2.Класифікація валютного ринку

За суб’єктами, які здійснюють операції з валютою, валю­тний ринок поділяється на:

а)     міжбанківський (прямий та брокерський) — це сегмент валютного ринку, на якому за терміновістю валютних опера­цій виділяють три основні складові:

—                 спот-ринок — ринок торгівлі з негайним постачанням валюти, на який припадає 65 % від всього обороту валюти;

—                 форвардний — строковий ринок, на якому здійснюєть­ся до 10 % валютних операцій;

—                 своп-ринок — на якому поєднуються операції з купівлі- продажу валюти на умовах «спот» та «форвард»; на ньому реалізується до 25 % всіх валютних операцій.

Більшість валютних угод (до 80 % від загального обсягу валютних операцій) здійснюється на міжбанківському сег­менті валютного ринку і на поточному (спот) ринку.

 Між­банківський валютний ринок є результатом взаємодії ва­лютних рахунків комерційних банків. Ресурси цього ринку поділяються на комерційні (належать комерційним банкам) та регуляційні (належать центральним емісійним банкам). Саме на міжбанківському валютному ринку сконцентрова­но до 30 % офіційних валютних ресурсів, за допомогою яких держава реалізує сприятливу для себе валютну полі­тику;

б)    біржовий — це сегмент валютного ринку, на якому операції з валютою можуть здійснюватися через валютну бір­жу або ж у валютних відділах товарних і фондових бірж за допомогою деривативів — похідних фондових інструментів;

в)     клієнтський — це сегмент валютного ринку, на якому операції здійснюються не за рахунок банку, а за рахунок його клієнтів.

Валютний ринок можна класифікувати й за іншими крите­ріями:

—                 за формою торгівлі валютою (безготівковий, готівковий);

—                 за масштабами операцій (оптовий, роздрібний);

—                 за метою здійснення операцій (одержання валюти, страхування від ризиків, одержання прибутку);

—                 залежно від прав резидентів і нерезидентів (поточний, пов’язаний з рухом капіталу) та ін

Функціональне призначення валютного ринку полягає в забезпеченні реальної свободи вибору та дій власника ва­люти. Спільним для всіх суб’єктів валютного ринку є бажан­ня одержати дохід від своїх операцій. Тому валютному ринку притаманні конкуренція, ризик та інші характерні риси будь-якого ринку.

3.Інструменти валютного ринку. Поняття валютних операцій

Валютні ринки дають можливість здійснювати обмін однієї валюти на іншу. Існують дві категорії інструментів валютного ринку:

валютні операції; деривативи.

Хоча деякі з них не можна повною мірою вважати «інструментами», така класифікація допомагає зрозуміти природу валютних ринків і сутність процесів, які відбуваються на них. Валютні операції діляться на такі групи:

валютні операції спот; форвардні валютні операції. Валютно^-процентні свопи нерідко мають строк більше одного року. Класифікацію інструментів валютний ринок наведений у табл. 4.6.

Таблиця 4.6

КЛАСИФІКАЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ ВАЛЮТНОГО РИНКУ

Валютні угоди	Деривативи
Угоди спот Валюта – американські долари Крос-Курси Форварди «аутрайт» Валютні свопи	Синтетична угода з валютного обміну (SAFE) Валютні ф’ючерси Валютно^-процентні свопи Валютні опціони Наявні опціони опціони на ф’ючерси

Як ми вже відзначали, сьогодні валютний ринок – найбільший у світі. Його денний оборот у квітні 1998 г. оцінювався в 1490 млрд дол. США. Такий оборот є результатом валютних операцій трьох основних видів: угод спот, форвардів «аутрайт» і валютних свопов (табл. 4.7).

Таблиця 4.7

ВИДИ ВАЛЮТНИХ УГОД

Вид угоди	Опис
Угоди спот	Обмін валют з постачанням або розрахунком (датою валютування), як правило, через два робочі дня після дати здійснення угоди
Форварди «аутрайт»	Установлюється курс купівлі/продажу валют на певну дату в майбутньому. Купуючи/продаючи валюту на форвардних ринках, інвестор може захистити себе від нестійкості обмінного курсу
Валютні свопи	Комбінація угоди спот з форвардом, які здійснюються одночасно