2.3. Аналіз ефективності проекту

На основі вихідної інформації про проект проводиться його аналіз. Для цього, як правило, використовується 5 методів і відповідних показників:

- Термін окупності PBP (payback period);

- Облікова норма прибутку SRR (simple rate of return);

- Чиста поточна вартість NPV (net present value);

- Внутрішня норма прибутковості IRR (internal rate of return);

- Індекс прибутковості (рентабельності) PI (profitability index).

1. Термін окупності - час, необхідний підприємству для відшкодування його первісних інвестицій.

У тому випадку, коли стартові інвестиції I (капітальні вкладення) є одноразовими, а наступні річні грошові потоки приблизно рівні між собою на протязі життєвого циклу проекту, то термін окупності інвестицій може бути розрахований за такою формулою:

PBP = , де: (1)

i = 1-n n – количество лет (месяцев) в жизненном цикле проекта;

I – первоначальные инвестиции;

CFi - річний приплив грошових коштів.

Переваги методу полягають у тому, що:

1. Він простий у розрахунках і легкий в розумінні.

2. Ефективно враховує інвестиційні ризики.

Недоліки:

1. Він не враховує тимчасову вартість грошей, тобто упущені можливості.

2. Він не приймає в розрахунок грошових потоків після закінчення терміну окупності.

2. Облікова норма прибутку оцінює рентабельність методом порівняння необхідних інвестицій з майбутнім річним чистим прибутком. Це прибутковість балансової вартості інвестицій.

SRR = , де: (2)

I - початкові інвестиції;

Pn - чистий прибуток profit netto (середнє значення за період ILC).

Наслідок формули:

- прийняття або відхилення інвестиції залежить від її ставки прибутковості;

- підхід до формату бухгалтерської звітності, інформація завжди наявна;

- метод виглядає привабливим, але не завжди вірно відображає дійсність.

Переваги методу облікової норми прибутку:

1. Простий у розумінні.

2. Не складний при виконанні розрахунків.

3. Враховує значення рентабельності.

Недоліки методу:

1. Не враховує тимчасову вартість грошей

- розглядається тільки середня прибутковість інвестиції

- занадто велику вагу мають більш пізні грошові надходження.

2. Середня прибутковість балансової вартості використовує обліковий дохід, а не грошові надходження

- інвестиції та операційні витрати ведуть себе по-різному.

3. Немає об'єктивної підстави для цільової ставки. Деякі фірми використовують середню величину і як наслідок, фірми з високою ставкою прибутковості від існуючих проектів можуть відхилити хороші проекти.

3. Чиста поточна вартість - це різниця між сумарною поточною вартістю потоків грошових коштів (або «кеш-фло» від англ.

«Cash-flow»), дисконтованих (наведених) відповідно до обраної

ставки відсотка, та величиною початкових інвестицій (капітальних

вкладень).

Основна ідея, реалізована в методі NPV, полягає в тому, щоб

знайти співвідношення між інвестиційними витратами (капітальними

вкладеннями - відтоками) і майбутніми доходами (позитивними

грошовими потоками - притоками). Це співвідношення виражене в

скоригованій у часі (як правило, до початку реалізації проекту)

грошовій величині. Коригування за допомогою ставки дисконтування

необхідне для того, щоб врахувати не тільки зміну вартості грошей

в часі, але й фактор ризику.

NPV = - , де: (3)

i - номер часного періоду в розрахунковому періоді часу n (1 = 1,2, ..., n);

n - життєвий цикл (період існування) бізнес-проекту;

CFn - грошовий потік (відплив) грошових коштів або дохід;

г - норма (ставка) дисконту;

Таблиця 2.3.1

Переваги і недоліки критерію NPV

	Переваги	Недоліки
1	Порівняльна простота розрахунків	Досить велика за обсягом величина NPV не завжди відповідає економічно доцільному варіанту капіталовкладень
2	Несуперечливий характер критерію, що дозволяє здійснювати достовірне ранжування проектів у порядку спадання (зростання) економічного ефекту	При досить високому рівні дисконтної ставки (ціни капіталу) окремі грошові потоки надають порівняно малий вплив на обсяг NPV
3	Найкращим чином характеризує рівень віддачі на вкладений капітал	Критерій мало придатний для порівняння інвестиційних проектів з приблизно однаковими обсягами NPV, але зі значно різними капіталовкладеннями
4	Адитивність (можливість додавання)	Не враховує неточність використаних в розрахунках вихідних даних
5		Сильна залежність результатів розрахунків від обраної ставки дисконту r
6		Не придатний для порівняння проектів з однаковою величиною NPV, але з істотно різною капіталомісткістю
7		Не здатний характеризувати резерв безпеки інвестиційного проекту

4. Внутрішня норма прибутковості (IRR) є досить широко використовуваним показником оцінки економічної ефективності бізнес-проекту.

IRR можна інтерпретувати як граничний рівень прибутковості (окупності) інвестицій.

Під внутрішньою нормою прибутковості (IRR) розуміють процентну ставку, при якій чиста приведена вартість бізнес-проекту дорівнює нулю. Найзручніший метод розрахунку IRR - графічний.

Вибір за графіком рішення щодо прийняття або неприйняття бізнес-проекту здійснюється згідно наступних міркувань:

1. Коли норма більше обраної інвестором ставки дисконтування (го> г), NPV проекту позитивна і, значить, проект повинен бути прийнятий.

2.Когда норма менше обраної інвестором ставки дисконтування (го <г), NPV проекту негативна і, отже, проект повинен бути відхилений.

Значення IRR може трактуватися, з одного боку, як нижній гарантований рівень прибутковості інвестиційного проекту. Якщо IRR перевищує середню вартість капіталу в даній галузі і врахований рівень інвестиційного ризику даного проекту, то інвестиційний проект можна вважати економічно ефективним.

З іншого боку, внутрішня норма прибутковості обумовлює максимальну ставку плати за залучені джерела фінансування проекту, при якій цей проект залишається беззбитковим. При оцінки ефективності спільних інвестиційних витрат це може бути, наприклад, максимальна ставка по кредитах.

Таблиця 2.3.2