7. Прогнозна модель Таффлера.

Британський учений Таффлер у 1977 році запропонував 4-факторну прогнозну модель для аналізу компаній, акції яких котируються на біржах:

Z=0,53Х1 +0,13Х2 + 0,18Х3 +0,16Х4

де Х1– відношення операційного прибутку до короткострокових зобов'язань;

Х2– відношення обігових активів до суми зобов'язань підприємства;

Х3– відношення короткострокових зобов'язань до суми активів;

Х4– відношення виручки від реалізації до суми активів.

Якщо величина інтегрального показника більша за 0,3, це говорить про те, що у підприємства непогані довгострокові перспективи, а якщо менша за 0,2, то банкрутство є більш ніж вірогідним. Проміжок від 0,2 до 0,3 становить так звану „зону невизначеності”.

8. Модель Фулмера.

Модель прогнозує банкрутство у 98% випадків на рік вперед і у 81% випадків на два роки вперед. Має такий загальний вигляд:

Н=5,528V1 + 0,212V2 + 0,07V3 +1,27V4-0,1V5+2,33V6 +0,57V7 + +1,083V8 + 0,894V9 - 6,075

де V1 – відношення нерозподілених прибутків минулих років до сукупних активів;

V2– відношення об'єму реалізації до сукупних активів;

V3 – відношення прибутку до сплати податків до сукупних активів;

V4 – відношення грошових потоків до повної заборгованості;

V5 – відношення суми боргу до сукупних активів;

V6– відношення поточних пасивів до сукупних активів;

V7 – натуральним логарифм (ln) від суми матеріальних активів;

V8– відношення обігового капіталу до повної заборгованості;

V9 – натуральний логарифм (ln) від величини відношення прибутку до сплати відсотків і податків до суми сплачених відсотків.

За результатами моделі можна одержати наступним прогноз: настання неплатоспроможності неминуче при Н<0; при Н≥0 компанія функціонує нормально.

9. Показник діагностики платоспроможності Конана і Гольдера:

Z = 0,16Х1 – 0,22Х2 + 0,87Х3 + 0,10Х4 – 0,24Х5

де Х1 — відношення суми дебіторської заборгованості та грошових коштів до загальної вартості активів підприємства;

Х2 — відношення постійного капіталу до загальної вартості пасивів підприємства;

Х3 — відношення фінансових витрат підприємства до виручки від реалізації продукції;

Х4 — відношення витрат на персонал до доданої вартості, яку він виробляє;

Х5 — відношення валового прибутку підприємства до залученого капіталу.

Наведена модель дає можливість оцінювати ступінь вірогідності затримки платежів для різних значень Z.

10. Метод рейтингової оцінки фінансового стану підприємства (рейтингове число).

Р. С. Сайфулін і Г. П. Кадиков запропонували використати для експрес-оцінки фінансового стану підприємства рейтингове число.

R = 2Ко + 0,1 Кпл + 0,08Кі + 0,45Км + Кпр

де Ко — коефіцієнт забезпеченості власними коштами (Ко ≥ 0,1);

Кпл — коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл ≥ 2);

Кі — інтенсивність обігу капіталу, що авансується, яка характеризує обсяг реалізованої продукції, що припадає на одну грошову одиницю коштів, вкладених в діяльність підприємства (Кі ≥ 2);

Км — коефіцієнт менеджменту, характеризується відношенням прибутку від реалізації до величини виручки від реалізації (Км ≥ (п+1)/ч,

де ч облікова ставка НБУ;

Кпр — рентабельність власного капіталу — відношення загального прибутку до власного капіталу (Кпр ≥ 0,2).

Якщо рейтингове число R для підприємства має значення більше 1, то підприємство перебуває у задовільному стані. Якщо значення R менше за 1, то підприємство має незадовільний фінансовий стан.