- •Філософія і її гуманістичний зміст та призначення
- •Функції філософії, їх зміст і особливості.
- •Поняття світогляду, його історичні типи.
- •Світогляд людини і його класифікація по світосприйняттю і світо відображенню.
- •Проблеми людини у давньоіндійській філософії.
- •Проблеми влади і управління у давньокитайській філософії. Конфуціанство.
- •Філософія епохи Середньовіччя і її особливості.
- •Філософія Нового часу, її передумови і особливості.
- •Нові методи пізнавального процесу в епоху Нового часу.
- •Епоха Відродження. Проблема добра і зла у філософії Вольтера і Руссо.
- •Діалектичне вчення у філософії г.Гегеля і л.Феєрбаха.
- •Проблеми суспільного розвитку у філософії марксизму.
- •Російська філософія. Дуалістичні ідеї м.Ломоносова.
- •Філософські ідеї російських мислителів в.Соловйова і м.Бердяєва.
- •Розвиток західної філософії у 20 ст., передумови та основні напрямки.
- •Зародження філософської думки в Україні в епоху Київської Русі.
- •Розвиток філософської думки в Україні в період 16-18 ст.
- •Філософські ідеї мислителя ф.Прокоповича. Теорія «освіченого абсолютизму» та її суспільне значення.
- •Києво-Могилянська академія – центр науково-філософської думки в Україні.
- •Філософські погляди українського мислителя г.Скороводи. Теорія «спорідненої праці» та її суспільне значення.
- •Розвиток української філософської думки в кінці 19 – початок 20 ст. Філософські ідеї у творчості т.Г.Шевченка.
- •Розвиток української філософської думки в кінці 19 – початок 20 ст. Філософські ідеї у творчості і.Я.Франка.
- •Розвиток української філософської думки в кінці 19 – початок 20 ст. Філософські ідеї у творчості л.Українки.
- •Філософське розуміння світу, його єдність і різноманітність.
- •Матерія як об’єктивна реальність. Основні форми матерії та її особливості.
- •Простір і час як атрибути матерії, їх спільні ознаки і відмінності.
- •Рух як загальна форма існування матерії. Характеристика основних форм руху матерії.
- •Поняття свідомість, її сутність і структура.
- •Пізнавальна діяльність людини. Основні закономірності пізнавального процесу.
- •Чуттєва сутність пізнання, її форми і особливості.
- •Раціонально-логічна ступінь пізнання, її форми і особливості.
- •Практична ступінь пізнання. Практика як основа пізнання і критерії істини.
- •Істина як ціль і результат пізнання. Категорії абсолютної і відносної істини і їх взаємозв’язок.
- •Діалектичне філософське вчення про загальний розвиток і взаємозв’язок матеріального світу.
- •Принципи і закони діалектики, їх зміст і особливості.
- •Закон єдності і боротьби протилежностей в сфері природи і суспільних відносин.
- •Закон взаємного переходу кількісних змін у нові якісні утворення
- •Закон заперечення запереченню і його прояви у сфері природи і суспільних відносин.
- •Значення принципів і законів діалектики у науково-філософському розумінні оточуючого світу.
- •Суспільні відносини як соціальна форма руху матерії. Матеріальна і духовна сфери і їх взаємозв’язок.
- •Спосіб виробництва як основа розвитку суспільства. Його структура.
- •Закон відповідності виробничих відносин характеру і рівень розвитку продуктивних сил.
- •Наука як вища форма пізнання. Роль і її значення у формуванні наукового світогляду.
- •Суспільна свідомість і її структура.
- •Суспільний прогрес та його критерії. Шляхи розвитку суспільства.
- •Філософське розуміння проблеми добра і зла.
- •Філософське розуміння проблеми життя і смерті.
- •Свобода і відповідальність людини як необхідна умова існування людини і суспільства.
- •Філософське переконання особи: матеріалістичні і ідеалістичні погляди людини.
- •Порівняльна характеристика філософських ідей ф.Прокоповича і г.Скороводи.
- •Філософія і сенс мого життя.
- •Розвиток української філософії в діаспорі. Філософські погляди д.Донцова, о.Чижевського і о.Кульчицького.
- •Соціальна структура суспільства. Класи і соціальні групи.
- •Глобальні проблеми людства,їх причини і необхідність вирішення.
- •Релігія як специфічна форма філософського мислення.
- •Антична філософія. Філософські ідеї Мілетської школи і їх значення.
- •Матеріалістичні погляди в епоху античності у філософії Сократа, Демокріта, Епікура.
- •Філософські погляди Платона і Арістотеля. Розходження їх думок і пояснень.
- •Актуальність і суспільна значимість філософських ідей античної філософії.
Філософські ідеї російських мислителів в.Соловйова і м.Бердяєва.
В.Соловйов, який започаткував теорію боголюдської історії, який пояснив, що в основі розвитку людського суспільства повинні бути принципи християнського віровчення.
Істинна суть пізнається не наукою а тільки релігією і в суспільстві повинно наступити рівність і справедливість, яким він назвав Царство Боже. Особливу роль він відводив Ісусу Христу. Пояснював що Царство Боже прийде тоді коли людина проникнеться основами християнського віровчення. Зразком він вважав державу Ватикан. Тому що вона є найменшою, а об’єднує в собі велику кількість людей католицької віри. Таким чином за Соловйовим – єдине боголюдське суспільство повинно утвердити соціальну рівність і справедливість.
Ідею Соловйова утвердив і збагатив М.Бердяєв, який пояснив, що зразком людської всеєдності має бути Росія. Тому що людство започаткувалося на Сході, а цивілізація прийшла із Заходу. Тому вона об’єднує велику кількість націй, народностей, національних меншин і має стати зразком людської всеєдності. Таким чином російська філософія стала важливим вкладом у розвиток філософії як науки.
Розвиток західної філософії у 20 ст., передумови та основні напрямки.
В кінці 19 – на початку 19 ст. в Західній Європі виникають нові ідеї, які стали подальшим розвитком філософської науки.
Передумови:
Дві світові війни, які вплинули на відносини між ними
Революції в Росії
Розпад колоніальної системи, яка сприяла національній незалежності країн Африки, Азії, Латинської Америки, що в свою чергу призвело до виникнення нових ідей, думок і пояснень
Науково-технічна революція – нові відкриття та досягнення теж сприяли до нових ідей, течій
Узагальнюючи нові пояснення у західній філософії сформувалися дві основні тенденції: раціоналістична – виходила з позиції первинності матеріало-природного начала; ірраціоналістична – утверджувала первинність ідеї душі та свідомості.
Також сформувалися три напрямки:
Пізнавальний – прихильники цього напрямку пояснюють що пізнання суті істини здійснюється шляхом вивчення, володіння, пізнання оточуючого світу. Тому вони переконували що елітою суспільства повинні бути науковці, експериментатори, які найбільше пізнають і передають сутність істини.
Антропологічний – прихильники цього напрямку переконують, що сутність, істину найкраще розкривають і пояснюють представники творчої інтелігенції, які у своїх творах не тільки розкривають свої проблеми буття та існування, але й помагають через персонажі героїв вирішувати проблеми. Також пояснюють що людину оточують багато проблем тому потрібно зосередитись на вирішенні основних: проблема добра і зла, життя і смерті, взаємовідносин між людьми
Релігійно-філософський – поєднує в собі прихильників релігійних вірувань. Тому що релігія є особливою формою філософії. В основі цього напрямку лежить геоцентризм.
Зародження філософської думки в Україні в епоху Київської Русі.
Українська філософська думка започаткувалась в період Київської Русі, коли відбувався процес формування і централізації української держави 8-10 ст. Становлення філософії Русі відбувалось у процесі розв'язання суперечностей між слов'янським міфологічним світоглядом та християнством. Суттєвий вплив на розвиток Київської Русі здійснило хрещення Русі у 988р. Ця історична подія привела до того, що через Візантію в культуру давніх русичів входить антична філософія, християнська література, завдяки чому Русь познайомилася з досягненнями культури, філософії давньоєвропейських народів. Християнство було відоме лише вузькому колу духовної еліти суспільства. Основна маса населення Русі продовжувала вірити у традиційних язичницьких богів Це призвело до того, що філософія Київської Русі на перших порах свого розвитку мала перш за все просвітницький характер, її основне завдання вбачалося в тому, щоб роз’яснювати народу основні положення християнства і християнської філософії. Саме тому давньоруські автори писали свої твори не у формі наукових трактатів, а у вигляді послань, проповідей, звертань тощо.
Найпершими історичними документами, в яких започаткувалась українська філософська думка – «Руська правда» Я.Мудрого, Зборнік Святослава, Остромирово Євангелія, Слово про закон і благодать Іларіона, «Повість минулих літ» Нестора Літописця.
Пояснено такі проблеми як добро і зло, влада і правління, взаємовідносини між людьми тодішнього суспільства та інші.
Наступний етап 12-14ст. як такого розвитку не було тому що розпочався розпад Київської Русі: міжусобні війни, татаро-монгольська навала.
