7. Р. Оуен про формування особистості

Капіталістичний лад, що встановився після промислового пе­ревороту і французької буржуазної революції XVIII століття дуже швидко виявив свої негативні сторони, до краю загостривши со­ціальні протиріччя, розоривши селянство і ремісників. Збільши­лась експлуатація робітників, зросла до 14—15 годин тривалість їх робочого дня. З’явились і люди, які висловлювали загальне розча­рування таким станом речей: у Франції А. Сен-Сімон і Ш. Фур’є, у Англії — Р. Оуен, У Німеччині — В. Вейтлінг, які жорстоко критикували капіталістичний лад.

Роберт Оуен (1771—1858) народився в сім’ї ремісника в Анг­лії. Його шкільна освіта обмежилась початковою школою, яку він закінчив на восьмому році життя. Потім протягом двох років він виконував обов’язки помічника шкільного учителя. З 10 років, почавши самостійне життя, Оуен завдяки своїй енергії і силі розу­му зумів пробити собі дорогу в життя, доповнюючи свою освіту читанням книг і роздумами. У віці 20 років він стає управляючим однією з найбільших паперопрядильних фабрик Манчестера, піз­ніше, в 1800, став на чолі Нью-Лекаркської фабрики в Шотландії, де серед робітників панувало пияцтво, злидні, розпуста, крадіжки.

Оуен, впевнений, що людина є продуктом обставин, намагається поставити робітників в добрі умови життя, навчити їх «раціонально» мислити, а також виховати в такому ж дусі і підростаюче покоління.

Після того, як у 1814 році Оуен випустив працю «Новий погляд на суспільство, чи Досліди про утворення характеру», у 1816 році «Новий інститут» було відкрито. Після чотирирічної тяганини у 1819 році було прийнято законопроект про заборону роботи дітей на фабриках до 10-річного віку. Активні виступи Оуена проти приват­ної власності, існуючої форми шлюбу і релігії привели до того, що від нього відсахнулися його друзі і покровителі. Оуен вирішив пе­ренести свою пропаганду у США, де він мав намір створити пока­зову комуністичну общину, яка мала дослідно довести всі переваги і вигоди рекомендованого їм ладу. Прибравши в штаті Індіана ма­єток у 1825 році, Оуен організував общину, «Нову Гармонію», на соціалістичних, а потім на комуністичних засадах. Згідно з консти­туцією общини власність проголошувалась суспільною, встановлю­валась загальна праця і у відповідності із якою розподілялись ЇЇ продукти. Але цей експеримент виявився невдалим. Оуен поверта­ється в Англію у 1828 році і знаходить там наростаючий кооперати­вний рух (у вигляді виробничих і споживчих кооператорів), що був результатом практичної діяльності його послідовників. Оуен вклю­чається в цей рух. В 30-х роках він задумує створення єдиного зага­льного союзу трейд’юніоністів, сподіваючись через нього здійсни­ти перехід до нового ладу. Його пропаганда мала грандіозний, але короткочасний успіх: створений «Великий національний союз профе­сій» швидко розпався. Оуен робить новий довід створення комуні­стичного селища Гармоні-Холл (1839), де відкриває школу, що ба­зувалася на поєднанні навчання з продуктивною працею, діяль­ність школи базувалася на принципах, які були розроблені Оуеном в праці «Новий погляд...». Основним рушієм людських вчинків тут визнається прагнення до щастя. Засобом для досягнення цієї мети є знання, що люди здобувають завдяки своєї природи, здібності «сприймати, повідомляти і порівнювати ідеї». Ця здібність і скла­дає розум людини. Але процес утворення людського характеру, на думку Оуена та французьких матеріалістів, визначається середови­щем. Саме від нього залежить вироблення характеру людини. Тому велике місце у формуванні характеру Оуен відводить вихованню.

Оуен вказує, що для виховання раціональної людини не лише необхідно, щоб вона народилася з найкращою організацією (фі­зичною і душевною), необхідно забезпечити необхідні умови для того, щоб ця організація була належним чином розвинена. Серед них він вказує на виховання в дитині суспільних почуттів до бли­жніх і всього людства, всебічне пізнання самої себе, пізнання су­спільства і природи на основі фактів, здорове чергування фізич­них і розумових занять, регулярні вправи на відкритому повітрі тощо. Під вихованням Оуен розумів культивування і вправляння всіх здібностей нашої природи за допомогою всіх обставин, вклю­чаючи і осіб, які оточують індивідуума, починаючи від його наро­дження в утробі матері і до його смертного часу. Виходячи з ідей французьких матеріалістів про співпадіння особистісного інтересу з суспільним і про формування характеру середовищем, Оуен при­ходить до висновку про необхідність створення умов, за яких осо­бистий інтерес індивіда співпав би з суспільним інтересом.

Можна говорити про два основні періоди діяльності Оуена — період Нью-Ленаркський і комуністичний. Третій період включає роки, коли він і його послідовники проводили систематичну про­паганду своїх ідей серед широких робітничих верств, засновуючи робітничі інститути, будинки науки, видаючи відповідну літературу.

Аналізуючи діяльність Оуена в Нью-Ленарку, можна вважати її філантропічно-реформаторською діяльністю. Підводячи під­сумки принципам системи Оуена цього періоду, їх можна звести до таких основних: і) Виховання і освіта повинні бути спрямовані на формування раціонального характеру; 2) Характер дитини по­чинає формуватися і в основному створюється у перші два-три роки її життя; 3) Дитині в колективі може бути наданий будь- який характер; 4) Дитину в ранньому віці слід вилучати з сімейної обстановки; 5) їй слід з першого року життя навіяти правила аль­труїзму на основі вчення про утворення характеру; 6) Гра повинна стати одним з основних освітньо-виховних засобів; 7) Всі види покарань і нагород повинні бути вилучені із системи; 8) Не пови­нно існувати твердо встановлених годин занять в класних кімна­тах школи; учитель має чергувати розумові і фізичні вправи; 9) По­єднання навчання з продуктивною працею; 10) Надання великого значення науці як освітньому і виховному засобу.

Структурно-логічна схема

ОСНОВОПОЛОЖНІ ПРИНЦИПИ ВИХОВАННЯ Й. ПЕСТАЛОЦЦІ

природовідповідне виховання

	саморозвиток
сили серця (моральні якості) Виростають із природ­ної схильності до любові, віри, почуття сорому, володіння собою	сили розуму (знання) Виростають із природ­ної схильності до зовнішнього та внутрі­шнього споглядання	сили руки (уміння) Виростають із природ­них збідностей до розвитку тіла та його органів
гармонійний розвиток усіх природних сил людини

елементарність

Така організація навчання і виховання, при якій виділяються найпростіші елементи моральної сфери дитини, пізнання, практичної діяльності, що дозволяє безперервно просуватися від простого до більш складного, доводити доброчинності, знання та практичні навички дітей до можливо­го рівня досконалості

Творчі завдання і реферати

1. Теорія і методика початкового навчання Й. Песталоцці.

2. Порівняльний аналіз змісту і методики навчання Й. Песта­лоцці, А. Дістервега, Й. Гербарта.

3. Ідея поєднання навчання з працею Р. Оуена.

4. Основні етапи навчального процесу (А. Дістервега і сучас­ної дидактики).

Питання для роздумів і проблемні запитання

1. Як розуміють релігію Й. Песталоцці у сучасній педагогіці?

2. Чи простежується зв’язок між ідеєю гармонійного вихован­ня Й. Песталоцці і сучасним завданням виховання школярів?

3. У чому є зв’язок між метою виховання Дістервега і такою в Україні?

4. Обгрунтуйте сутність авторитаризму виховання у Гербарта.

Тест

1. Основою початкового навчання. Песталоцці є:

\(а) звук-; б) буква; в) цифра; г) слово, форма, число; д) колір, звук, смак; е) відчуття, досвід, праця.

2. Філантропісти (Базедов, Зальцман) запровадили у початко­ве навчання \\/

а) урок; б) екскурсії; в) гру; г) вправи.

3. Навчальний принцип Дістервега, який є генералізуючим

Зміст 2

ВИНИКНЕННЯ ОСВІТИ Й ВИХОВАННЯ В СВІТОВІЙ СУСПІЛЬНІЙ ЦИВІЛІЗАЦІЇ 9

Структурно-логічні схеми 20

2. Система лицарського виховання 24

6. Поєднання навчання з продуктивною працею Томаса Мора й Томазо Кампанелли 29

зо 31

Питання для роздумів і проблемні запитання 32

Тест 33

6. Я.А. Коменський про школу, вчителя та моральне виховання дітей 39

7. Педагогічні ідеї Д. Локка 39

9. Педагогічні погляди французький філософів К. Гельвеція та Д. Дідро 42

9. Педагогічні погляди французький філософів К. Гельвеція та Д. Дідро 43

Структурно-логічні схеми 45

8. Першою у світі дитячою енциклопедією можна вважати: 46

9. Ідею «вільного^зиховання» вперше обгрунтував: 46

10. Взаємодію між віковою періодизацією і системою шкіль­ництва вперше обґрунтував: 46