Податки як інструмент регулювання виробничо-комерцтноі діяльності, що має глобальні наслідки

Запровадження таких податків має на меті вирішення проблем захисту навколишнього середовища, отримання коштів для збільшення допомоги країнам, що розвиваються, тощо.

Податки на викиди вуглецю (Carbon Taxes*)

У принципі такі податки економічно та екологічно виправдані, оскільки ними безпосередньо оподатковується побічний результат господарської діяльності — викиди вуглецю, тобто найважливішого парникового газу, обсяги якого прямо пов'язані з економічною діяльністю людини. Оскільки найбільше вуглецю викидається внаслідок спалювання вугілля, то саме споживачі цього ресурсу платити муть більше порівняно з тими, хто споживає нафту та газ. Разом з тим податки на викиди вуглецю зовсім не вплинуть на використання сонячної або вітрової енергії.

Податки на авіаційне пальне (Aviation Fuel Taxes)

Дебати щодо оподаткування авіаційного пального, як і в попередньому випадку, ведуться переважно в контексті глобальних кліматичних змін. Низькі ціни на авіаційне пальне ставлять у несприятливі конкурентні умови інші, більш екологічно чисті види транспорту (наприклад, залізничний).

Слід зазначити, що питання запровадження податку на авіаційне пальне найактивніше обговорюється в ЄС. До речі,

* Термін Carbon Tax не має відповідника в українській мові. Тому точно передати його зміст можна лише описово — "податок, що стягується з підприємця, наслідком діяльності якого є викиди вуглецю" або скорочено — "податок на викиди вуглецю".

саме ЄС на другому Саміті Землі (Earth Summit II) у червні 1997 р. намагався домогтися укладення угоди про принципові засади податку на авіаційне пальне.

В 1998 р. міністри охорони навколишнього середовища країн—членів ОЕСР не дійшли згоди щодо необхідності запровадження податку на авіаційне пальне. Разом з тим вони погодилися, що ціна природних ресурсів має максимальною мірою відображати соціальні та екологічні видатки їх використання.

Податок на користування Інтернетом

Ця пропозиція була вперше сформульована у Звіті про людський розвиток Програми розвитку ООН за 1999 р. Зміст ідеї "податку на байти" (bit tax) полягає в тому, щоб за рахунок оподаткування користувачів Інтернету (а це переважно громадяни розвинутих країн) нагромадити кошти, необхідні для розвитку інформаційних технологій у країнах, що розвиваються. За розрахунками автора пропозиції Р. Джоллі, податок у розмірі лише одного цента з кожних 100 довгих електронних листів (обсяг одного листа — приблизно 10 кілобайтів) у 1996 р. міг би дати можливість отримати близько 70 млрд дол. США, що перевищує суму офіційної допомоги розвитку, наданої урядам країнам, шо розвиваються.

Звичайно, наведені приклади не вичерпують усіх пропозицій щодо глобального оподаткування, але вони дають досить повне уявлення про його зміст, цілі та механізми.