6. Методика організації навчального процесу на практичному занятті:

6.1. Підготовчий етап.

Розкрити значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.

Анемією називається патологічний стан, зумовлений зниженням концентрації гемоглобіну в одиниці об’єму крові за умови нормального об’єму циркулюючої крові. При патологічних станах, що супроводжуються зневодненням організму, концентрація формених елементів крові збільшується і тому створюється враження нормального загального аналізу крові, а насправді у хворого існує прихована анемія.

Анемія завжди приводить до гіпоксемії та гіпоксії гемічного типу всіх органів. Гіпоксичний синдром погіршує функціонування всіх органів, знижує опірність до негативних факторів зовнішнього середовища, погіршує якість життя.

Анемії є дуже частим патологічним станом, який виникає внаслідок різних причин: недостатнього харчування внаслідок низького матеріального становища, захворювань шлунково-кишкового тракту, наявності хронічних запальних захворювань, пухлин, кровотеч. Найбільш поширеними є дефіцитні анемії, серед яких частота зустрічності залізодефіцитної анемії складає 95%, решта – В₁₂ та В₉ – дефіцитні анемії.

На занятті студенти вирішують конкретну проблему: базуючись на уяві про структуру та функції кісткового мозку, процес гемопоезу, його регуляцію та необхідні для цього стимулюючі та пластичні фактори, основні етіологічні чинники та вузлові ланки патогенезу розвитку анемій, основні клінічні прояви та сучасні методи діагностики, студенти формують професійні навички та вміння.

6.2. Основний етап.

На цьому етапі студент продовжує формувати професійні навички та вміння. Зокрема, біля ліжка хворого студент демонструє вміння збирати скарги, анамнез захворювання та життя, проводити об’єктивне обстеження хворого по різних системах та органах і на підставі отриманих даних провести диференційний діагноз і встановити попередній діагноз. Для підтвердження своєї думки студент складає план додаткового обстеження хворого. Синтезуючи всі отримані дані під час обстеження хворого студент формулює заключний клінічний діагноз згідно сучасної класифікації та діагностичних критеріїв. Аналіз отриманих результатів дозволяє студенту призначити відповідне лікування даного хворого в залеж­ності від ступеня важкості, ускладнень, супутніх захворювань і дати рекомендації щодо подальшої терапії та способу життя.

Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

Тести II рівня ( = II).

Тест №1. В основу класифікацій анемій покладені:

1 .етіопатогенетичні характеристики анемій;

2. регенераторна здатність кісткового мозку;

3. ступінь насичення еритроцитів гемоглобіном; розміри еритроцитів;

4.* все перелічене.

Тест №2. До етіологічних чинників залізодефіцитної анемії не належать:

1. аліментарна недостатність;

2. підвищена потреба в залізі;

3.*хронічний атрофічний гастрит;

4. захворювання дванадцятипалої кишки; кровотечі.

Тест №3. Підвищену потребу в залізі мають наступні категорії :

1. новонароджені, підлітки;

2. вагітні, лактуючі;

3. спортсмени люди з важкою фізичною працею;

5.*всі вище перелічені.

Тест №4. Сидеропенічний синдром включає все, окрім:

1. спотворення смаку та нюху;

2. м`язеву слабкість, зокрема зниження тонусу сфінктерів;

3. дистрофічні зміни на шкірі та її похідних; .дистрофічно-запальні зміни з боку ШКТ;

4.*запаморочення.

Тест №5.Для гіпоксичного синдрому характерно все, окрім:

1. головокружіння, головний біль;

2. шум у вухах, миготіння мушок перед очима;

3. біль в серці, задишка;

4.*синдром Пламера – Вінсона.

Тест №6. Діагностичні критерії латентного дефіциту включають все, окрім:

1.виснаження депо заліза;

2.зниження рівня сироваткового заліза;

3.сидеропенічний синдром;

4.*зниження гемоглобіну.

Тест №7. Залізодефіцитна анемія є:

1. нормохромною, нормоцитарною;

2. гіперхромною, макроцитарною;

3. *гіпохромною, мікроцитарною;

4. гіпохромною, макроцитарною

Тест №8. Про дефіцит заліза в організмі свідчить все, окрім:

1. сидеропенічний синдром;

2. зниження вмісту сироваткового заліза;

3. *підвищення насичення трансферину залізом, зниження загальної залізозв`язуючої здатності крові;

4. зниження вмісту феритину.

Тест №9. До препаратів заліза належить все, окрім:

1. сорбіфер;

2. *десферал;

3. фенюльс;

4. тотема;

Тест №10. Показами до призначення парентеральних форм заліза не є:

1. виразкова хвороба шлунку чи дванадцятипалої кишки в стадії загострення.

2. непритомний стан, порушене ковтання, невпинне блювання.

3. непереносимість пероральних препаратів.

4.*необхідність швидко підняти рівень гемоглобіну.

Тест №11. Для лікування хворих з інфекційними ускладненнями на тлі мієлотоксичного агранулоцитозу використовують:

1. антибіотикотерапію;

2. гранулоцитарні колонієстимулюючі фактори;

3. протигрибкові препарати;

4. *все вище перераховане.

Тест №12. До парентеральних форм заліза відноситься:

1.*ферум – Лек;

2. сорбіфер;

3. тардіферон;

4. ранферон;

Тест №13. Побічні ефекти парентеральних препаратів заліза:

1. гемосидероз;

2. інфільтрати;

3. алергічні реакції;

4.*всі перераховані.

Тест №14. Правила прийому ентеральних препаратів заліза:

1. розжувати

2.*не розжовувати;

3. запивати молоком;

4. одночасно з антацидами;

Тест №15. Жінка, 38 років, скаржиться на загальну слабкість, головокружіння, задишку, сухість шкіри, випадіння волосся, ламкість нігтів, бажання їсти тісто, крейду, мило, дисфагію. Протягом 10 років страждає на фіброміому матки, ускладнену кровотечами. В загальному аналізі крові 3,0*10¹² /л, гемоглобін – 70 г/л, КП – 0,7, ШОЕ – 9 мм/г, лейкоцити – 4,8*10⁹ /л, тромбоцити – 190*10⁹ /л, еритроцити гіпохромні, мікроцитоз. Сформулюйте діагноз.

1.гостра постгеморагічна анемія;

2.*хронічна постгеморагічна залізодефіцитна анемія;

3. полідефіцитна анемія ;

4. В₁₂-дефіцитна анемія.

Тест №16. Нормальна кількість еритроцитів в периферичній крові для жінок та чоловіків, відповідно:

. 1.*3,5-4,5х10¹²/л и 4,0-5,5х10^12/ л

3. 2,5-3,5 х10¹²/л и 4,0-5,0 х10¹²/л

4. 4,5-5,5х10¹²/л и 7,0-8,0х10¹²/л

5. 6,0-7,0х10¹²/л и 4,0-4,5х10¹²/л

Тест №17. Нормальний вміст гемоглобіну у чоловіків:

1.*140 – 160 г /л;

2.120 – 130 г /л;

3.110 – 120 г /л;

4.150 – 160 г /л.

Тест №18. Причинами виникнення В12 –дефіцитної анемії не є:

1. аліментарна недостатність;

2. атрофічний гастрит, антитіла до парієтальних клітин та внутрішнього фактора Кастла;

3. резекція клубової кишки, хронічний панкреатит, гепатит, цироз; дизбактеріоз, інвазія широким ціп’яком;

5.*крововтрата.

Тест №19. Для В₁₂-дефіцитної анемії не характерне:

1. дистрофічно-запальні зміни слизової ШКТ;

2. неврологічні прояви у вигляді фунікулерного мієлозу, психічних розладів;

3. *сидеропенічний синдром;

4. анемічний синдром.

Тест №20. Кістковий мозок при В₁₂-дефіцитній анемії набуває синього забарвлення у зв’язку зі:

1. збільшеням вмісту оксифільних еритрокаріоцитів;

2. *збільшенням вмісту базофільних та поліхроматофільних еритрокаріоцитів;

3. збільшенням вмісту еритробластів;

4. зменшенням вмісту базофільних еритрокаріоцитів;

Тест №21. Для В₁₂-дефіцитної анемії характерно:

1. макроцитоз та гіперхромія еритроцитів, наявність базофільної пунктуації, тілець Жолі та кілець Кебота;

2. мегалобластний тип кровотворення, гіперплазія червоного паростку, «синій» кістковий мозок;

3. підвищення вмісту метилмалонової кислоти :

4. *все вище перераховане.

Тест №22. Для фолієво-дефіцитної анемії характерно все, окрім:

1. відсутність неврологічних та гастроінтестинальних розладів;

2.*низький вміси гомоцистеїну в крові;

3. порушення синтезу нуклеїнових кислот в клітинах кісткового мозку.

4. переважне виникнення у вагітних, осіб, зловживаючи алкоголем та приймаючих протисудомні препарати.

Тест №23.Причинами виникнення гемолітичних анемій можуть бути всі фактори, окрім:

1. вроджені дефекти мембрани, гемоглобіну та ферментів еритроцитів;

2. гіперспленізм;

3. імунні механізми; дефекти ендотелію та ендокарду, штучні клапани серця;

4. *дефіцит еритропоетину;

Тест №24. Внутрішньосудинний гемоліз може виникати при наступних умовах, окрім:

1. ферментопатії еритроцитів;

2. *хвороба Міньковського-Шоффара;

3. серповидноклітинна анемія;

4. імунні гемолітичні анемії зумовлені синтезом двохфазних гемолізинів; неповних холодових аглютинінів.

Тест №25 Гемолітичні анемії не ускладнюються:

1. дисметаболічна міокардіопатія, енцефалопатія; жовчно-кам’яна хвороба;

2. дефіцит фолієвої кислоти та вітаміну В12;

3. тромбози; гемосидероз органів;

5. *дефіцит заліза.

Тест №26. До діагностичних критеріїв гемолітичної анемії Міньковського-Шоффара не належить:

1. анемічний та жовтяничний синдроми, спленомегалія;

2. мікросфероцитоз; знижена осмотична резистентність еритроцитів

3. підвищення вмісту непрямого білірубіну в крові, стеркобіліну в калі та уробіліну в сечі.

4. *позитивна пряма реакція Кумбса.

Тест №27. В схему лікування хворих на гемолітичну анемію Міньковського-Шоффара не входить:

1. спленектомія;

2. фолієва кислота; гемотрансфузії.

3. жочогінні, гепатопротекори, кардіопротектори;

4. *кортикостероїди;

Тест №28. В лікуванні ідіопатичної аутоімунної гемолітичної анемії не використовують:

1. кортикостероїди;

2. імунодепресанти;

3. спленектомію; плазмаферез.

4. *препарати заліза.

Тест №29. Для апластичної анемії не характерно:

1.анемічний, геморагічний синдроми;

2. імунодефіцитний синдром;

3.*гіперпластичний синдром

4. панцитопенія, прискорення ШОЕ.

Тест №30. Для лікування апластичної анемії не використовують:

1. глюкокортикостероїди, еритропоетин, андрогени;

2. імунодепресанти (циклоспорин, азатіоприн, циклофосфан, вінкрістін) імуноглобуліни;

3. гемотрансфузії, вітаміни;

4. *препарати заліза.