МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо написання економічної частини дипломного проекту

для студентів спеціальності АКТ

1. Зміст та структура економічної частини дипломного проекту

Економічна частина дипломного проекту повинна мати обсяг 10-15 сторінок і містити наступні підрозділи:

1. Опис спецпитання з економічної точки зору, тобто мають бути вказані:

• необхідне технологічне обладнання (табл.2);

• описати продукт проекту (табл. 3).

• охарактеризувати джерела фінансування проекту (потенційний інвестор, умови інвестування, вартість інвестиції);

• інвестиційні витрати на здійснення проекту (сума підсумків табл. 4 та 5) ;

• джерела економічної ефективності впровадження системи автоматизації, необхідні для цього обладнання, матеріали, робоча сила і т.д.

• заплановані обсяги виробництва та збуту (табл. 6)

• собівартість продукції (табл.7…11)

2. Методика оцінки економічної ефективності впровадження АСУ.

3. Розрахунок показників економічної ефективності згідно з обраною методикою.

4. Оцінка впливу впровадження розробленої системи автоматизації на основні техніко-економічні показники підприємства.

До основних техніко-економічних показників (ТЕП) підприємства

належать:

• Обсяг виробництва (реалізації) продукції (послуг);

• Дохід від реалізації продукції (послуг);

• Собівартість продукції;

• Прибуток (збиток);

• Продуктивність праці робітників

(ПП=Обсяг виробництва/Чисельність працівників)

• Фондовіддача

(ФВ=Обсяг виробництва/середньорічна вартість основних засобів);

• Чисельність працівників та ін.

2. Джерела економічної ефективності впровадження асу

Доцільність заміни функціонуючої системи автоматизації, її вдосконалення та розробка нового варіанту насамперед повинні бути аргументовані показниками технічного рівня та якості нових приладів. Умовно їх можна поділити на 3 групи:

І група - техніко-технологічні показники:

• точність роботи системи автоматизації;

• швидкодія (здатність швидко реагувати на зміну технологічних показників, за якими ведеться контроль);

• надійність (властивість об”єкта зберігати здатність виконувати необхідні функції у заданих режимах);

• безвідмовність (властивість безперевно зберігати працездатність протягом певного часу);

• довговічність, рівень автоматизації основних функцій;

• потужність.

ІІ група – показники конструкції, які оцінюються габаритами, масою, ремонтопридатністю.

ІІІ група – ергономічні показники - дають змогу визначити відповідність системи антропологічним, фізіологічним і психологічним властивостям людини, вимогам гігієни та безпеки праці.

Ріст технічного рівня та якості системи автоматизації не завжди свідчить про доцільність її впровадження. Вона може бути надто дорогою, вимагати великих капіталовкладень і поточних експлуатаційних витрат. Тому технічне обгрунтування доцільності впровадженя засобів автоматизації повино супроводжуватися економічним.

Економічна оцінка ефективності автоматизованих систем управління підприємствами тісно пов’язана з визначенням джерел економічної ефективності. Під джерелами економічної ефективності розуміють реальні можливості покращення виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства, підвищення ефективності виробництва за рахунок вдосконалення його системи управління.

Джерела ефективності АСУП -це потенційно існуючі на підприємстві резерви виробництва та упущені можливості.

При визначенні ефективності АСУП враховуються наступні напрямки підвищення ефективності виробництва, які піддаються кількісній оцінці:

• збільшення випуску продукції за рахунок більш раціонального використання виробничих і трудових ресурсів, оптимізації виробничої програми підприємства;

• підвищення продуктивності праці виробничих робітників,підвищення ритмічності виробництва внаслідок скорочення втрат робочого часу і простоїв виробничого обладнання;

• встановлення оптимального рівня запасів материальних ресурсів та обсягів незавершеного виробництва;

• підвищення якості продукції, що виготовляється (скорочення браку, підвищння сортності) , а також економія, яку отримують споживачі;

• снижение затрат на выпуск продукции за счет возможного сокращения административно-управленческого персонала, оптимизации технико-экономического и оперативно-календарного планирования, улучшения оперативного регулирования производства, экономии условно-постоянных расходов;

• скорочення строків і витрат на конструкторську і технологічну розробку.

• зниження витрат на експлуатацію АСУ.

Використання перелічених джерел економічної ефективності автоматизації управління виробництвом спрямовано на зниження собівартості продукції, що забезпечує отримання відповідного прибутку підприємством, яке впроваджує автоматизовану систему управління.

Складність полягає у правильному виборі джерел ефективності. Залежно від складності систем їх кількість може нараховувати десятки.

Правильне визначення джерел ефективності багато у чому визначає достовірність майбутніх розрахунків. Тому, як правило, цей етап потребує спеціалізованого обстеження.

Після того, як визначені можливі джерела ефективності від впровадження АСУ, можна приступити до кількісної оцінки.

Для цього залишилось застосувати ту чи іншу методику розрахунку економічної ефективності, яка грунтується на порівняльному аналізі показників, що характеризують конкретні джерела ефективності.