
- •Тема V 72
- •Тема IV 46
- •Тема V 72
- •Тема IX 118
- •Тема X 127
- •Тема XI 142
- •Тема IV 46
- •Тема V 72
- •Тема IX 118
- •Тема X 127
- •Тема XI 142
- •Передмова
- •Предмет і завдання історії педагогіки
- •Підходи світової науки до виникнення виховання як суспільного явища. Виховання у пєрвісногиу суспільстві
- •Підходи світової науки до виникнення виховання як суспільного явища. Виховання у первісному суспільстві
- •Виникнення перших шкіл у світовій цивілізації
- •Виховання у Древній Греції
- •Древньогрецькі філософи про формування людської особистості (Сократ, Платон, Аристотель, Демокрит)
- •Школа і педагогіка Стародавнього Риму
- •Структурно-логічні схеми
- •Творчі завдання і реферати
- •Питання для роздумів і проблемні запитання
- •Система лицарського виховання
- •Виникнення освіти для дівчат
- •Виникнення перших університетів у Західній Європі та організація навчання
- •Тема II
- •Виникнення освіти для дівчат
- •Виникнення перших університетів у Західній Європі та організація навчання
- •Культура епохи європейського Відродження. «Будинок радості» Вітторіно да Фельтре
- •Поєднання навчання з продуктивною працею Томаса Мора й Томазо Кампанелли
- •Гуманістичні ідеї освіти й виховання (ф. Рабле, е. Роттердамський, м. Монтень)
- •Структурно-логічна схема
- •Творчі завдання і реферати
- •Питання для роздумів і проблемні запитання
- •Тема III
- •Життя та діяльність я.А. Коменського
- •Світогляд я,а. Коменського та його завдання виховання особистості
- •Принцип природовідповідності, вікова періодизація та система шкіл (за я.А. Коменським)
- •Класно-урочна система я.А. Коменського. Принципи навчання
- •Підручники я.А. Коменського
- •Я.А. Коменський про школу, вчителя та моральне виховання дітей
- •Педагогічні ідеї д. Локка
- •Ідея вільного виховання ж.-ж. Руссо. Вікова періодизація та система виховання ж.-ж. Руссо
- •Педагогічні погляди французький філософів к. Гельвеція та д. Дідро
- •Педагогічні погляди французький філософів к. Гельвеція та д. Дідро
- •Структурно-логічні схеми
- •Творчі завдання і реферати
- •Питання для роздумів і проблемні запитання
- •Тема IV західноєвропейська педагогіка кінця XVIII — першої половини XIX століття
- •Життя та педагогічна діяльність й.Г. Песталоцці
- •Ідея гармонійного виховання Песталоцці. Його теорія елементарної освіти та методика початкового навчання
- •Ідеї німецьких педагогів-філантропістів
- •Неогуманізм. В. Гумбольдт та його освітні проекти
- •Теорія навчання й виховання й. Гербарта
- •7. Р. Оуен про формування особистості
- •Тема IV 46
- •Тема V 72
- •Тема IX 118
- •Тема X 127
- •Тема XI 142
- •Тема IV 46
- •Тема V 72
- •Ідея цілісного виховання р. Штайнера
- •Ідеї виховання й навчання в педагогіці екзистенціалізму
- •Структурно-логічна схема
- •Тема VI сучасна освіта у найрозвиненіших країнах світу
- •Система освіти в сша
- •Освітня система у Великобританії
- •Характеристика освітньої системи у Франції
- •Характеристика освітньої системи у Франції
- •Система освіти в Японії
- •Структурно-логічні схеми
- •Тема VII
- •Зміст та організація навчання у Київській Русі
- •Перекладна літетатура та перші педагогічні пам’ятники Київської Русі
- •Тема VIII
- •Виникнення братських шкіл. Острозька академія
- •Діяльність козацьких шкіл в Україні (січові, полкові, музичні та ін.)
- •Структурно-логічна схема
- •Творчі завдання і реферати
- •Питання для роздумів і проблемні запитання
- •Тема IX
- •Вплив європейських культурних процесів на освітньо-культурне відрождення в Україні. Перші українські вчені: п. Русин і ю. Дрогобич
- •Енциклопедія п. Беринди та риторика і. Галятовського
- •Творчі завдання і реферати
- •Питання для роздумів і проблемні запитання
- •Ідея народності та природовідповідності виховання г. Сковороди
- •Структурно-логічна схема
- •Творчі завдання і реферати
- •Тема XI
- •Загальна характеристика освіти в Україні у першій половині XIX століття
- •Культурно-освітня діяльність західноукраїнських діячів (м. Шашкевич, і. Вагілевич, я. Головацький, й. Левицький)
- •Культурно-просвітницька діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (т. Шевченка, п. Куліша, м. Костомарова)
Характеристика освітньої системи у Франції
Для системи освіти Франції характерний високий рівень централізації: навчальні плани та програми, розпорядок шкільного життя, призначення та звільнення педагогічного персоналу детально регламентується урядовими циркулярами та інструкціями.
Всіма навчальними закладами керує міністерство національної освіти. Територія країни поділена на 19 академій (навчальних округів), які включають в себе по кілька департаментів. Принцип свободи освіти дає право на відкриття приватних навчальних закладів, більшість з яких знаходиться під контролем церкви. В приватних школах навчається близько 20 % від загальної кількості учнів.
Система народної освіти Франції складається із закладів дошкільного виховання, загальноосвітньої школи, професійно-тех- нічної та вищої освіти. Шкільне навчання починається у 6 років і продовжується до 18. Перші п’ять років діти навчаються у початковій школі, після якої їх автоматично переводять до першого 4-річного циклу середньої школи — неповної середньої школи, що є обов’язковою. Після її закінчення учні переходять до «короткого» або «довгого» варіанту другого циклу середньої освіти. «Короткий» являє собою професійну підготовку без права на продовження навчання у вузах. «Довгий» — це три старших класи ліцею, де після успішної здачі державних екзаменів випускники отримують диплом бакалавра, що відкриває шлях до вищої освіти.
Дошкільне виховання здійснюється у «материнських школах» (дитячих садках) та в «класах для малюків» (підготовчих курсах при початкових школах), які відвідує до 90 % дошкільників. Завданням цих установ є не тільки загальний розвиток дитини, а й підготовка до школи. їх випускники вміють рахувати, читати і навіть писати. Існує пряма спадкоємність між змістом, формами та методами діяльності «класів для малюків» та початковою школою.
Початкова школа складається із трьох курсів: підготовчого (від 6 до 7 років), елементарного (від 7 до 9 років) та середнього (від 9 до 11 років). Діти навчаються 4 дні на тиждень по 6 годин щоденно. Неділя — день відпочинку, середа та четвер — відвідування богослужіння для віруючих, екскурсії та прогулянки. Домашні завдання та перевідні екзамени у початковій школі відсутні. Головною метою початкової школи є розвиток особистості школяра, формування у нього навичок критичного та раціонального мислення, самостійних суджень.
З метою зміцнення здоров’я школярів створюються «снігові», «морські» та «зелені» класи, де діти протягом 2—3 тижнів одночасно з розумовим розвитком отримують інтенсивне фізичне загартування.
Середня школа. Обов’язковими є з 6 по 3 класи середньої школи (у Франції зворотна нумерація). Існують три типи середніх освітніх закладів: класичний та сучасний ліцей, загальноосвітній колеж, старші класи початкової школи. Повноцінну середню освіту дає тільки ліцей.
Навчальний процес у неповній середній школі має два цикли: спостереження (6—5 класи), де діти навчаються за загальною програмою, і орієнтації (4—3 класи), де вводяться диференційовані за напрямами програми та предмети за вибором. У колежі це предмети, що носять практичну допрофесійну спрямованість. У ліцеї — давня мова, друга іноземна мова при посиленому вивченні основної іноземної мови.
Для тих, хто закінчує неповну середню школу, відкриваються два шляхи: професійні навчальні заклади (2 роки навчання), старші класи ліцею (3 роки). Напрям навчання в ліцеях визначається системою елективних предметів. Для першого року навчання визначені три секції: А — гуманітарна (більша увага приділяється вивченню іноземних мов), С — природничо-математична (математика, фізика), Е — технічне навчання та практична робота у виробничій сфері. У наступні два роки диференціація навчання посилюється. Встановлюються 5 секцій: А — філософія і філологія, В — соціаль- но-економічні науки, С — математика і фізика, Д — біологія, Е — техніка. Найбільш престижною вважається перша секція.
Професійно-технічну освіту отримують у ліцеях професійного навчання. Існують ліцеї промислового та сільськогосподарського профілів. Випускникам видається свідоцтво про професійну підготовку до однієї з 250 спеціальностей. Якщо учень досяг 16-річного віку, він може залишити ліцей і оволодівати професією в центрі учнівства, де після 2 років навчання видається свідоцтво про професійну придатність за профілем того чи іншого сектора економіки.
Вища освіта у Франції має дуже довгу історію. Паризький університет існує з 1150 р., Сорбонна — із 1200 р. Зараз в країні існує 250 вищих навчальних закладів, із них 77— університети (65 з яких — державні). Університети складають провідну ланку системи вищої освіти, в них навчається 88 % студентів.
Особливе місце в системі вищої освіти займають «великі школи», що перевищують за академічним престижем університети. Серед таких шкіл Вища нормальна школа, Політехнічна школа, Національна школа східних мов та інші.
Більшість приватних університетів належить церкві. їх випускники мають, як правило, високу кваліфікацію і користуються великим попитом. Навчання в університеті поділене на кілька циклів. Після закінчення кожного з них присвоюється певний науковий ступінь та видається диплом. Студент, як правило, сам організовує свою роботу (відвідування занять не є обов’язковим), але двічі на рік необхідно здати встановлені екзамени. За їх результатами студентів поділяють на розряди, що має велике значення під час розподілу вакансій серед випускників.