
- •Філософія і її гуманістичний зміст та призначення
- •Функції філософії, їх зміст і особливості.
- •Поняття світогляду, його історичні типи.
- •Світогляд людини і його класифікація по світосприйняттю і світо відображенню.
- •Проблеми людини у давньоіндійській філософії.
- •Проблеми влади і управління у давньокитайській філософії. Конфуціанство.
- •Філософія епохи Середньовіччя і її особливості.
- •Філософія Нового часу, її передумови і особливості.
- •Нові методи пізнавального процесу в епоху Нового часу.
- •Епоха Відродження. Проблема добра і зла у філософії Вольтера і Руссо.
- •Діалектичне вчення у філософії г.Гегеля і л.Феєрбаха.
- •Проблеми суспільного розвитку у філософії марксизму.
- •Російська філософія. Дуалістичні ідеї м.Ломоносова.
- •Філософські ідеї російських мислителів в.Соловйова і м.Бердяєва.
- •Розвиток західної філософії у 20 ст., передумови та основні напрямки.
- •Зародження філософської думки в Україні в епоху Київської Русі.
- •Розвиток філософської думки в Україні в період 16-18 ст.
- •Філософські ідеї мислителя ф.Прокоповича. Теорія «освіченого абсолютизму» та її суспільне значення.
- •Києво-Могилянська академія – центр науково-філософської думки в Україні.
- •Філософські погляди українського мислителя г.Скороводи. Теорія «спорідненої праці» та її суспільне значення.
- •Розвиток української філософської думки в кінці 19 – початок 20 ст. Філософські ідеї у творчості т.Г.Шевченка.
- •Розвиток української філософської думки в кінці 19 – початок 20 ст. Філософські ідеї у творчості і.Я.Франка.
- •Розвиток української філософської думки в кінці 19 – початок 20 ст. Філософські ідеї у творчості л.Українки.
- •Філософське розуміння світу, його єдність і різноманітність.
- •Матерія як об’єктивна реальність. Основні форми матерії та її особливості.
- •Простір і час як атрибути матерії, їх спільні ознаки і відмінності.
- •Рух як загальна форма існування матерії. Характеристика основних форм руху матерії.
- •Поняття свідомість, її сутність і структура.
- •Пізнавальна діяльність людини. Основні закономірності пізнавального процесу.
- •Чуттєва сутність пізнання, її форми і особливості.
- •Раціонально-логічна ступінь пізнання, її форми і особливості.
- •Практична ступінь пізнання. Практика як основа пізнання і критерії істини.
- •Істина як ціль і результат пізнання. Категорії абсолютної і відносної істини і їх взаємозв’язок.
- •Діалектичне філософське вчення про загальний розвиток і взаємозв’язок матеріального світу.
- •Принципи і закони діалектики, їх зміст і особливості.
- •Закон єдності і боротьби протилежностей в сфері природи і суспільних відносин.
- •Закон взаємного переходу кількісних змін у нові якісні утворення
- •Закон заперечення запереченню і його прояви у сфері природи і суспільних відносин.
- •Значення принципів і законів діалектики у науково-філософському розумінні оточуючого світу.
- •Суспільні відносини як соціальна форма руху матерії. Матеріальна і духовна сфери і їх взаємозв’язок.
- •Спосіб виробництва як основа розвитку суспільства. Його структура.
- •Закон відповідності виробничих відносин характеру і рівень розвитку продуктивних сил.
- •Наука як вища форма пізнання. Роль і її значення у формуванні наукового світогляду.
- •Суспільна свідомість і її структура.
- •Суспільний прогрес та його критерії. Шляхи розвитку суспільства.
- •Філософське розуміння проблеми добра і зла.
- •Філософське розуміння проблеми життя і смерті.
- •Свобода і відповідальність людини як необхідна умова існування людини і суспільства.
- •Філософське переконання особи: матеріалістичні і ідеалістичні погляди людини.
- •Порівняльна характеристика філософських ідей ф.Прокоповича і г.Скороводи.
- •Філософія і сенс мого життя.
- •Розвиток української філософії в діаспорі. Філософські погляди д.Донцова, о.Чижевського і о.Кульчицького.
- •Соціальна структура суспільства. Класи і соціальні групи.
- •Глобальні проблеми людства,їх причини і необхідність вирішення.
- •Релігія як специфічна форма філософського мислення.
- •Антична філософія. Філософські ідеї Мілетської школи і їх значення.
- •Матеріалістичні погляди в епоху античності у філософії Сократа, Демокріта, Епікура.
- •Філософські погляди Платона і Арістотеля. Розходження їх думок і пояснень.
- •Актуальність і суспільна значимість філософських ідей античної філософії.
Відповіді з філософії
Філософія і її гуманістичний зміст та призначення
Філософія як наука вивчає і пояснює найбільш загальні закономірності буття та існування оточуючого світу як сфери природи та суспільства. Вивчаючи філософські ідеї мислителів різних епох, дає можливість правильно орієнтуватися в сфері особистих відносин.
Особливості філософії:
По своєму змісту і характеру філософія має узагальнюючий характер, розкриває і пояснює загальнолюдські проблеми як в сфері природи так і в сфері суспільства (проблема добра і зла, життя і смерті)
Є гуманістичною наукою, що означає що всі проблеми і пояснення філософії ґрунтується навколо однієї проблеми – буття і існування людини
Філософія як наука вивчає загальні закономірності сфери суспільних відносин. В аспектах людина – людина, людина – колектив, людина – суспільство. При цьому пояснює, що основою розвитку суспільства є сфера матеріального виробництва як сукупність продуктивних сил і виробничих відносин.
Вивчає значення і вплив на розвиток людини і суспільства духовної сфери
Вивчає і пояснює вплив на формування світогляду релігії.
Функції філософії, їх зміст і особливості.
Функції філософії:
Наукова – полягає в тому що філософія, як наука узагальнюючого характеру, у своїх ідеях, теоріях, поясненнях використовує всі інші науки. Тому що кожна наука по своєму розкриває і пояснює лише окремі аспекти, сторони, етапи розвитку оточуючого світу, а філософія використовуючи їх робить свої висновки і пояснює основні закономірності явищ та подій оточуючого світу.
Пізнавальна – полягає в тому що філософія через свої ідеї вивчаючи і пізнаючи їх, цим самим сприяє поглибленню знань людини та розширенню знань.
Методологічна – полягає у поєднанні трьох найбільш правильних методів пізнання: метод аналізу, яким пізнається сутність через окремі елементи якогось явища чи події; метод органічного поєднання науково-теоретичних знань з практичною діяльністю, тому що практика є на тільки основою пізнання, але й єдиним джерелом пізнання істини; метод узагальнення, який дає можливість шляхом аналітичного мислення і поєднання науково-теоретичних знань з практикою робити свої висновки.
Соціальна – полягає у розкритті і поясненні найбільш загальної закономірності встановлення та розвитку в сфері людського суспільства від найдавніших часів до сьогодення.
Культурно-виховна – полягає у поєднанні в собі трьох факторів: філософські ідеї, твори мистецтва і культури, виховання людини.
Всі ці функції являються взаємозв’язаними, тому що в сукупності розкривають зміст і значення філософії як науки.
Поняття світогляду, його історичні типи.
Призначення філософії полягає у формуванні світогляду людини. Світогляд являє сукупність і складну різнобічну систему знань людини, її переконань , її поглядів відносно різноманітних явищ та подій оточуючого світу. Філософія як наука визначає історичні типи світогляду, якими є
Міфологічний – найдавніший тип світогляду, який властивий первіснообщинним відносинам, коли людина перебуваючи в залежності від оточуючого світу намагається пояснити все звертаючись до надприродних сил. Первинними формами були фетишизм, ідоли, тотемізм, анімізм.
Релігійний – тип в основі якого лежить ідея геоцентризму, який пояснює що основою започаткування світу є Бог. Релігія – це віра у надприродні сили будь-якого виду. Релiгiйний світогляд чітко поділяє світ та людину, природне та надприродне, земне та потойбічне. Люди на, створена за образом та подобою Бога, займає головне, центральне місце у створеному Богом світі.
Науковий – виник і сформувався на основі пізнання науки, через які пізнається сутність явищ та подій оточуючого світу. Науковий світогляд є теоретичною формою ставлення до світу. Світ у ньому об'єктивно розглядається таким яким він є незалежно від людини, а людина вбачається в ньому тільки частиною світу - природи чи суспільства.
Філософський – поєднує в собі філософські ідеї мислителів різних часів та епох і дає можливість сформувати філософські погляди та переконання.