Історичні етапи створення систем одиниць

Першим кроком на шляху створення метричної системи було введення двох платинових стандартів метра та кілограма в середині 1799 року. Пізніше, в 1832 році, Гаус рекомендував використання такої метричної системи, як узгодженої системи одиниць для фізичних обчислень. Гаус першим здійснив вимірювання магнітного поля Землі використовуючи метричну систему засновану на трьох механічних одиницях — міліметрі, грамі та секунді, що відповідали фізичним величинам довжини, маси та часу.

Розширення метричної системи відбулося завдяки Максвелу та Томсону, котрі в 60-х роках XIX ст. сформулювали вимоги для узгодженої системи одиниць засновану на основних та похідних одиницях. Як наслідок, в 1874 році була введена система СГС, що базувалась на трьох механічних одиницях — сантиметрі, грамі та секунді та використовувала діапазон префіксів від мікро до мега для створення кратних та частинних одиниць. Наступний розвиток фізики, як експериментальної науки, значною мірою пов'язаний з цією системою: на її основі були побудовані магнітна (СГСМ) та електрична (СГСЕ) системи, світлова система одиниць СГСЛ (сантиметр, грам, секунда, люмен), система теплових одиниць СГС°С (сантиметр, грам, секунда, градус Цельсія) та інші. 0 Після створення в 1875 році Міжнародного бюро з мір та ваг почалась робота по створенню нових міжнародних еталонів метра та кілограма. В 1889 перша Генеральна конференція з мір та ваг запропонувала нову, схожу с СГС систему, але засновану на метрі, кілограмі та секунді — систему МКС.

Незручний розмір в системах СГС електромагнітних одиниць, які не мали власних назв, а виражались через основні одиниці, ініціював роботи з об'єднання механічних та електромагнітних одиниць в одну узгоджену систему. Так в 1939 році було зроблено наступний крок — створення системи МКСА, заснованої на метрі, кілограмі, секунді та ампері.

Виходячи з досліджень Міжнародного бюро з мір та ваг, котрі почались в 1948, на 10-й Генеральній конференції з мір та ваг в 1954 році було прийнято введення ампера, кельвіна та кандели, як базових одиниць, котрі відповідають електричному струму, термодинамічній температурі та силі світла. В 1960 році на 11-й Генеральній конференції з мір та ваг ця система була офіційно названа Міжнародною системою одиниць з абревіатурою SI.

В 1971, після довгих дискусій між фізиками та хіміками, сучасна система СІ була сформована додаванням моля як базової одиниці для кількості речовини.

Державний метрологічний нагляд і його основні функції

Сферою поширення державного метрологічного на­гляду є вимірювання, результати яких використовують­ся під час:

— робіт із забезпечення охорони здоров'я;

— робіт із забезпечення захисту життя та здоров'я громадян;

— контролю якості й безпеки продуктів харчування;

— контролю стану навколишнього природного сере­довища;

— контролю безпеки умов праці;

— геодезичних і гідрометеорологічних робіт;

— торговельно-комерційних операцій і розрахунків між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальни­ком, виробником, виконавцем), у т. ч. у сферах побуто­вих і комунальних послуг, послуг електро- та поштово­го зв'язку;

— податкових, банківських і митних операцій;

— обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопро­дуктів тощо), за винятком внутрішнього обліку, який ведеться підприємствами, організаціями та громадяна­ми — суб'єктами підприємницької діяльності;

— робіт, що виконуються за дорученням органів прокуратури та правосуддя;

— обов'язкової сертифікації продукції;

— реєстрації національних і міжнародних спортив­них рекордів.