27. Простір і час як атрибути матерії, їх спільні ознаки і відмінності.

Важливими атрибутами матерії є простір і час. Матерія як об’єктивна реальність існує лине в просторі і часі. Простір - є форма буття матерії, що характеризує її протяжність, структурність, співіснування і взаємодію елементів у всіх матеріальних системах. Загальне розуміння простору формується у людини в емпіричному досвіді при характеристиці матеріального об'єкту або множини таких об'єктів, що займають різне положення в просторі.

Час - є форма буття матерії, що виражає тривалість її існування, послідовність зміни станів у змінюванні і розвитку всіх матеріальних систем. У природно-науковій літературі поняття час нерідко вживається як синонім поняття тривалість. Поняття час виникає з порівняння різних станів одного і того ж об'єкту, який змінює свої властивості. Простір і час нерозривно зв'язані між собою. Їх єдність проявляється у русі і розвитку матерії.

Характеризуючи матерію і в просторі, і в часі визначають такі спільні ознаки і відмінності:

• Спільні ознаки:

• Об’єктивність існування, тобто незалежність суб’єкта від людини

• Безмежність, фактична відсутність як початку так і кінця (кожне явище чи предмет потрібно розглядати як початок чогось нового і разом з тим як причина інших подій)

• Невичерпність – відсутність моменту зникнення і виникнення, а лише перехід в іншу форму або час.

• Відмінності:

• Різні форми прояву буття та існування (матерія у просторі різноманітна по формі і по кольору, а в часі вона одноманітна (хвилини, години, доба))

• Матерія у просторі трьохмірна (має такі характеристики – довжина, ширина, висота), а в часі одномірна

• Матерія в просторі зворотня (може переміщуватися вправо-вліво,вперед-назад), а в часі незворотня.

28. Рух як загальна форма існування матерії. Характеристика основних форм руху матерії.

Загальною формою існування матерії є рух. Рух з точки зору філософії розглядається як об’єктивна, вічна форма змін і перетворень. Рух – це найважливіший атрибут матерії, спосіб її існування. Рух включає в себе всі процеси у природі і суспільстві. У загальному випадку рух – це будь-яка зміна, будь – яка взаємодія матеріальних об’єктів, зміна їх станів. У світі немає матерії без руху, як нема і руху без матерії. Тому рух вважається абсолютним, на той час як спокій – відносним: спокій – це лише один із моментів руху. Тіло, що перебуває у стані спокою відносно Землі, рухається відносно Сонця.

Рух виявляється у багатьох формах. В процесі розвитку матерії з’являються якісно нові і більш складні форми руху. Саме особливості форм руху зумовлюють властивості предметів і явищ матеріального світу, його структурну організацію. У зв’язку з цим можна сказати, що кожному рівню організації матерії( нежива природа, жива природа, суспільство) притаманна своя, властива лише їй, багатоманітність руху. Кількість форм руху безкінечна, рух невичерпний за своєю багатоманітністю, як і матерія.

Джерело руху – сама матерія. Матерії притаманна здатність до саморуху. Рух матерії – це процес взаємодії різних протилежностей, які є причиною зміни конкретних якісних станів.

Рух визначається як зовнішнього характеру так і внутрішнього.

Різновиди руху:

• Механічна форма, яка охоплює механічний рух, переміщення у просторі предметів та речей

• Фізична – охоплює усі фізичні явища (електричний струм, потік світла)

• Хімічна – охоплює різні хімічні процеси (реакції, синтез)

• Біологічна – охоплює все живе, біологічну матерію (тварини, рослини)

• Соціальна (суспільна) – охоплює складний процес становлення та розвитку людського суспільства від найдавніших часів до сьогодення.

Таким чином між цими формами руху існує постійний взаємозв’язок та взаємодія. Ні одна з цих форм не діє відокремлено, а тільки при взаємодії.