- •Філософія і її гуманістичний зміст та призначення
- •Функції філософії, їх зміст і особливості.
- •Поняття світогляду, його історичні типи.
- •Світогляд людини і його класифікація по світосприйняттю і світо відображенню.
- •Проблеми людини у давньоіндійській філософії.
- •Проблеми влади і управління у давньокитайській філософії. Конфуціанство.
- •Філософія епохи Середньовіччя і її особливості.
- •Філософія Нового часу, її передумови і особливості.
- •Нові методи пізнавального процесу в епоху Нового часу.
- •Епоха Відродження. Проблема добра і зла у філософії Вольтера і Руссо.
- •Діалектичне вчення у філософії г.Гегеля і л.Феєрбаха.
- •Проблеми суспільного розвитку у філософії марксизму.
- •Російська філософія. Дуалістичні ідеї м.Ломоносова.
- •Філософські ідеї російських мислителів в.Соловйова і м.Бердяєва.
- •Розвиток західної філософії у 20 ст., передумови та основні напрямки.
- •Зародження філософської думки в Україні в епоху Київської Русі.
- •Розвиток філософської думки в Україні в період 16-18 ст.
- •Філософські ідеї мислителя ф.Прокоповича. Теорія «освіченого абсолютизму» та її суспільне значення.
- •Києво-Могилянська академія – центр науково-філософської думки в Україні.
- •Філософські погляди українського мислителя г.Скороводи. Теорія «спорідненої праці» та її суспільне значення.
- •Розвиток української філософської думки в кінці 19 – початок 20 ст. Філософські ідеї у творчості т.Г.Шевченка.
- •Розвиток української філософської думки в кінці 19 – початок 20 ст. Філософські ідеї у творчості і.Я.Франка.
- •Розвиток української філософської думки в кінці 19 – початок 20 ст. Філософські ідеї у творчості л.Українки.
- •Філософське розуміння світу, його єдність і різноманітність.
- •Матерія як об’єктивна реальність. Основні форми матерії та її особливості.
- •Простір і час як атрибути матерії, їх спільні ознаки і відмінності.
- •Рух як загальна форма існування матерії. Характеристика основних форм руху матерії.
- •Поняття свідомість, її сутність і структура.
- •Пізнавальна діяльність людини. Основні закономірності пізнавального процесу.
- •Чуттєва сутність пізнання, її форми і особливості.
- •Раціонально-логічна ступінь пізнання, її форми і особливості.
- •Практична ступінь пізнання. Практика як основа пізнання і критерії істини.
- •Істина як ціль і результат пізнання. Категорії абсолютної і відносної істини і їх взаємозв’язок.
- •Діалектичне філософське вчення про загальний розвиток і взаємозв’язок матеріального світу.
- •Принципи і закони діалектики, їх зміст і особливості.
- •Закон єдності і боротьби протилежностей в сфері природи і суспільних відносин.
- •Закон взаємного переходу кількісних змін у нові якісні утворення
- •Закон заперечення запереченню і його прояви у сфері природи і суспільних відносин.
- •Значення принципів і законів діалектики у науково-філософському розумінні оточуючого світу.
- •Суспільні відносини як соціальна форма руху матерії. Матеріальна і духовна сфери і їх взаємозв’язок.
- •Спосіб виробництва як основа розвитку суспільства. Його структура.
- •Закон відповідності виробничих відносин характеру і рівень розвитку продуктивних сил.
- •Наука як вища форма пізнання. Роль і її значення у формуванні наукового світогляду.
- •Суспільна свідомість і її структура.
- •Суспільний прогрес та його критерії. Шляхи розвитку суспільства.
- •Філософське розуміння проблеми добра і зла.
- •Філософське розуміння проблеми життя і смерті.
- •Свобода і відповідальність людини як необхідна умова існування людини і суспільства.
- •Філософське переконання особи: матеріалістичні і ідеалістичні погляди людини.
- •Порівняльна характеристика філософських ідей ф.Прокоповича і г.Скороводи.
- •Філософія і сенс мого життя.
- •Розвиток української філософії в діаспорі. Філософські погляди д.Донцова, о.Чижевського і о.Кульчицького.
- •Соціальна структура суспільства. Класи і соціальні групи.
- •Глобальні проблеми людства,їх причини і необхідність вирішення.
- •Релігія як специфічна форма філософського мислення.
- •Антична філософія. Філософські ідеї Мілетської школи і їх значення.
- •Матеріалістичні погляди в епоху античності у філософії Сократа, Демокріта, Епікура.
- •Філософські погляди Платона і Арістотеля. Розходження їх думок і пояснень.
- •Актуальність і суспільна значимість філософських ідей античної філософії.
Розвиток філософської думки в Україні в період 16-18 ст.
В 15-16 ст. почався процес відродження, почали поширюватися ідеї Просвітництва і гуманізму. В Україні стали виникати братства як осередки передової філософської думки. Цьому сприяли такі передумови до подальшого поширення філософських ідей та думок:
Вплив культур слов’янських народів
Західноєвропейське відродження
Початок масового книгодрукування
При Києво-Печерській лаврі відкритий колегіум перейменований в Києво-Могилянську академію
В 16-19 ст. поширенню ідей гуманізму і Просвітництва сприяла боротьба українських просвітників на захист православ’я. Це пояснюється тим що Україна була під впливом польської шляхти і тому українські братства вели рішучу боротьбу проти католицизму та оголошували польську шляхту ворогами істини.
Відомим просвітниками,що очолили український народ у національно-визвольній війні проти польських феодалів були Іван Вишинський, Іов Борецький, Захарій Кописнинцький, які не тільки захищали слов’янську і українську мови. Адже іноземні поневолювачі нав’язували ідею про те що латинською , католицькою мовами розмовляють богообрані народи, які повинні панувати над іншими слов’янськими народами, а мови слов’янських народів вважались іншими які не тільки притіснялись а й вважались підлеглими.
Філософські ідеї мислителя ф.Прокоповича. Теорія «освіченого абсолютизму» та її суспільне значення.
Великого значення у розвитку української філософської думки мали ідеї Ф.Прокоповича, який започаткував теорію «освіченого абсолютизму», в якій утверджував ідею про те що рушійною силою у розвитку людського суспільства і кожної людини є боротьба двох начал – освіченості (знань) та неосвіченості (неуцтва).
Прокопович пояснював, що відносини в людському суспільстві повинні бути такими як між батьками і дітьми в сім’ї. І це дасть можливість уникнути різних проблем в суспільстві.
Також Прокопович пояснив проблеми влади і правління, від якої він вважав залежить не тільки суспільство, а й кожна людина. Пояснюючи цю проблему він назвав три види влади:
Демократія – при якій більшість влади належить народу
Аристократія – при якій влада зосереджена в руках окремої групи
Монархія – Прокопович надавав їй перевагу, тому що вона мала божественне походження і ніким не обмежена та передається у спадок.
Також він визначив дві функції:
Активна – розглядав як постійне підкорення
Пасивна – на випадок смерті монарха і відсутності спадкоємця право обирати правителя залишається за народом.
Проблему добра і зла пояснив що до категорії добра відносить такі риси як доброзичливість, допомога бідному, відсутність жорстокості, багатство; а до зла – лють, жорстокість, бідність. Особливо гостро засуджував лицемірство – розходження думки людини, слова і дійства.
Таким чином ідеї Прокоповича стали великим вкладом у розвиток української філософської та світової думки.
Києво-Могилянська академія – центр науково-філософської думки в Україні.
На початку 18 ст. велику роль у розвитку української філософії відігравала Києво-Могилянська академія, яка була створена у 1701 р. і засновником був П.Могила.
Києво-Могилянська академія стала центром передової філософської думки тому що в ній навчались, а потім працювали відомі мислителі П.Могила, Ф.Прокопович, Г.Скоровода, Драгоманов та інші. Також тут вивчались науки не тільки богословського циклу, але й гуманітарні науки (риторика, граматика і філософія). Ці факти доказують, що Києво-Могилянська академія стала центром передової не тільки суспільної, а й філософської думки.
