Питання 12

З XVI ст. український народ піднявся на масову визвольну боротьбу проти чужоземних поневолювачів. Однією з найпоширеніших форм протесту селянства проти кріпосницького гніту була втеча. Бігли в міста, заселяли Подніпров'ї, Лівобережну Україну. Бігли на південь, у степи; тут швидкі об'єднувалися в загони, займалися промислами: полюванням, риболовлею, в прикордонних місцях збіглі починали займатися сільським господарством, ремеслами, торгівлею. Так селяни перетворювалися на козаків, тобто у вільних людей. Козацтво, яке швидко перетворилося на значну військову силу, уже до початку XVII століття стало найважливішим чинником захисту України від татаро-турецької і польсько-католицької загрози.

Питання 13

Запорізька Січ-військове братерство, на чолі з кошовим отаманом.Козак був зобов'язаний за свій рахунок нести військову службу. Січ поповнювалася вихідцями з Московської Русі та Речі Посполитої. Козацтво виробляло свої форми управління та військового побуту, своє військове мистецтво, створило свою організацію - козацьку республіку. На чолі - виборна військова рада, якою керував кошовий отаман. Кошовому отаману підпорядковувалися курінні отамани або полковники. Решта були рівні.Всі справи у запорізьких козаків вирішувалися на раді. Рада обирала кошового отамана, вершила суд і приймала рішення про військові походи.В адміністративно-територіальному відношенні Запорозька Січ поділялася на паланки на чолі з полковниками.Козацьке право встановлювало військово-адміністративний порядок.Встановлювався порядок володіння землею, порядок купівлі-продажу рухомого майна, порядок ведення справ по окремих злочинів і покаранням. Народ виробляв світоглядне переконання, за яким українська держава мусила мати демократичну владу, що повинна обиратись самим народом. У цьому полягає ще одна історична місія Запорізької Січі. Від неї залежала вся подальша ідейна державотворча діяльність українського народу, створення ним політично-державницьких прагнень і готовність до їхнього втілення в життя.

Питання 14

Сагайдачний швидко здобуває високий авторитет: стає обозним та керує всією артилерією Січі, згодом очолює січове товариство - стає кошовим отаманом, а потім гетьманом Війська Запорозького.Він реформує козацьке військо, на базі окремих загонів організовує регулярне військо з суворою дисципліною, розробляє стратегію та тактику антитурецької боротьби. Успішні морські походи 1616-1618 рр. на чолі із Сагайдачним стали прикладом військового мистецтва.Сагайдачний запровадив у війську багато нововведень, зокрема легку й маневрену артилерію та добре озброєну і навчену піхоту. Сагайдачний був непересічним політиком та дипломатом, який дивився на роки вперед та вибудовував як в межах України так і закордоном довгострокові дипломатичні комбінації. Він наполегливо й неухильно проводив свою політичну лінію, дотримуючись чіткої позиції щодо польського короля, магнатів та шляхти. Сагайдачний боровся за розширення козацького реєстру та намагався легалізувати й офіційно визнати козацьку військову та політичну організацію, розширити козацькі права, вивести польські війська з України, встановити релігійне рівноправ'я та визнати вищу православну ієрархію. Саме в цей час відбувається активне формування національної української спільноти з її чітко вираженими географічними кордонами.При ньому Київ знову стає політичним осередком нової України. За сприяння Сагайдачного було засновано школу при Київському братстві, що згодом розвинулась у Києво-Могилянську академію.