
- •Тема IV 46
- •Тема V 72
- •Тема IX 118
- •Тема X 127
- •Тема XI 142
- •Тема IV 46
- •Тема V 72
- •Тема IV 46
- •Тема V 72
- •Тема IX 118
- •Тема X 127
- •Тема XI 142
- •Тема IV 46
- •Тема V 72
- •Тема IX 118
- •Тема X 127
- •Тема XI 142
- •Передмова
- •Предмет і завдання історії педагогіки
- •Підходи світової науки до виникнення виховання як суспільного явища. Виховання у пєрвісногиу суспільстві
- •Підходи світової науки до виникнення виховання як суспільного явища. Виховання у первісному суспільстві
- •Виникнення перших шкіл у світовій цивілізації
- •Виховання у Древній Греції
- •Древньогрецькі філософи про формування людської особистості (Сократ, Платон, Аристотель, Демокрит)
- •Школа і педагогіка Стародавнього Риму
- •Структурно-логічні схеми
- •Творчі завдання і реферати
- •Питання для роздумів і проблемні запитання
- •Система лицарського виховання
- •Виникнення освіти для дівчат
- •Виникнення перших університетів у Західній Європі та організація навчання
- •Тема II
- •Виникнення освіти для дівчат
- •Виникнення перших університетів у Західній Європі та організація навчання
- •Культура епохи європейського Відродження. «Будинок радості» Вітторіно да Фельтре
- •Поєднання навчання з продуктивною працею Томаса Мора й Томазо Кампанелли
- •Гуманістичні ідеї освіти й виховання (ф. Рабле, е. Роттердамський, м. Монтень)
- •Структурно-логічна схема
- •Творчі завдання і реферати
- •Питання для роздумів і проблемні запитання
- •Тема III
- •Життя та діяльність я.А. Коменського
- •Світогляд я,а. Коменського та його завдання виховання особистості
- •Принцип природовідповідності, вікова періодизація та система шкіл (за я.А. Коменським)
- •Класно-урочна система я.А. Коменського. Принципи навчання
- •Підручники я.А. Коменського
- •Я.А. Коменський про школу, вчителя та моральне виховання дітей
- •Педагогічні ідеї д. Локка
- •Ідея вільного виховання ж.-ж. Руссо. Вікова періодизація та система виховання ж.-ж. Руссо
- •Педагогічні погляди французький філософів к. Гельвеція та д. Дідро
- •Педагогічні погляди французький філософів к. Гельвеція та д. Дідро
- •Структурно-логічні схеми
- •Творчі завдання і реферати
- •Питання для роздумів і проблемні запитання
- •Тема IV західноєвропейська педагогіка кінця XVIII — першої половини XIX століття
- •Життя та педагогічна діяльність й.Г. Песталоцці
- •Ідея гармонійного виховання Песталоцці. Його теорія елементарної освіти та методика початкового навчання
- •Ідеї німецьких педагогів-філантропістів
- •Неогуманізм. В. Гумбольдт та його освітні проекти
- •Теорія навчання й виховання й. Гербарта
- •7. Р. Оуен про формування особистості
- •Тема IV 46
- •Тема V 72
- •Тема IX 118
- •Тема X 127
- •Тема XI 142
- •Тема IV 46
- •Тема V 72
- •Ідея цілісного виховання р. Штайнера
- •Ідеї виховання й навчання в педагогіці екзистенціалізму
- •Структурно-логічна схема
- •Тема VI сучасна освіта у найрозвиненіших країнах світу
- •Система освіти в сша
- •Освітня система у Великобританії
- •Характеристика освітньої системи у Франції
- •Характеристика освітньої системи у Франції
- •Система освіти в Японії
- •Структурно-логічні схеми
- •Тема VII
- •Зміст та організація навчання у Київській Русі
- •Перекладна літетатура та перші педагогічні пам’ятники Київської Русі
- •Тема VIII
- •Виникнення братських шкіл. Острозька академія
- •Діяльність козацьких шкіл в Україні (січові, полкові, музичні та ін.)
- •Структурно-логічна схема
- •Творчі завдання і реферати
- •Питання для роздумів і проблемні запитання
- •Тема IX
- •Вплив європейських культурних процесів на освітньо-культурне відрождення в Україні. Перші українські вчені: п. Русин і ю. Дрогобич
- •Енциклопедія п. Беринди та риторика і. Галятовського
- •Творчі завдання і реферати
- •Питання для роздумів і проблемні запитання
- •Ідея народності та природовідповідності виховання г. Сковороди
- •Структурно-логічна схема
- •Творчі завдання і реферати
- •Тема XI
- •Загальна характеристика освіти в Україні у першій половині XIX століття
- •Культурно-освітня діяльність західноукраїнських діячів (м. Шашкевич, і. Вагілевич, я. Головацький, й. Левицький)
- •Культурно-просвітницька діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (т. Шевченка, п. Куліша, м. Костомарова)
Життя та діяльність я.А. Коменського
Короткі біографічні дані.
Березень, 1592 р. народився в м. Нівніце (Південна Моравія). З 1604 р. Коменський разом з сестрою залишаються сиротами,"
і їм призначають опікунів. Пізніше хлопчика взяла до себе тітка
збоку батька, і він переїжджає в м. Стражницю.
В кінці 1605 року м. Стражницю захопили угорські війська, які майже повністю зруйнували і спалили місто. Коменський змушений був повернутися до опікунів.
В 1608 році Коменський вступає до латинської школи в м. Пше- рові, яку закінчує з відзнакою.
ЗО березня 1611 року молодого Коменського зарахували до Гернборнського університету на богословський факультет.
В лютому 1613 року Коменський закінчує Гернборнський університет. Він їде до Амстердаму, потім — до Гейдельбергу, де вступає до знаменитого Гейдельберзького університету.
В 1614 році молодого Коменського призначають керівником Пшеровської братської школи, де він в першу чергу намагається полегшити процес навчання. Він написав одну з перших своїх педагогічних праць «Правила більш легкої граматики».
В 1616 році Коменський стає помічником пшеровського єпископа. В цей період він пише працю «Листи до неба», де розвиває свої демократичні погляди на існуючий стан речей в сучасному йому суспільстві.
В 1618 році община «чеських братів» призначає Коменського пастирем-проповідником в м. Фульнеці (Північна Моравія) і одночасно ректором братської школи. За час життя і діяльності в Пшеро- ві і Фульнеці Коменський отримав досвід роботи з дітьми в школі, що в значній мірі обумовило багатство і різноманітність його педагогічного вчення. Цей період діяльності великого педагога можна вважати одним з найвизначніших в становленні його педагогічного кредо, яке стало в подальшому основою його педагогічного вчення.
На початку 1621 року війська католицької ліги ввірвались в Фу- льнек, пограбували і спалили його. В умовах жорстоких переслідувань і посилення діяльності інквізиції Коменський переховується в маленькому містечку Брандисі під ім’ям графа Жертонин- ського. В підпіллі Коменський багато читає, думає, пише.
28 січня 1628 року Коменський відправляється до м. Лешно.
З 8 лютого 1628 року Коменський почав свою діяльність в м. Лешно (Польща). Спочатку він вів педагогічну роботу в гімназії «братів»: викладав у старших класах суспільнознавчі предмети та фізику, а потім став ректором цієї гімназії (1635).
В 1642 році йому доручають посаду секретаря ради старійшин. У ці роки він активно працює над головною працею свого життя — «Великою дидактикою», роботу над якою завершує в 1632 році.
В період діяльності в м. Лешно Коменський працює і над відомою книгою «Материнська школа». Паралельно з «Великою дидактикою» він пише підручник з латинської мови під назвою «Відкриті двері до всіх наук». В 1633 році він публікує доповнення «Відкриті двері до мов і всіх наук» як підручник для початківців.
В 1641 році Коменського запросили до Лондона; у цей час в Англії йшла громадянська війна, тому її парламенту і правлінню було не до освіти і культури. Але великий дидакт не залишає і в цих умовах науково-педагогічної роботи. Він створює працю пансофіч- ного характеру, яку називає «Шлях світла».
В серпні 1642 року їде до Швеції. Канцлер Швеції переконує Коменського зайнятись питаннями викладання латинської мови і розробити раціональну методику її викладання.
В 1646 році до вищого журі Стокгольмського університету надійшли ще не закінчені дидактико-методичні праці, в числі яких «Новітній метод викладання мов», де описувалась методика викладання латинської мови, в основу якої покладено індуктивний метод викладання: Спочатку —■ приклад, потім — правило; предмет і паралельно — слово.
Навесні 1648 року синод запросив Коменського зайняти посаду єпископа общини «чеських братів». В Угорщині Коменський відкриває в м. Шарош-Паток три класи гімназії за новою системою навчання. Тут він закінчує книгу «Видимий світ у малюнках», яка була опублікована в 1658 році.
В 1668 році Коменський написав твір під назвою «Єдине необхідне», який став його лебединою піснею, де педагог-мислитель підводить підсумки свого життя і діяльності, хоча останнім твором його стало «Продовження братського завіту», який, по суті, є автобіографією великого чеського педагога-мислителя (1669).
15 листопада 1670 року Коменський помер. Він був похований в м. Неардені, поблизу Амстердама, на території французької церкви.