- •Філософія і її гуманістичний зміст та призначення
- •Функції філософії, їх зміст і особливості.
- •Поняття світогляду, його історичні типи.
- •Світогляд людини і його класифікація по світосприйняттю і світо відображенню.
- •Проблеми людини у давньоіндійській філософії.
- •Проблеми влади і управління у давньокитайській філософії. Конфуціанство.
- •Філософія епохи Середньовіччя і її особливості.
- •Філософія Нового часу, її передумови і особливості.
- •Нові методи пізнавального процесу в епоху Нового часу.
- •Епоха Відродження. Проблема добра і зла у філософії Вольтера і Руссо.
- •Діалектичне вчення у філософії г.Гегеля і л.Феєрбаха.
- •Проблеми суспільного розвитку у філософії марксизму.
- •Російська філософія. Дуалістичні ідеї м.Ломоносова.
- •Філософські ідеї російських мислителів в.Соловйова і м.Бердяєва.
- •Розвиток західної філософії у 20 ст., передумови та основні напрямки.
- •Зародження філософської думки в Україні в епоху Київської Русі.
- •Розвиток філософської думки в Україні в період 16-18 ст.
- •Філософські ідеї мислителя ф.Прокоповича. Теорія «освіченого абсолютизму» та її суспільне значення.
- •Києво-Могилянська академія – центр науково-філософської думки в Україні.
- •Філософські погляди українського мислителя г.Скороводи. Теорія «спорідненої праці» та її суспільне значення.
- •Розвиток української філософської думки в кінці 19 – початок 20 ст. Філософські ідеї у творчості т.Г.Шевченка.
- •Розвиток української філософської думки в кінці 19 – початок 20 ст. Філософські ідеї у творчості і.Я.Франка.
- •Розвиток української філософської думки в кінці 19 – початок 20 ст. Філософські ідеї у творчості л.Українки.
- •Філософське розуміння світу, його єдність і різноманітність.
- •Матерія як об’єктивна реальність. Основні форми матерії та її особливості.
- •Простір і час як атрибути матерії, їх спільні ознаки і відмінності.
- •Рух як загальна форма існування матерії. Характеристика основних форм руху матерії.
- •Поняття свідомість, її сутність і структура.
- •Пізнавальна діяльність людини. Основні закономірності пізнавального процесу.
- •Чуттєва сутність пізнання, її форми і особливості.
- •Раціонально-логічна ступінь пізнання, її форми і особливості.
- •Практична ступінь пізнання. Практика як основа пізнання і критерії істини.
- •Істина як ціль і результат пізнання. Категорії абсолютної і відносної істини і їх взаємозв’язок.
- •Діалектичне філософське вчення про загальний розвиток і взаємозв’язок матеріального світу.
- •Принципи і закони діалектики, їх зміст і особливості.
- •Закон єдності і боротьби протилежностей в сфері природи і суспільних відносин.
- •Закон взаємного переходу кількісних змін у нові якісні утворення
- •Закон заперечення запереченню і його прояви у сфері природи і суспільних відносин.
- •Значення принципів і законів діалектики у науково-філософському розумінні оточуючого світу.
- •Суспільні відносини як соціальна форма руху матерії. Матеріальна і духовна сфери і їх взаємозв’язок.
- •Спосіб виробництва як основа розвитку суспільства. Його структура.
- •Закон відповідності виробничих відносин характеру і рівень розвитку продуктивних сил.
- •Наука як вища форма пізнання. Роль і її значення у формуванні наукового світогляду.
- •Суспільна свідомість і її структура.
- •Суспільний прогрес та його критерії. Шляхи розвитку суспільства.
- •Філософське розуміння проблеми добра і зла.
- •Філософське розуміння проблеми життя і смерті.
- •Свобода і відповідальність людини як необхідна умова існування людини і суспільства.
- •Філософське переконання особи: матеріалістичні і ідеалістичні погляди людини.
- •Порівняльна характеристика філософських ідей ф.Прокоповича і г.Скороводи.
- •Філософія і сенс мого життя.
- •Розвиток української філософії в діаспорі. Філософські погляди д.Донцова, о.Чижевського і о.Кульчицького.
- •Соціальна структура суспільства. Класи і соціальні групи.
- •Глобальні проблеми людства,їх причини і необхідність вирішення.
- •Релігія як специфічна форма філософського мислення.
- •Антична філософія. Філософські ідеї Мілетської школи і їх значення.
- •Матеріалістичні погляди в епоху античності у філософії Сократа, Демокріта, Епікура.
- •Філософські погляди Платона і Арістотеля. Розходження їх думок і пояснень.
- •Актуальність і суспільна значимість філософських ідей античної філософії.
Світогляд людини і його класифікація по світосприйняттю і світо відображенню.
Характеризуючи світогляд філософія поділяє його за двома напрямками:
По світосприйняттю
Простий (буденний, звичайний) – формується шляхом поверхневого сприйняття оточуючого світу. Не передбачає з’ясування суті, причин, на має чіткої системності, на має повної завершеної форми і не включає елемент самоусвідомлення, самопізнання.
Науковий або теоретичний – утворюється шляхом вивчення, пізнання і використання наукових ідей, теорій, пояснень, має чітку системність і послідовність пізнання, обов’язково з’ясовує суть, причини, обставини; має завершену форму пізнання; обов’язково включає елемент самопізнання.
Також крім світогляду по світосприйняттю є напрямок по світо відображенню
Індивідуальний (окремий, особливий) – властивий окремій особі, залежить від суми знань людини, від проблем суспільного життя, від рис характеру людини та її переконань, від проблем навколишнього середовища.
Загальний або масовий – це тип, який властивий окремим соціальним групам і залежить від сфери діяльності людини, вплив суспільно-політичних ситуацій, від соціального статусу, від навколишнього середовища.
Проблеми людини у давньоіндійській філософії.
Зародження філософських ідей відноситься до найдавніших часів в період розпаду первіснообщинних відносин і зародження рабовласницьких в 8-6 ст. до н.е. в країнах Давнього Сходу (Індія і Китай). Основними передумовами виникнення перших філософських ідей і пояснень були такі як подальший розвиток продуктивних сил і виробничих відносин, розвиток ремесла і торгівлі, розвиток культурних відносин, релігійні вірування, які стали чинниками у зародженні філософських ідей.
В Давній Індії теж започаткувались перші ідеї, думки і пояснення. Характеризуючи виникнення давньоіндійської філософії визначається два етапи:
Ведичний – який характеризується лише початком виникнення окремих елементів до філософії в основному міфологічного характеру. Ці перші думки і пояснення мали чисто релігійний зміст і пояснення.
Епічний – період коли перші філософські ідеї та думки почали відокремлюватись від міфології і започаткували перші філософські ідеї і пояснення.
Однією з найважливіших проблем давньоіндійської філософії є буття та існування людини в контексті з природою та навколишнім світом. Людину вона пояснювала як елемент природи і синтез Всесвіту. Однією з найдавніших релігій філософії був брахманізм. Він утверджував ідею про те що буття та існування людини залежить від того наскільки вона прониклася ідеями Брахми і від його злиття з людиною залежить не тільки її життя але й безсмертя. Пізніше брахманізм розпадається на дві течії: буддизм і джайнізм, які теж мали релігійний зміст і характер, та по своєму пояснювали місце та роль людини в світі. Буддизм — світова релігія, морально-етичне вчення зi значними філософськими вкрапленнями. Вважає, що життя — це страждання. Причиною страждань є бажання людей. Джайнізм виник водночас з буддизмом, має спільні з ним мотиви. Вважає, що перервати карму (долю, прокляття) сансари можна аскетичним життям.