Учні розказують вірші про кожну літеру.

Буквар: 

–     Як весело у вас на святі! Не хочеться прощатись! 

–      Але мушу поспішати, щоб ще діточок навчати!

Двоє учнів:

–   Добрий Букварику, мудра книжко. Хочеться навіть поплакати трішки. Жаль розлучатися , хоч і треба.

Ми не забудем ніколи про тебе! /всі  разом/

Буквар:

–Дякую вам за добрі слова. І хочу познайомити з тими,    Хто вестиме вас далі Країною Знань!

–Всі літери прочитані. Усіх їх - 33.

Тепер всіх вас учитимуть підручники нові.

Учень:

– Читанко добра, бери естафету,

  Веди школярів шляхами планети!

Читанка:

–  Я – читанка не читана, навчатиму ваш клас.

Я з вами говоритиму, про наш прекрасний час.

Учень:

– Ми з читанкою будемо зростать, навчимося всі читать. Про наш квітучий рідний край, найбільше пізнавать.

Буквар:

– Знайте, діти, рідна мова – то твій скарб, запам'ятай! Від батьків вона - спадкова, для науки, як розмай.

Мова:

– Я не з лісу, я не з поля. Нелегка у мене доля. Через радість та біду, я з віків до вас іду.

Учень:

      На уроці рідну мову зараз будемо вивчать.

Розберемо кожне слово, щоб її нам краще знать.

Буквар:

– 1, 2, 3, 4, 5.

Вміють діти рахувать, але хто її не знає,

Хай даремно не гуляє.

Щоби весело гулять – математику всім треба знать.

Математика:

– Я буду вчити вас рахувати,

 Зводити вежі, мости будувати!

–І вас прошу не лінуватись, і вчить уроки день при дні.

Задачі всі рішать важкі!

–Обіцяйте не лінуватись, на " відмінно" й " добре" навчатись.

–Обіцяєте?

Всі:

–Обіцяємо!

Учні:

Ми навчилися читати!

Ми навчилися писати!

Ми зустріли у школі навчання зорю.

І сьогодні всі разом від щирого серця –

Ми приносим подяку свою Букварю./всі разом/

Просторі стеляться путі, навкруг широкий обрій. Мені відкрито все в житті, аби учився добре!

Прощавай Букварику, наш найперший друже! Ми тобі Букварику, дякуємо дуже! /всі разом/

Ніколи не забудемо, про друга Букваря.

Ми завжди вчитись будемо,

Для щастя і добра!/всі разом/

На сцену виходять тато і мама.

Тато Я піднімаю часу завісу

Там я бачу себе малим,

Як ходив я до першого класу,

Був щасливим і чемним таким.

Мама І я до школи ішла як на свято.

Був цікавим там кожний день,

А тепер привели ми в школу,

В перший клас вже своїх дітей.

Тато Що не кажи, Надіє, а вчитися в школі було класно! Уроки, рідні вчителі, святкові ранки, вечори...

Мама Ой, як цікаво вчитися в школі,

Контрольні списувать,

екзамени здавать,

Стрибати, бігати, у баскетбола грати.

І вперше, вперше щиро покохать!

Тато У школі їхати не треба на Гаваї.

Перед тобою такий широкий світ!

І на перервах там вулкани гуркотіли,

Й неначе виступав заїжджий зооцирк!

Тато Діти, правда, цікаво у школі? Як же гарно сьогодні у вас! Надійшло сьогодні свято...

Мама Т-с-сс... Нехай скаже дітвора Це прекрасне гарне свято... (заохочує дітей) Свято Букваря!

Тато Ні, так тихо не годиться.

Давайте дружно, по-козацькому разом:

-Свято Букваря!