- •Філософія і її гуманістичний зміст та призначення
- •Функції філософії, їх зміст і особливості.
- •Поняття світогляду, його історичні типи.
- •Світогляд людини і його класифікація по світосприйняттю і світо відображенню.
- •Проблеми людини у давньоіндійській філософії.
- •Проблеми влади і управління у давньокитайській філософії. Конфуціанство.
- •Філософія епохи Середньовіччя і її особливості.
- •Філософія Нового часу, її передумови і особливості.
- •Нові методи пізнавального процесу в епоху Нового часу.
- •Епоха Відродження. Проблема добра і зла у філософії Вольтера і Руссо.
- •Діалектичне вчення у філософії г.Гегеля і л.Феєрбаха.
- •Проблеми суспільного розвитку у філософії марксизму.
- •Російська філософія. Дуалістичні ідеї м.Ломоносова.
- •Філософські ідеї російських мислителів в.Соловйова і м.Бердяєва.
- •Розвиток західної філософії у 20 ст., передумови та основні напрямки.
- •Зародження філософської думки в Україні в епоху Київської Русі.
- •Розвиток філософської думки в Україні в період 16-18 ст.
- •Філософські ідеї мислителя ф.Прокоповича. Теорія «освіченого абсолютизму» та її суспільне значення.
- •Києво-Могилянська академія – центр науково-філософської думки в Україні.
- •Філософські погляди українського мислителя г.Скороводи. Теорія «спорідненої праці» та її суспільне значення.
- •Розвиток української філософської думки в кінці 19 – початок 20 ст. Філософські ідеї у творчості т.Г.Шевченка.
- •Розвиток української філософської думки в кінці 19 – початок 20 ст. Філософські ідеї у творчості і.Я.Франка.
- •Розвиток української філософської думки в кінці 19 – початок 20 ст. Філософські ідеї у творчості л.Українки.
- •Філософське розуміння світу, його єдність і різноманітність.
- •Матерія як об’єктивна реальність. Основні форми матерії та її особливості.
- •Простір і час як атрибути матерії, їх спільні ознаки і відмінності.
- •Рух як загальна форма існування матерії. Характеристика основних форм руху матерії.
- •Поняття свідомість, її сутність і структура.
- •Пізнавальна діяльність людини. Основні закономірності пізнавального процесу.
- •Чуттєва сутність пізнання, її форми і особливості.
- •Раціонально-логічна ступінь пізнання, її форми і особливості.
- •Практична ступінь пізнання. Практика як основа пізнання і критерії істини.
- •Істина як ціль і результат пізнання. Категорії абсолютної і відносної істини і їх взаємозв’язок.
- •Діалектичне філософське вчення про загальний розвиток і взаємозв’язок матеріального світу.
- •Принципи і закони діалектики, їх зміст і особливості.
- •Закон єдності і боротьби протилежностей в сфері природи і суспільних відносин.
- •Закон взаємного переходу кількісних змін у нові якісні утворення
- •Закон заперечення запереченню і його прояви у сфері природи і суспільних відносин.
- •Значення принципів і законів діалектики у науково-філософському розумінні оточуючого світу.
- •Суспільні відносини як соціальна форма руху матерії. Матеріальна і духовна сфери і їх взаємозв’язок.
- •Спосіб виробництва як основа розвитку суспільства. Його структура.
- •Закон відповідності виробничих відносин характеру і рівень розвитку продуктивних сил.
- •Наука як вища форма пізнання. Роль і її значення у формуванні наукового світогляду.
- •Суспільна свідомість і її структура.
- •Суспільний прогрес та його критерії. Шляхи розвитку суспільства.
- •Філософське розуміння проблеми добра і зла.
- •Філософське розуміння проблеми життя і смерті.
- •Свобода і відповідальність людини як необхідна умова існування людини і суспільства.
- •Філософське переконання особи: матеріалістичні і ідеалістичні погляди людини.
- •Порівняльна характеристика філософських ідей ф.Прокоповича і г.Скороводи.
- •Філософія і сенс мого життя.
- •Розвиток української філософії в діаспорі. Філософські погляди д.Донцова, о.Чижевського і о.Кульчицького.
- •Соціальна структура суспільства. Класи і соціальні групи.
- •Глобальні проблеми людства,їх причини і необхідність вирішення.
- •Релігія як специфічна форма філософського мислення.
- •Антична філософія. Філософські ідеї Мілетської школи і їх значення.
- •Матеріалістичні погляди в епоху античності у філософії Сократа, Демокріта, Епікура.
- •Філософські погляди Платона і Арістотеля. Розходження їх думок і пояснень.
- •Актуальність і суспільна значимість філософських ідей античної філософії.
Діалектичне вчення у філософії г.Гегеля і л.Феєрбаха.
Заслуга Гегеля і Феєрбаха полягала в тому що вони заснували вчення про діалектику, яка стала революційним переворотом у філософії. Тому що вона відкрила найважливіші принципи і закони буття та існування людини:
Принцип руху, перетворень
Взаємозв’язок, взаємодія
Свої основні положення діалектичного вчення вони виклали в науковій праці. Але пояснення Гегеля, його вчення ґрунтувалося на ідеалістичних вченнях. Це означало, що розкриваючи принципи і закони він виходив з первинності ідеї, свідомості.
Його продовжувач Феєрбах пояснив що сутність речей і явищ не можуть бути поза ними самими. Таким чином він перевів діалектику Гегеля на матеріалістичні позиції. Переконав, що центром свого вчення і оточуючого світу є людина.
Проблеми суспільного розвитку у філософії марксизму.
Ідеї Канта, Гегеля та Феєрбаха були використані відомими теоретиками марксизму К.Марксом і Фрідріхом Енгельсом. Марксизм як теорія виник у 40-х рр..19 ст. Марксизм -- ідеологічна течія, яка охоплює філософію, політичну економію і «теорію» революційного перетворення буржуазного су-спільства в соціалістичне і комуністичне. Теоретики марксизму використавши і оцінивши діалектику своїх попередників на основі законів пояснили свої закономірності в розвитку суспільних відносин. І на їх основі пояснили дві важливі проблеми у розвитку людського суспільства:
Відчуження виробника від засобу виробництва як основна причина наростання революційно-робітничого руху в країнах Західної Європи
Проблема матеріальної сфери як основа суспільного розвитку, якою доказали що в основі розвитку кожного суспільства лежить матеріальна сфера виробництва як спосіб виробництва (сукупність продуктивних сил і виробничих відносин). А всі інші сфери, духовна і соціальна, є вторинними залежними від матеріальної сфери.
Ідеї марксизму були розвинуті відомими теоретиками Плєхановим і Леніним, які пояснили чому на початку 20 ст. революційно-робітничий рух переміщується із країн Західної Європи в Росію. Тому що Росія на початку 20 ст. стає центром протиріч економічного, політичного і класового характеру. Ленін також вніс свої ідеї і доповнення в філософію у своїх наукових працях «Філософські зошити» та «Матеріалізм і емпіріокритицизм». В цих працях Ленін дав наукове визначення матерії і пояснив, що матерія є філософська категорія і являє собою об’єктивну реальність, яка незалежно від свідомості людини дається через відчуття. Він пояснив і охарактеризував роль робітничої праці в робітничому русі у Росії.
Таким чином марксизм став важливим етапом у розвитку філософії, тому що використавши закони діалектики було пояснено основні закономірності розвитку сфери суспільних відносин.
Російська філософія. Дуалістичні ідеї м.Ломоносова.
Російська філософська думка започаткувалася в епоху Київської Русі – період формування і централізації східнослов’янської держави. Першими документами були «Слово про закони і благодать», «Руська правда», «Зборнік Святослава», «Повість минулих літ», в яких пояснено такі проблеми: добро і зло, влада і управління, між людські відносини.
У 12-14 ст. як такого розвитку не спостерігалось, тому що був період татаро-монгольської навали. Починається відродження російської філософії.
Ломоносов пояснив ідею першого поштовху у розвитку оточуючого світу і пояснив, що започаткував світ сам Бог, який в подальший розвиток не втручається і це значить що природа і суспільство розвивається по своїм законам. Таким чином було започатковано новий напрямок дуалізм – Бог і природа. Ломоносов називав Бога архітектором світу.