50. Філософське переконання особи: матеріалістичні і ідеалістичні погляди людини.

Існують два - матеріалістичний та ідеалістичний - підходи до розуміння суспільства та його історії. Ідеалістичний підхід - вважати першопричиною розвитку суспільства дух, ідею, свідомість /наприклад, вчення що соціальний поступ, як результат розвитку абсолютної ідеї /. Матеріалістичний підхід - це визнавати, що суспільство розвивається в першу чергу на базі матеріальних чинників, зокрема виробництва. К.Маркс розглядає наявність у суспільстві двох факторів - матеріального та ідеального. Матеріальні фактори займають провідне місце, вони виражаються в наявності виробничих відносин, які в своїй сукупності складають економічний базис суспільства. Ідеальні фактори є відбитком матеріальних факторів і складають в своїй сукупності надбудову. Таким чином, К.Маркс ввів в історіографію принцип матеріалістичного розуміння історії /на відміну від ідеалістичного принципу/, суть якого зводиться до того, що не суспільна свідомість визначає суспільне буття, а, навпаки, суспільне буття визначає суспільну свідомість.

51. Порівняльна характеристика філософських ідей ф.Прокоповича і г.Скороводи.

52. Філософія і сенс мого життя.

Під поняттям „людина” розуміємо істоту, в діяльності якої виявляються суттєві характеристики найвищого якісного рівня матеріального світу – суспільного буття. Основні ідеї, які треба враховувати при створенні цілісної філософської концепції людини: людину слід розглядати з позиції єдності об’єктивного і суб’єктивного, скінченого і нескінченного. Призначення людини прагнення до єдності, гармонії. Субстратні рівні(природне, суспільне, внутрішній, духовний світ) не слід протиставляти. Природне в людині не зводиться лише до біологічного, а має в собі безконечність космосу. Як розумна істота людина є відповідальною не лише за свою долю, а й за долю світу. Сенс життя людини полягає в реалізації потреб суспільства та власного покликання. Визначення сенсу життя пов’язане з розумінням мети життя як уявного чи очікуваного результату. Сенс життя притаманний життю з самого початку. Сенс створюється самою людиною, залежить від розуміння життя, має індивідуальний характер.

Сенс життя – світоглядне філософськеке поняття, яке містить сукупність уявлень про сутність людини, цілі існування, цінності. Людина – єдина істота в світі, що розуміє, що вмре, розуміє обов'язковість своєї смерті. В цьому – певна трагічність існування людини. Проблема життя і смерті вирішувалася Епікуром. Боровся з грецькою релігією. Людина, мовляв, не може змиритися зі своєю смертністю. Сенс життя розглядати не можна, позаяк він полягає в самому життєвому процесі. Сенс життя кожен індивід реалізує через суспільство. Жити, не турбуючись про спільне благо, може лише тваринна особина, що не підлягає настановам розуму. Людина, піклуючись про інших, піклується і про себе.

53. Розвиток української філософії в діаспорі. Філософські погляди д.Донцова, о.Чижевського і о.Кульчицького.

Українська філософська думка була розвинена багатьма співвітчизниками, які змушені були виїхати за кордон. Найбільша діаспора – США, Канада, Західна Європа, Австралія, в яких продовжився розвиток української філософії.

Виділяють три напрямки:

• Політичний

• Академічний

• Персоналі стичний.

Політичний напрям поєднує в собі філософські ідеї, які розкривають проблеми влади і управління. Засновником був Д.Донцов, який спочатку сприйняв ідею марксизму, розвивав і поширював її. Засудив більшовицьку революцію і створив свою політичну партію «Партія хлібороби-демократи», в якій розвинув і пояснив свої ідеї. Однією з таких ідей була ідея нації і національних відносин, в якій пояснив що в кожної людини є інтереси, мета, ціль, воля. Так і кожна нація має свою волю, мету і боротьба за здійснення мети є рушійною силою нації, але у взаємовідносинах повинен бути принцип боротьби за виживання. Цю ідею не всі філософи визнали, тому що цей принцип призводить до конфліктів або війни, утверджує панівне становище спільних націй і підкору слабких.

Отже, політична філософія Донцова ґрунтується на двох основоположних принципах — принципові «інтегрального націоналізму» та принципі національної еліти. Нація, національна ідея, українська національна ідея були об'єктом розгляду Донцова в багатьох його творах. Самі по собі ці ідеї були і лишаються актуальними. Тому позитивним моментом політичної філософії Донцова є постановка цих проблем. Проте тлумачення їх нерідко викликає заперечення. З його тези про антагоністичну боротьбу між націями, в якій одержують перемогу сильніші і панують над слабкішими, випливали далеко не прогресивні політичні висновки.