3. Державне регулювання діяльності підприємств при забезпеченні їх економічної безпеки
Державне регулювання діяльності підприємств здійснюється по напрямках, представленим на рис. 12.2.
Рис. 12.2 Основні напрямки державного регулювання діяльності підприємств
Суспільні відносини, пов'язані з забезпеченим безпеки бізнесу, регулюють такі нормативні акти:
1. Конституція України.
2. Кримінальний та Кримінально-процесуальний Кодекси України (тобто кодифіковані збірники нормативних актів, що передбачають кримінальну відповідальність за порушення чинного законодавства (в тому числі в сфері безпеки бізнесу) та нормативних актів, що визначають сам процес притягнення винних до кримінальної відповідальності).
3. Кодекс адміністративних правопорушень (тобто кодифікований збірник нормативних актів, що передбачають адміністративну відповідальність за порушення чинного законодавства).
4. Закони України:
"Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991р.
"Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991 р.
"Про захист від недобросовісної конкуренції" від 7 серпня 1996р.
"Про захист інформації в автоматизованих системах" від 5 липня 1994 р.
"Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р.
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 1999 р.
"Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р.
"Про економічну самостійність Української РСР" від 3 серпня 1990 р.
"Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 р.
"Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р.
"Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р.
"Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 р.
"Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" під ЗО червня 1993 р.
Перелік законів може бути суттєво доповнений, бо майже в кожному з них є норми, які регулюючи діяльність суб'єктів права, обмежуючи його права в здійсненні протизаконних дій, тим самим забезпечують безпеку підприємницької діяльності законослухняного суб'єкта права.
5. Декрети Кабінету Міністрів, Постанови Кабінету Міністрів, Положення Національного банку України, інші підзаконні нормативні акти виконавчої влади та відомчі накази та інструкції.
4. Характеристика методів оцінки економічної безпеки підприємства
Складне середовище, в якому працює підприємство, потребує від нього постійної роботи над удосконаленням прийняття управлінських рішень щодо забезпечення його економічної безпеки. Необхідною складовою цього процесу є аналіз і оцінка функціонування підприємства. Вибір методів їхнього здійснення визначається ціллю та спрямуванням можливого впливу на елементи внутрішнього та зовнішнього середовища або їх комбінацією.
Усі наявні підходи щодо розробки технології оцінки економічної безпеки можна розділити на три групи:
прихильники першої використовують комбінацію загальновідомих, перевірених практикою методик;
другої — формують авторську методику оцінки економічної безпеки з прорахунками її функціональних складових;
третьої — пропонують визначати комплексний критерій за рівнями основних показників функціонування та їхніми рангами.
Не менше значення мають і методи прогнозування стабільної роботи підприємства та оцінки загрози банкрутства. У цьому контексті автори пропонують готові моделі, які, на їхній погляд, досить достовірно оцінюють той чи інший бік роботи підприємства
1. П'ятифакторна модель Е. Альтмана, заснована на оцінці показників фінансової стійкості підприємства, що характеризується співвідношеннями прибутку, виручки від реалізації, величини обороту до активів підприємства, власного капіталу до позикового, що виражається формулою:
Z=3,3K1+1,0К2+0,6K3+1,4К4+1,2К5
де Z — показник вірогідності банкрутства; при його значеннях від 1,8 до 3,0 існує різноманітний рівень вірогідності банкрутства;
К1 — відношення оборотного капіталу до суми активів;
К2 — відношення чистого прибутку до суми активів;
К3 — відношення прибутку від реалізації до суми активів;
К4 — відношення ринкової вартості акцій до суми заборгованості;
К5 — відношення виручки від реалізації до суми активів.
Складність використання формули в умовах перехідної економіки полягає в тому, що коефіцієнти, які входять в модель, з одного боку, не відображають реальної ситуації, що склалася на досліджуваному підприємстві, а з іншого — серед наведених індикаторів кілька її показників не мають відповідних аналогів оцінки роботи наших підприємств. Тому наведена вище формула неприйнятна для оцінки банкрутства вітчизняних підприємств.
2. Існує також комплексний індикатор фінансової стійкості, розрахований за моделлю Ж. Депаляна:
N=25R1+25R2+20R3+20R4+ 10R5
де R1- коефіцієнт обороту запасів
R2- коефіцієнт поточної ліквідності
R3- коефіцієнт левериджу
R4- коефіцієнт рентабельності,
R5- коефіцієнт ефективності виробництва
3. Модель Спрингейта, яка має вигляд
Z=1,03K1+3,07K2+0,66K3+0,4K4
k 1 — відношення суми робочого капіталу до загальної вартості активів підприємства;
k2 — відношення суми прибутку (до сплати податків та відсотків) до загальної вартості активів підприємства;
k3 — відношення суми прибутку (до сплати податків) до короткострокової заборгованості підприємства;
k4 — відношення обсягу продажу підприємства до загальної вартості його активів.
Банкрутство загрожує при Z < 0,862.
4. До подібного роду моделей належить і так звана універсальна шестифакторна модель оцінки загрози банкрутства, що має вигляд:
Z=1,5K1+0,08K2+10,0K3+5,0K4+0,3K5+0,1К6
де К1 та К2 — відношення до зобов'язань саsh-flow, валюти балансу;
K3 — відношення прибутку до валюти балансу;
К4 та К5 — відношення прибутку, виробничих запасів до виручки від реалізації;
К6 — відношення обороту основного капіталу до валюти балансу.
Підприємству загрожує банкрутство при значенні критеріального показника менше 1.
5. R-модель прогнозу ризику банкрутства (розроблена російськими вченими), яка має наступний вигляд:
К=0,38 К1+К2+0,054 КЗ+0,63 К4,
де К1 - оборотний капітал/актив;
К2 - чистий прибуток/власний капітал;
КЗ - виручка від реалізації/активи;
К4 - чистий прибуток/інтегральні витрати.
Ймовірність банкрутства підприємства у відповідності зі значенням моделі R визначається таким чином (табл. ):
Таблиця
Загальна оцінка ймовірності банкрутства підприємства
Значення R (коефіцієнту ймовірності банкрутства) |
Ймовірність банкрутства, % |
Менше 0 |
Максимальна (90-100) |
0-0,18 |
Висока (60-80) |
0,18-0,32 |
Середня (35-50) |
0,32-0,42 |
Низька(15-20) |
Більше 0,42 |
Мінімальна (до 10) |
6. Модель Романа Ліса для оцінки фінансового стану:
Z=0,063Х1 +0,092Х2 + 0,057Х3 +0,001Х4
де Х1 – відношення обігового капіталу до суми активів;
Х2 – відношення операційного прибутку до суми пасивів;
Х3– відношення нерозподіленого прибутку до суми пасивів;
Х4– відношення власного капіталу до позикового.
Граничне значення тут складає 0,037. Однак зовнішні фактори (ступінь розвитку фондового ринку, податкове законодавство, нормативне забезпечення бухгалтерського обліку), нажаль, також не дають даній методиці в повній мірі відображати ситуацію для підприємств України і бути застосованою в якості універсальної моделі передбачення імовірності банкрутства.