18. Розвиток філософської думки в Україні в період 16-18 ст.

В 15-16 ст. почався процес відродження, почали поширюватися ідеї Просвітництва і гуманізму. В Україні стали виникати братства як осередки передової філософської думки. Цьому сприяли такі передумови до подальшого поширення філософських ідей та думок:

• Вплив культур слов’янських народів

• Західноєвропейське відродження

• Початок масового книгодрукування

• При Києво-Печерській лаврі відкритий колегіум перейменований в Києво-Могилянську академію

В 16-19 ст. поширенню ідей гуманізму і Просвітництва сприяла боротьба українських просвітників на захист православ’я. Це пояснюється тим що Україна була під впливом польської шляхти і тому українські братства вели рішучу боротьбу проти католицизму та оголошували польську шляхту ворогами істини.

Відомим просвітниками,що очолили український народ у національно-визвольній війні проти польських феодалів були Іван Вишинський, Іов Борецький, Захарій Кописнинцький, які не тільки захищали слов’янську і українську мови. Адже іноземні поневолювачі нав’язували ідею про те що латинською , католицькою мовами розмовляють богообрані народи, які повинні панувати над іншими слов’янськими народами, а мови слов’янських народів вважались іншими які не тільки притіснялись а й вважались підлеглими.

19. Філософські ідеї мислителя ф.Прокоповича. Теорія «освіченого абсолютизму» та її суспільне значення.

Великого значення у розвитку української філософської думки мали ідеї Ф.Прокоповича, який започаткував теорію «освіченого абсолютизму», в якій утверджував ідею про те що рушійною силою у розвитку людського суспільства і кожної людини є боротьба двох начал – освіченості (знань) та неосвіченості (неуцтва).

Прокопович пояснював, що відносини в людському суспільстві повинні бути такими як між батьками і дітьми в сім’ї. І це дасть можливість уникнути різних проблем в суспільстві.

Також Прокопович пояснив проблеми влади і правління, від якої він вважав залежить не тільки суспільство, а й кожна людина. Пояснюючи цю проблему він назвав три види влади:

• Демократія – при якій більшість влади належить народу

• Аристократія – при якій влада зосереджена в руках окремої групи

• Монархія – Прокопович надавав їй перевагу, тому що вона мала божественне походження і ніким не обмежена та передається у спадок.

Також він визначив дві функції:

• Активна – розглядав як постійне підкорення

• Пасивна – на випадок смерті монарха і відсутності спадкоємця право обирати правителя залишається за народом.

Проблему добра і зла пояснив що до категорії добра відносить такі риси як доброзичливість, допомога бідному, відсутність жорстокості, багатство; а до зла – лють, жорстокість, бідність. Особливо гостро засуджував лицемірство – розходження думки людини, слова і дійства.

Таким чином ідеї Прокоповича стали великим вкладом у розвиток української філософської та світової думки.

20. Києво-Могилянська академія – центр науково-філософської думки в Україні.

На початку 18 ст. велику роль у розвитку української філософії відігравала Києво-Могилянська академія, яка була створена у 1701 р. і засновником був П.Могила.

Києво-Могилянська академія стала центром передової філософської думки тому що в ній навчались, а потім працювали відомі мислителі П.Могила, Ф.Прокопович, Г.Скоровода, Драгоманов та інші. Також тут вивчались науки не тільки богословського циклу, але й гуманітарні науки (риторика, граматика і філософія). Ці факти доказують, що Києво-Могилянська академія стала центром передової не тільки суспільної, а й філософської думки.